Рішення

від 25.05.2009 по справі 17/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/112

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 17/112                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу, порушену

за позовом: : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів», м. Кременчук,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс», м. Горлівка,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Максі-Транс», м. Кременчук

про стягнення: 355'734,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярошенко О.О., Голобородько О.П. – довіреність,

від відповідача: Галій С.А. – довіреність,

та третьої особи: Порубльовий С.В. – довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» (далі по тексту – «позивач») звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс» (далі по тексту – «відповідач») про стягнення 312'666,65 грн., що виникли у зв'язку з втратою вантажу. у тому числі:

·          вартість    вантажу   відповідно   до   ВМД   №    806010006/8/010545    від 11.07.2008 року – 175'788, 53 грн.;

·          податок на додану вартість («ПДВ») при ввезенні вантажу відповідно до ВМД № 806010006/8/010545 від 11.07.2008 року – 38'673,47 грн.;

·          вартість   послуг   спеціаліста – товарознавця   торгово-промислової  палати (рахунок № 001257 від 17.07.2008 року) – 660,00 грн.;

·          послуги по декларуванню ПП «Брокер-центр» (рахунок 278/1 від 11.07.08) – 1'702,80 грн.;

·          за перебування вантажу в зоні митного контролю (рахунок-накладна № 1626 від 11.07.08. ТОВ «Ексім–інфо») – 470,00 грн.;

·          послуги по доставці зразків до карантинної лабораторії та отримання висновку лабораторії Експертизи (рахунок-фактура № СФ-0000259 від 10.07.2008 року) – 223,00 грн.;

·          послуги інспекції з карантину рослин (рахунок № КРЕМ-01051 від 10.07.08.) – 56,90 грн.;

·          послуги інспекції з карантину рослин (рахунок № КРЕМ-01052 від 10.07.08.) – 29,55 грн.;

·          штраф у розмірі 7% від суми фрахту (8000X7%) – 560,00 грн;

·          неодержаний прибуток – 94'502,40 грн.

та судові витрати, у тому числі за послуги адвоката – 31'266,00 грн.

Письмовою заявою від 06.04.2009р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача:

·          вартість пошкодженої продукції відповідно   до   експертного висновку – 218'855,97грн.;

·          податок на додану вартість («ПДВ») при ввезенні вантажу відповідно до ВМД № 806010006/8/010545 від 11.07.2008 року – 38'673,47 грн.;

·          вартість   послуг   спеціаліста – товарознавця   торгово-промислової  палати (рахунок № 001257 від 17.07.2008 року) – 660,00 грн.;

·          послуги по декларуванню ПП «Брокер-центр» (рахунок 278/1 від 11.07.08) – 1'702,80 грн.;

·          за перебування вантажу в зоні митного контролю (рахунок-накладна № 1626 від 11.07.08. ТОВ «Ексім–інфо») – 470,00 грн.;

·          послуги по доставці зразків до карантинної лабораторії та отримання висновку лабораторії Експертизи (рахунок-фактура № СФ-0000259 від 10.07.2008 року) – 223,00 грн.;

·          послуги інспекції з карантину рослин (рахунок № КРЕМ-01051 від 10.07.08.) – 56,90 грн.;

·          послуги інспекції з карантину рослин (рахунок № КРЕМ-01052 від 10.07.08.) – 29,55 грн.;

·          штраф у розмірі 7% від суми фрахту (8000X7%) – 560,00 грн.;

·          неодержаний прибуток – 94'502,40 грн.

та судові витрати, у тому числі за послуги адвоката – 31'266,00 грн.

Ухвалою від 22.09.2008р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача будо залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Максі–Транс» (далі по тексту – «третя особа»).

Ухвалою від 28.10.2008р. по справі була призначена судова товарознавча експертиза за результатами якої наданий відповідний висновок від 04.03.2009р. (т.2 а.с. 24 – 148) вартість експертизи згідно рахунку  № 15088 від 06.11.2008р. (т.2 а.с. 16) склала 6'768,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору № 2706/01 «на транспортно-експедиційне обслуговування від 27.06.2008р., яке прийняло на себе зобов'язання перевезти вантаж, визначений у погодженому сторонами замовленні № 2706/01 від 04 липня 2008 року, але під час перевезення вантаж був пошкоджений на 100% через його залиття водою у зв'язку із чисельними порізами тенту, чим позивачу були завдані збитки.

Відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на те, що позивачем під час прийняття вантажу були порушені умови згаданого договору.

Третя особа проти позову заперечувала, посилаючись на те, що пошкодження вантажу сталося з вини відправника, який порушив технічні умови пакування і завантаження вантажу, та замовника перевезень, якій не повідомив перевізника про особливі властивості вантажу.

Розгляд справи був закінчений 13.05.2009р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.05.2009р. для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

27 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс» був укладений договір за № 2706/01 (т.1 а.с. 20-22) «На транспортно-експедиційне обслуговування» (далі – «Договір»). Відповідно до умов даного договору, відповідач, діючи за дорученням и за рахунок позивача, здійснює послуги по організації перевозки найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до діючого законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій в області міжнародних перевозок.

Відповідно до умов даного договору, а саме п.п.2.2, ціна, строки та інші конкретні умови перевозки обумовлюються в ЗАЯВЦІ «ЗАМОВНИКА», яка є невід'ємною частиною договору. Також, відповідно до даного пункту, допускається отримання ЗАЯВКИ по факсимільним зв'язком або електронною поштою.

Виходячи з пунктів 3.1.2., 3.1.5., 3.1.6. договору відповідач зобов'язався забезпечувати подачу під завантаження транспорті засоби, придатні та повністю готові до перевезення обумовленого вантажу; своєчасно, у терміни, обумовлені у заявці, здійснювати перевезення вантажів; здійснювати перевезення у відповідності до діючого законодавства України, положень Конвенція «Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів», а також умовами цього договору.   

Аналіз змісту Договору свідчить про те, що він, незважаючи на назву, за усіма ознаками дійсно підпадає під норми діючого законодавства, які регулюють питання перевезення вантажів, а відповідач – прийняв на себе функції перевізника вантажів позивача.

В свою чергу відповідачем 26.06.2007р. з третьою особою був укладений договір «доручення» № 2606-07/03 (т.1. а.с. 91-52) (далі – «Договір доручення»), згідно якого третя особа доручає відповідачу за винагороду здійснювати пошук та підбір вантажовласників з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами транспортні засоби третьої особи для міжнародних та міжміських перевезень.

Згідно умов договору «постачання» (т. 2 а.с. 46-52) № 381 від 15.05.2008р. (далі – «договір постачання»), укладеного між позивачем та білоруським Відкритим акціонерним товариством «Полоцк-Стекловолокно», позивач придбав товар – склотканину марки ТСФТ-4П-СФБМ в кількості 115 рулонів та склонитки в кількості 5 коробів на умовах ФСА - Полоцьк,

Вартість товару, придбаного за Договором постачання у розмірі 22'561,58 Євро. була сплачена позивачем платіжним дорученням № 34PL 02.07.2008р. (т.1. а.с. 55-56). Вартість товару за курсом НБУ на дата складання експортної ВМД № 806010006/8/010545 від 11.07.2008 року, становить 175'788, 53 грн.

Задля доставки придбаного товару позивач, керуючись умовами Договору, звернувся до відповідача із заявкою № 01 від 06.07.2008р. (т.1 а.с. 23), в якій з відповідачем були, зокрема, узгоджені місце завантаження та вивантаження вантажу, найменування вантажу - «тканина фільтрувальна та нитки швейні», сума вартості перевезення – 8'000,00 грн. та інші відомості, необхідні для виконання договору перевезення вантажу. Замовлення на перевезення було прийнято відповідачем, яке, керуючись умовами Договору доручення відповідним замовленням доручило третій особі здійснити перевезення вантажу позивача.

З метою виконання взятих на себе зобов'язань, відповідач здійснив перевезення згаданого вантажу за маршрутом м. Полоцьк - м. Кременчук - м. Хорол автомобілем DAF, державний № 150-46 СК з полупричепом державний № 170-43 СК, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 0096750 та митною декларацією № 806010006/8/010545 від 11.07.2008 року.

14 липня 2008 року автомобіль DAF, державний № 150-46 СК з полупричепом, державний № 170-43 СК став під розвантаження на склад позивача де і було встановлено, що весь вантаж, що перевозився у зазначеному автопоїзді, має пошкодження від вологи.

Відповідно до умов Договору, а саме п.5.2 та п.5.3, огляд вантажу, склотканини та склонитки, здійснювали 14 липня 2008р. представники:

·          від відповідача – Мулявко О.Д, який діяв на підставі (т.1, а.с. 81),

·          від позивача – директора Ярошенка О.О., начальника цеху Радченко Л.А.,

·          від третьої особи – директор Дерев'янко С.М., водій автомобіля Батиним С.М.

в присутності спеціаліста – товарознавця Кременчуцького    відділення    Полтавської    торгівельно-промислової палати, Колодочка О.М., про що було складено акт огляду, який підписаний особами, які проводили огляд. Під час огляду було встановлено, що весь вантаж, склотканина та склонитка, знаходиться у воді в наслідок багато чисельних поривів тенту у всіх плоскостях полупричепа. Вантаж під дією вологи повністю зіпсований, внаслідок чого, не може бути використаний за призначенням: для виробництва рукавних фільтрів високотемпературної фільтрації відходящих промислових газів.

За результатами огляду спеціалістом - товарознавцем Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати Колодочкою О.М. був складений висновок № П-677 від 16 липня 2008 року, в якому зазначено: (мовою оригіналу) «…115 рулонов стеклоткани марки ТСФТ-4П-СФБМ (45x2) и 5 коробов стекло нити марки ЕС6-34х4 2400 Ф, находящиеся в автомобиле № 15046 СН/17043СК имеют повреждения от подмочки, потеряли товарный вид и по функциональному назначению использованы быть не могут (для пошива рукавов фильтровальных), так как произошло перераспределение компонентов апперетирующих составов по поверхности продукции…»

18 липня 2008 року був складений додатковий акт огляду автомобіля DAF, державний № 150-46 СК з полупричепом, державний № 170-43 СК, з фіксацією за допомогою фото та відео камери, який зафіксував чисельні пориви тенту. Акт огляду підписаний представником відповідача – Мулявка О.Д., представниками позивача - Ярошенко О.О. та Мещеряковою С.О. Представники третьої особи відмовилися підписувати даний акт.

Виходячи з даних висновку судово-товарознавчої експертизи втрата вантажу склала 100%

За таких обставин, враховуючи те, що:

-          спірне перевезення за усіма ознаками було міжнародним. Відтак, регулюється відповідною міжнародною Конвенцію, якою у цьому випадку є Конвенція «Про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів», підписана 19.05.1956р. (далі – «КДПВ»), до якої України приєдналася з 01.08.2006р. на підставі Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» (КДПВ набрала чинності для України з 17.05.2007р.);

-          застосування саме цієї Конвенції визначено сторонами у Договорі;

-          виходячи з ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України;

-          згідно ст. 3 КДПВ при застосуванні цієї Конвенції перевізник відповідає, як за власні особисті дії та упущення, за дії та упущення власних агентів та інших осіб, до послуг яких він (перевізник) звернувся для здійснення перевезення;

-          стаття 9 КДПВ визначає, що накладна є доказом умов договору перевезення та засвідчує прийняття вантажу перевізником. За відсутністю у накладній мотивованих перевізником зауважень – є презумпція вважати, що вантаж та його пакування зовнішньо у справному стані під час прийняття вантажу перевізником та, що кількість місць, а також їхня розмітка і номери відповідали вказівкам накладної;

-          за ч. 1 ст.17 КДПВ перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його пошкодження, що трапились у проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його видачею, а також за прострочення у доставці;

-          накладна (т.1 а.с. 41, 104, т.2 а.с. 66) була підписана перевізником без будь-яких застережень щодо стану та пакування вантажу.;

-          наявність визначених у п.4 ст. 17 КДПВ підстав для звільнення перевізника від відповідальності ні відповідач, ані третя особа суду не довели, хоча в силу умов ст. 18 КДПВ саме на перевізника покладений тягар доведення наявності зазначених підстав та обставин;

-          за ст. 23 КДПВ розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається на підставі вартості вантажу у місці та під час його прийняття;

-          за приписами п. 4 ст. 23 КДПВ додатково до вартості втраченого, пошкодженого вантажу з перевізника може бути стягнуті: плата за перевезення, митні збори та мито, а також інші витрати, що пов'язані з перевезенням вантажу. Інші збитки відшкодуванню з перевізника не підлягають;

-          за ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу («ЦК») України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. При цьому, виходячи з приписів ст. 618 цього кодексу боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 ЦК України), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця;

-          за ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

-          статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків;

-          виходячи з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

-          за ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату;

-          виходячи з ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди;

-          згідно частин 1, 3 ст.13 Закону України «Про транспорт» відповідальність підприємств транспорту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо перевезення пасажирів, багажу, а також відповідальність перед пасажиром за несвоєчасне подання транспорту визначається кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими законодавчими актами України. Підприємства транспорту відповідають за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятих для перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди;

-          за абз 7-9 ст. 52 Закону України «про автомобільний транспорт» перевізник зобов'язаний: забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством, забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення, відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу;

-          за ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

-          виходячи з умов чч 2, 3 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили

-          ні відповідачем, ані третьою особою належними доказами не доведено того, що ними були вжиті усі можливі заходи задля належного виконання договору перевезення та – запобігання втраті вантажу Позивача;

-          відповідно до п.6.8 Договору відповідач несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу. У випадку пошкодження, втрати вантажу, або порушення цілісності упаковки, які призвели до пошкодження готової продукції, відповідач виплачує штраф в розмірі 7% від суми фрахту і вартість пошкодженої продукції;

-          у зв'язку із простроченням доставляння вантажу Позивач нарахував на Товариства штраф 560,00 грн. Штраф нарахований у відповідності до умов договору та вимог діючого законодавства,

суд вважає позов в частині вимог щодо стягнення суми вартості повністю пошкодженого вантажу 175'788,53 грн. збитків у зв'язку з пошкодженням вантажу та – 8'000,00 грн. – штрафу обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення:

·          податку на додану вартість («ПДВ») при ввезенні вантажу відповідно до ВМД № 806010006/8/010545 від 11.07.2008 року – 38'673,47 грн.;

·          вартості послуг спеціаліста – товарознавця   торгово-промислової  палати (рахунок № 001257 від 17.07.2008 року) – 660,00 грн.;

·          послуги по декларуванню ПП «Брокер-центр» (рахунок 278/1 від 11.07.08) – 1'702,80 грн.;

·          за перебування вантажу в зоні митного контролю (рахунок-накладна № 1626 від 11.07.08. ТОВ «Ексім–інфо») – 470,00 грн.;

·          послуги по доставці зразків до карантинної лабораторії та отримання висновку лабораторії Експертизи (рахунок-фактура № СФ-0000259 від 10.07.2008 року) – 223,00 грн.;

·          послуги інспекції з карантину рослин (рахунок № КРЕМ-01051 від 10.07.08.) – 56,90 грн.;

·          послуги інспекції з карантину рослин (рахунок № КРЕМ-01052 від 10.07.08.) – 29,55 грн.;

·          неодержаний прибуток – 94'502,40 грн.

задоволенню не підлягають, адже як за нормами КДПВ, так і за іншими нормами внутрішнього законодавства України, про які зазначалося вище, відповідальність перевізника за шкоду, завдану у зв'язку із втратою та пошкодженням вантажу обмежується лише вартістю втраченого (пошкодженого) вантажу та - іншими витратами (збитками), до яких ті, що визначені позивачем – не відносяться.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам..

Стосовно відшкодування витрат на послуги адвоката господарський суд зазначає наступне.

Позивач у своєму позові просить суд стягнути з відповідача на відшкодування послуг адвоката 31'266,00 грн. Однак, виходячи з висновків, викладених вище у цьому рішенні, відтак – враховуючи рівень підготовки позову та обсягів робот, виконаних адвокатом під час розгляду справи, господарський суд вважає згадану суму (навіть у разі її пропорційного розподілу між сторонами) занадто великою та не співрозмірною як з фактично виконаними адвокатом роботами, так і з сумою позовних витрат. Тому, суд вважає, достатньою для відшкодування позивачу з відповідача за послуги адвоката суму 2'000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 43, 32 - 34, 43, 49, 82-85 ГПК Україні, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс» (юридична адреса: 84607, м. Горлівка, вул.. Дубиніна, 9/45; фактична адреса: м. Горлівка, вул.. Першотравнева, 33, ЄДРПОУ 34657705, р/рахунок 26008000685001 у ДД АТ «Індекс-Банк», МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» (39630, м. Кременчук, вул.. М.Кучми,16, ЄДРПОУ 31700904, р/рахунок 26009055233259 у ПФ ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401) суму 175'788,53 грн. на відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням вантажу, 560,00 грн. – штрафу у зв'язку із пошкодженням вантажу; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 1'763,48 грн., на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –  58,50 грн.; на відшкодування витрат за послуги адвоката – 2'000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс» (юридична адреса: 84607, м. Горлівка, вул.. Дубиніна, 9/45; фактична адреса: м. Горлівка, вул.. Першотравнева, 33, ЄДРПОУ 34657705, р/рахунок 26008000685001 у ДД АТ «Індекс-Банк», МФО 335850) на користь  Харківського науково – дослідного інституту імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул.. Золочівська,8а, ЄДРПОУ 02883133, р/рахунок 35220003000408, у ГУДКУ харківської області, МФО 851011) 3'355,11 грн. – на відшкодування витрат у зв'язку із проведеною експертизою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика рукавних фільтрів» (39630, м. Кременчук, вул.. М.Кучми,16, ЄДРПОУ 31700904, р/рахунок 26009055233259 у ПФ ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401) на користь Харківського науково – дослідного інституту імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул.. Золочівська,8а, ЄДРПОУ 02883133, р/рахунок 35220003000408, у ГУДКУ харківської області, МФО 851011) 3'412,89 грн. – на відшкодування витрат у зв'язку із проведеною експертизою.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

               Суддя                                                                                                            Татенко В.М.