Рішення

від 05.02.2014 по справі 924/116/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2014 р.Справа № 924/116/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут Майстер Фудс" м. Берегово Закарпатської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013" м. Хмельницький

про стягнення 53 779,52грн. основного боргу, 1 000,19грн. пені, 5 377,95грн. штрафу, 230,77грн. 3% річних

Представники сторін

Позивача: Лихвар В.А. - за довіреністю від 17.12.2012р.

Відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фрут Майстер Фудс" м. Берегово Закарпатської області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013" м. Хмельницький про стягнення 53 779,52грн. основного боргу, 1 000,19грн. пені, 5 377,95грн. штрафу, 230,77грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №47/13 купівлі-продажу товару від 23.10.2013р.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що відповідач 04.02.20114р. сплатив відповідачу частину боргу у сумі 1 000грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

23.10.2013р. між ТОВ „Фрут майстер фудс" (постачальник) та ТОВ „ТК „Альфа Сервіс 2013" укладено договір №47/13 купівлі-продажу товару.

Пунктом 1.1 передбачено, що упродовж усього терміну дії даного договору постачальник зобов'язується постачати (передавати) у власність покупця соки, нектари, соковмісні напої та овочеву консервацію окремими партіями (товар), а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Асортимент товару, його ціна встановлюється постачальником у специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із п.5.4, п.5.5, п.5.6 покупець зобов'язаний провести оплату за поставлений товар впродовж 21 календарних днів з дати поставки партії товару. Оплату за отриманий товар покупець виконує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати за даним договором є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або дата проведення взаємозаліку.

Покупець зобов'язаний прийняти товар у відповідності до умов даного договору та провести оплату за отриманий товар у відповідності до п.5.4 даного договору (п.6.2 договору).

Згідно додатку №1 до договору - специфікацією сторони погодили асортимент товару та його ціну.

На виконання умов договору від 23.10.2013р., згідно видаткових накладних №Б-00001239 від 31.10.2013р., №К-00002338 від 14.11.2013р. позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 66 779,52грн.

Відповідач оплатив отриманий товар частково в сумі 13 000грн. 25.11.2013р., що підтверджується випискою банку.

Як вбачається із акту звірки розрахунків, підписаного та скріпленого печатками сторін, станом на 30.11.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 53 779,52грн.

10.01.2014р. ТОВ „Фрут Майстер Фудс" звернулось до ТОВ „ТК"Альфа Сервіс 2013" з вимогою сплатити 53 779,52грн. заборгованості за отриманий товар, шо підтверджується фіскальним чеком Укрпошти.

Після звернення позивача із позовом до суду та порушення провадження у справі (25.01.2014р.) відповідач частково сплатив борг у сумі 1 000грн, що підтверджується випискою банку від 04.02.2014р.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Відповідач умов договорів належним чином та в повному обсязі не виконав.

Після звернення позивача із позовом до суду та порушення провадження у справі (25.01.2014р.) відповідач частково сплатив борг у сумі 1 000грн.

Отже, в частині стягнення 1 000грн. боргу провадження у справі належить припинити на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана суму боргу була сплачена відповідачем після подачі позовної заяви до суду та порушення провадження у справі.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем 52 779,52грн. в добровільному порядку.

Отже, вимога позивача про стягнення 52 779,52грн. заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню.

Пунктами 7.2, 7.3 договору від 23.10.2013р. передбачено, що покупець у випадку порушення встановленого терміну розрахунку за поставлений товар (п.5.4) даного договору, зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої у період заборгованості) від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Покупець у випадку порушення встановленого терміну розрахунку за поставлений товар (партію товару) п.5.4 даного договору, більше ніж за 21 календарний день, сплачує на вимогу постачальника, крім пені (п.7..2 даного договору), штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події , з якою пов'язано його початок.

Позивачем нараховано 1 000,19грн. пені, 5 377,95грн. штрафу та 230,77грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 967,51грн. пені та 223,27грн. 3% річних.

У стягненні 32,68грн. пені та 7,50грн. 3% річних належить відмовити.

Позивачем правомірно нараховано 5 377,95грн. штрафу. Отже, підлягає стягненню з відповідача 5 377,95грн. штрафу.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут Майстер Фудс" м. Берегово Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013" м. Хмельницький про стягнення 53 779,52грн. основного боргу, 1 000,19грн. пені, 5 377,95грн. штрафу, 230,77грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013" м. Хмельницький, вул. Купріна, буд. 54 (код ЄДРПОУ 38662221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут Майстер Фудс" м. Берегово Закарпатської області, вул. Б. Хмельницького, 163 (код ЄДРПОУ 35771408) - 52 779,52грн. (п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять гривень 52коп.) заборгованості, 967,51грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 51коп.) пені, 5 377,95грн. (п'ять тисяч триста сімдесят сім гривень 95коп.) штрафу, 223,27грн. (двісті двадцять три гривні 27коп.) 3% річних, 1 825,72грн. (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять гривень 72коп.) судового збору.

Видати наказ.

У частині стягнення 1 000грн. боргу провадження у справі припинити.

У стягненні 32,68грн. пені та 7,50грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 10.02.2014р.

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу м. Берегово Закарпатської області, вул. Б. Хмельницького, 163,

3 - відповідачу м. Хмельницький, вул. Купріна, буд. 54. Всім рекомендованим