Рішення
від 10.02.2014 по справі 905/7210/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.2014 Справа № 905/7210/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Левшиної Я.О., суддів Мирошниченка Я.С., Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «НІКА-17», м. Донецьк

про: примусове зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду до договору № 26 від 01.04.2008р. в редакції позивача.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Басаєв А.М.(за довіреністю від 03.01.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Закритого акціонерного товариства «НІКА-17», м. Донецьк про примусове зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду до договору №26 від 01.04.2008р. в редакції позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відмову відповідача від підписання додаткової угоди до договору №26 від 01.04.2008р.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: правовстановлюючі документи підприємства; додаткову угоду до договору №26 від 01.04.2008р.; договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого приміщення, яке знаходится за адресою: 83110, м. Донецьк, вул. Роздольна, 34 від 21.05.2003р.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1454244 від 11.09.2003р.; акт приймання-передачі вбудовано-прибудованого приміщення, яке знаходится за адресою: 83110, м. Донецьк, вул. Роздольна, 34 від 22.05.2003р.; акт від 26.03.2008р.; план; договір № 26 від 01.04.2008р. на участь у загальних витратах по утриманню прибудинкової території поточного ремонту житлового фонду; лист № 750 від 28.03.2011р.; фіскальний чек № 3597 від 08.04.2011р. та конверт; пояснювальна записка; лист № 1153 від 22.05.2013р.; повідомлення № 1827 від 19.08.2013р.; акт від 21.08.2013р.; банківська виписка від 28.04.2011р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: лист № 01-29/30 від 21.10.2013р., у якому зазначено про відсутність відносно відповідача провадження про банкрутство; заява б/н від 28.10.2013р.; опис вкладення; фіскальний чек № 4538 від 26.11.2013р.; пояснення б/н б/д, у яких зазначено, що було допущено описку при складанні повідомлення від 19.08.2013р., а саме замість «додаткової угоди» зазначено «договір»; заява № 2853 від 18.12.2013р.; реєстр відправлених листів; претензія б/н від 07.04.2011р.; листи № 750 від 28.03.2011р., б/н від 14.04.2013р. із пропозицією підписати додаткову угоду; претензія № 2530 від 14.11.2013р.; акт б/н б/д про відмову представників відповідача від підпису на отримання документів по експлуатаційним витратам; акти станом на 01.01.2012р., 01.12.2012р., 01.12.2013р.; реєстр наданих рахунків; інформацію стосовно виконаних робіт № 917 від 12.12.2013р.; банківські виписки від 28.04.2011р., від 06.01.2012р., від 02.03.2012р., від 16.05.2012р.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 917965 (а.с. 50-51).

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 917965 Закрите акціонерне товариство «НІКА-17» знаходиться за адресою: 83074, м. Донецьк, вул. Рокоссовського, буд. 13, кв.11 (а.с. 50-52).

Закрите акціонерне товариство «НІКА-17» є власником вбудовано-прибудованого приміщення, яке знаходится за адресою: 83110, м. Донецьк, вул. Роздольна 34 на підставі договору купівлі-продажу № д-297 від 21.05.2003р. (а.с. 25-27).

01.04.2008р. між позивачем (КК) та відповідачем (Учасник) був підписаний договір на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточного ремонту житлового фонду №26 (а.с. 32) (далі договір), згідно п.п. 1.1., 2.2.2, 3.1 якого КК зобов'язалась забезпечувати технічне обслуговування житлового фонду за адресою: м. Донецьк-110, вул. Роздольна, 34, у якому знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 67,0 м2, а Учасник зобов'язався сплачувати експлуатаційні витрати КК (витрати по керуванню, поточному ремонту, утриманню у чистоті прибудинкових теритирій та інші експлуатаційні витрати по житловому фонду) на розрахунковий рахунок КК не пізніше 15-го числа поточного місяця. Перерахунок з відшкодування витрат КК здійснюється щоквартально по факту, за звітний період.

Даний договір було укладено строком з 01.04.2008р. по 31.03.2011р. (п. 3.5. договору).

27.04.2011р. відповідач здійснив оплату експлуатаційних витрат за перший квартал 2011р., що підтверджується бнківською випискою від 28.04.2011р. (а.с. 39).

При необхідності внесення змін або доповнень до даного договору, одна із сторін повідомляє про це іншу відповідним доповненням до договору. Якщо не надійде заперечень на зміни та доповнення до договору протягом 15-ти днів з моменту одержання документу, то доповнення та зміни набирають чинності та є невід'ємною частиною договору (п. 3.4 договору).

08.04.2011р. позивач, у зв'язку з закінченням строку дії договору, направив відповідачу лист №750 від 28.03.2011р. з пропозицією розглянути, підписати та скріпити печаткою додаткову угоду до договору про внесення змін в п.3.1 розділу 3 «Платежі», виклавши його в наступній редакції: «Розрахунок витрат по відшкодуванню витрат «КК» здійснює згідно Рішення №464 від 29.10.2003р. перерахунок витрат з відшкодування витрат «КК», які на момент укладання договору складають 104,52грн. на місяць з ПДВ (додаток №1), здійснюється щоквартально по факту, за розрахунковий період без погодження сторін»; внесення змін в третій абзац п. 3.5 розділу 3 «Платежі», виклавши в наступній редакції: «Даний договір укладений строком з 01.04.2011р. до 01.04.2014р. Договір вважається пролонгованим на наступні і кожні чергові 3 (три) календарних роки, якщо жодна із сторін не заявила відмови від його пролонгації за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору»; доповнення договору Додатком №1 «Розрахунок витрат на участь в загальних затратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонту житлового фонду); інші умови договору на відшкодування витрат участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточного ремонту житлового фонду №26 від 01.04.2008р. залишаються без змін та сторони підтверджують по ним свої зобов'язання; інше. Даний лист було повернено позивачу за закінченням терміну зберігання згідно довідки пошти (а.с.34).

19.08.2013р. позивач надав відповідачу повідомлення № 1827, яке було отримане останнім, у якому повідомив про обов'язкову явку директора ЗАТ «НІКА-17» Коваль Р.С. до КП «КК» о 9:00 годині 21.08.2013р. для вирішення питання про укладання договору на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточного ремонту житлового фонду, на житлове приміщення за адресою: м. Донецьк-110, вул. Роздольна, 34, загальною площею 67,0 м2. Представник відповідача не з'явився, про що був складений акт від 21.08.2013р.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до укладання додаткової угоди до договору № 26 від 01.04.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організацяіми, громадянами у всіх сферах госодарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 вказаної статті). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 вказаної статті).

Відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України.

Частиною 3 ст.184 ГК України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно із ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

У відповідності до ч.7 ст.28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно норм ст.ст.628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.13 та ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо є житлово-комунальними послугами. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

Виходячи із спрямованості спірної додаткової угоди - продовження правовідносин за договором № 26 від 01.04.2008р. з 01.04.2011р. по 01.04.2014р. - така угода фактично опосередковує наміри в двосторонньому порядку змінити існуючий договір у розумінні ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, що унеможливлює її кваліфікацію судом як окремої та самодостатньої підстави для виникнення правовідносин між сторонами.

За таких обставин, запровадження змін до договору як правової підстави для виникнення відповідних правовідносин між сторонами згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173,174 Господарського кодексу України вимагає наявність та чинність такого договору на момент звернення до суду - що у повній мірі узгоджується із передбаченими ч.1 ст.653 Цивільного кодексу України наслідками зміни договору, а саме - зміни зобов'язань сторін зокрема щодо строків виконання.

Укладений між позивачем та відповідачем договір № 26 від 01.04.2008р. припинив свою дію 31.03.2011р., що також вбачається з наданих відповідачем виписок банку від 06.01.2012р., від 02.03.2012р., від 16.05.2012р., оскільки з призначення платежу вбачається: «транзитний рахунок по бездоговірному платежу юридичних осіб».

Таким чином, суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість прийняття додаткової угоди до договору № 26 від 01.04.2008р. від 31.03.2011р. шляхом внесення змін до даного договору (у тому числі продовження строку його дії), дія якого момент подання позову припинена, оскільки змінювати можливо лише існуючи зобов'язання, а наявність порушення права і існування самого захищуваного права (в розглядуваному випадку - права на продовження договору) за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України визначається судом саме на дату подання позову (10.10.2013р.).

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються позивача.

Крім того, слід зазначити, що за подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1720,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10691 від 02.10.2013р., в той час, як відповідно до Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подачу до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у 2013р. має складати 1147,00грн., оскільки позовні вимоги про примусове зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду до договору № 26 від 01.04.2008р. в редакції позивача носять немайновий характер, а отже позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 573грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи наведене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 573грн. підлягає поверненню Комунальному підприємству «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 628, 638, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 174, 181, 184, 188 Господарського кодексу України, ст. 1, 13, 19, 20, 21, 26, 28, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», м. Донецьк (ЄДПОУ 05478829) до Закритого акціонерного товариства «НІКА-17», м. Донецьк (ЄДПОУ 23350040) про примусове зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду до договору № 26 від 01.04.2008р. в редакції позивача відмовити.

2. Повернути з державного бюджету на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» (83110, м. Донецьк, вул. Прожекторна, 1а, ЄДРПОУ 05478829) сплачений у більшому розмірі судовий збір у сумі 573грн., за платіжним дорученням № 10961 від 02.10.2013р.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2014р.

Головуючий суддя Я.О. Левшина

Суддя Я.С. Мирошниченко

Суддя Ю.С. Мельниченко

Вх: 27499/13

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО, 1 - позивачу , 1 - відповідачу

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення10.02.2014
Оприлюднено13.02.2014
Номер документу37109197
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/7210/13

Ухвала від 23.12.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 25.11.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 09.12.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 28.10.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Рішення від 10.02.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 27.01.2014

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 09.12.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

Ухвала від 10.10.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Я.О. Левшина

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні