Постанова

від 02.12.2008 по справі 6/513/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/513/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2008 р.

Справа №  6/513/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Томіг», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 3.

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1.

про Скасування рішення  про застосування штрафних санкцій від 06.05.2008 року № 0000032202/0.

Суддя                                                                                          Ткаченко О.В.

Секретар                                                                                       Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача Шевчук Є.Л., Шевчук В.Л.

Від відповідачаКравець В.О., Толкачова О.Л.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про скасування прийнятого відповідачем за результатами перевірки (акт від 17.04.2008 року № 1466/22-000/13848909) рішення від 06.05.2008 року № 0000032202/0, яким за порушення  ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосовано штрафні санкції в сумі 9727,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що товариством не порушувались вимоги Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями) під час здійснення розрахунків з ТОО «Облзаготкоопвнешторг»(Республіка Казахстан) та ТОО «Шимкентський шкіряно-взуттєвий завод»(Республіка Казахстан) за контрактами № 1 від 16.01.2006 року та № 10/11/2 від 10.01.2007 року відповідно, а пеню за порушення терміну розрахунків в іноземній валюті в сумі 9727,51 грн. нараховано безпідставно та всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки дату поставки необхідно визначати по даті перетину митного кордону, згідно з відмітками на ВМД.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначаючи у поясненнях від 17.11.2008 року, що при нарахуванні пені керувався Інструкцією «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136», згідно п.п. 1 якої здійснення поставки –оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством підлягає митному оформленню).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський  суд встановив.

За результатами проведеної відповідачем позапланової, виїзної  перевірки ТОВ «Томіг» з питань дотримання вимог валютного  законодавства за період з 05.12.2006 року по 27.06.2007 року складено акт від 17.04.2008 року № 1466/22-000/13848909, відповідно до якого встановлено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині 90-денного терміну розрахунків за імпортними контрактами № 1 від 16.01.2006 року з фірмою –нерезидентом ТОО «Облзаготкоопвнешторг»(республіка Казахстан) та № 10/11/2 від 10.01.2007 року з фірмою-нерезидентом ТОО «Шимкентський шкіряно-взуттєвий завод»(Республіка Казахстан). (а.с. 22)  

Як встановлено актом перевірки, (а.с. 20 абз. 4) позивачем на виконання умов контракту № 1 від 16.01.2006 року було перераховано на користь ТОО «Облзаготкоопвнешторг»попередню оплату в наступні терміни:

-          м/о № 69 03 від 05.12.2006 року у сумі 30 000 дол. США/ 151 500,00 грн. за курсом НБУ 5,05 грн. (термін надходження імпортного товару 05.03.2007 року);

-          м/о № 73 03 від 19.12.2006 року у сумі 7 000 дол. США/35350,00 грн. за курсом НБУ 5,05 грн. (термін надходження імпортного товару 19.03.2007 року).

При цьому відповідачем встановлено (а.с. 20 абз. 9), що фактично за датами відміток прикордонної служби України на залізничних транспортних накладних № 038725 від 06.02.2007 року та № 038823 від 05.03.2007 року перетин митного кордону України шкірсировиною, поставленою на користь позивача відбувся, відповідно, 06.02.2007 року та 05.03.2007 року. Проте, як вбачається з акту, (а.с. 20 абз. 10) відповідач зазначає, що завершення митного оформлення вищезазначеного товару  не відбулось своєчасно, ВМД типу ІМ-40 «Імпорт»оформлено лише 23.03.2007 року, тобто з порушенням 90-денного терміну розрахунків за імпортними операціями.

Як встановлено актом перевірки, (а.с. 21 абз. 4) позивачем на виконання умов контракту № 10/11/2 від 10.01.2007 року було перераховано на користь ТОО «Шимкентський шкіряно-взуттєвий завод»попередню оплату в наступні терміни:

- м/о № 9 030 від 21.03.2007 року у сумі 35000 дол. США/176 750,00 грн. за курсом НБУ 5,05 грн. (термін надходження імпортного товару 19.06.2007 року).

При цьому відповідачем встановлено (а.с. 21 абз. 7), що фактично відповідно з відміткою митного органу на товаро-транспортній накладній СМR 0001458 від 15.06.2007 року ТОО «Шимкентський шкіряно-взуттєвий завод»забезпечено поставку товару на умовах DAF –кордон України (пункт переходу Красна Талівка) 15.06.2007 року. Проте, як вбачається з акту, (а.с. 21 абз. 10) відповідач зазначає, що завершення митного оформлення вищезазначеного товару  не відбулось своєчасно, ВМД типу ІМ-40 «Імпорт»оформлено лише 27.06.2007 року, тобто з порушенням 90-денного терміну розрахунків за імпортними операціями.

У зв'язку з наведеним відповідачем відповідно до ст. 4  Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року № 185/94-ВР прийнято рішення від 06.05.2008 року № 0000032202/0, яким за порушення термінів поставки нарахована пеня в розмірі 9727,51 грн.

Позивач, не заперечуючи факту оформлення ВМД в строк, що перевищує 90 днів, звернувся з позовом про скасування рішення, посилаючись на те, що поставка продукції відбулася в межах 90 денного строку, оскільки дату поставки необхідно визначати по даті перетину митного кордону.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Статтею 1 вищезазначеного Закону визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною другою ст. 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307, моментом перетину кордону при перевезеннях іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та автомобільним) при імпорті вважається початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Згідно із положеннями п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Положеннями п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, передбачено, що оформлена вантажна митна декларація, тобто заповнена у звичайному порядку вантажна митна декларація, яка містить на всіх її аркушах відбиток особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів, є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Таким чином, аналіз вищевикладених положень свідчить, що моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, тобто моментом фактичного переміщення товару через митний кордон України, що підтверджується відтиском штампу "Під митним контролем" з відповідною датою на товаросупровідному документі. При цьому визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим в даному випадку, оскільки оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України,

господарський суд

П О С Т А Н О В И В  :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва рішення  про застосування штрафних санкцій від 06.05.2008 року № 0000032202/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Томіг»(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 3, ЄДРПОУ 13848909) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.     

Суддя О.В.Ткаченко