Рішення

від 26.11.2013 по справі 911/4093/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 911/4093/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал-Темп», Полтавська область, смт. Чутове

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Інвест 2008», Київська область, м. Вишгород

про стягнення 226927,98 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : Дем'яненко М.В. (довіреність б/н від 30 жовтня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал-Темп» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Інвест 2008» (далі - відповідач) про стягнення 226927,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання №106 від 24 травня 2013 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 220905,78 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 6022,20 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 1 листопада 2013 року та призначено справу до розгляду на 12 листопада 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 12 листопада 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 26 листопада 2013 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 1 листопада 2013 року та від 12 листопада 2013 року, у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

26 листопада 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) 24 травня 2013 року укладено договір постачання №106.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник передає, а покупець приймає й оплачує на умовах і в порядку, визначеному договором, продукти харчування (надалі - товар), що поставляються, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у накладних, що свідчать про прийом-передачу товару від постачальника до покупця, і які є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.2 договору моментом передачі та отримання товару вважається момент передачі товару постачальником та приймання його покупцем, що підтверджується відміткою в накладних (печатка, підпис та розшифровка підпису особи, яка підписує накладну зі сторони покупця).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що постачальник поставляє товари згідно замовлень покупця на поставку товару. Замовлення надсилається засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс постачальника, електронною поштою або по телефону. В замовленні вказується дата його подачі, дата поставки товару, асортимент та кількість замовленого товару, а також інша необхідна інформація.

Відповідно до пункту 3.8 договору підписання покупцем відповідних накладних свідчить про те, що покупець перевірив якість, кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару, як належно поставленого згідно договору, з дотриманням строків його постачання.

Згідно пункту 4.1 договору загальна сума договору визначається згідно з накладним, що свідчать про прийом-передачу товару від постачальника до покупця.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 5.1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцеві товар в кількості, асортименті та за ціною, погодженою сторонами відповідно до умов договору.

Згідно пункту 6.1.1 договору покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у випадку порушення строку, зазначеного в пункті 4.3 договору, покупець сплачує за кожен день прострочення пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу, згідно ст. 625 ЦК України 20% річних від простроченої суми, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Зазначене не звільняє покупця від обов'язку сплатити постачальнику вартість отриманого товару та відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати.

Відповідно до пункту 10.1 договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно пункту 11.3 договору будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін.

25 серпня 2013 року між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода до договору постачання №106 від 24 травня 2013 року, відповідно до якої були внесені зміни до пункту 4.3 договору. Пунктом 1 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Як встановлено судом, відповідач належним чином виконував свої зобов'язання до червня 2013 року. Проте, оплата товарів, починаючи з видаткової накладної від 26 червня 2013 року, здійснювалась не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 220905,78 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи (том 1, а.с. 16-32).

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний провести розрахунок за отриманий товар наступним чином, за видатковими накладними: №Р-0529-010 від 29.05.2013 року у строк до 18.06.2013 року; №Р-0605-014 від 05.06.2013 року у строк до 25.06.2013 року; №Р-0612-011 від 12.06.2013 року у строк до 2.07.2013 року; №Р-0619-013 від 19.06.2013 року у строк до 9.07.2013 року; №Р-0626-014 від 26.06.2013 року у строк до 16.07.2013 року; №Р-0629-003 від 29.06.2013 року у строк до 19.07.2013 року; №Р-0703-003 від 03.07.2013 року у строк до 23.07.2013 року; №Р-0710-003 від 10.07.2013 року у строк до 30.07.2013 року; №Р-0717-004 від 17.07.2013 року у строк до 6.08.2013 року; №Р-0731-005 від 31.07.2013 року у строк до 20.08.2013 року; №Р-0828-009 від 28.08.2013 року у строк до 30.08.2013 року; №Р-0904-008 від 04.09.2013 року у строк до 6.09.2013 року; №Р-0911-014 від 11.09.2013 року у строк до 13.09.2013 року; №Р-0928-001 від 28.09.2013 року у строк до 30.09.2013 року;

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 220905,78 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 6022,20 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Інвест 2008» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 1, код 38424250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал-Темп» (38800, Полтавська область, Чутівський район, смт. Чутове, вул. Жовтнева, буд. 197, код 36564890) - 220905 (двісті двадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 78 коп. заборгованості, 6022 (шість тисяч двадцять дві) грн. 20 коп. пені, та 4538 (чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 57 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 3 грудня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.