Рішення

від 13.01.2009 по справі 8/340а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/340а

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        13.01.2009р.                                                                                              Справа № 8/340а

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", м.Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський консервний комбінат", с.Руденківка

про стягнення 10121,64грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог станом на 13.01.2009р.)

                                         Суддя  Плеханова Л.Б.

Представники:

від позивача: Сиротенко С.Є.

від відповідача:  Каспір О.М.

Суть спору:  Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10121,64грн., в т.ч. 2524,67грн. - інфляційних у зв"язку з розстроченням виконання грошового зобов"язання за період з жовтня 2007р. по грудень 2008р., 359,42грн. - 3% річних за період з  13.10.2007р. по 13.01.2009р., 1697,58грн. - збитки у вигляді вимушено сплачених відсотків за користування банківським кредитом, нарахованих на суму присудженої судом грошової суми, за час прострочення., 5339,91грн. - збитки у зв"язку зі збільшенням собівартості виробництва поставленого відповідачу товару (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог станом на 13.01.2009р.).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.11.2007р. по справі №21/172 за  позовом ТОВ  "ХЗ "Полімерконтейнер" до ТОВ "Новосанжарський консервний комбінат"на користь позивача з відповідача стягнуто 9527,04грн. основного боргу, 1893,97грн. - інфляційних витрат, 506,63грн. - 3% річних.

Судом були встановлені факти, що за умовами договірних відносин між сторонами боржник не виконав своїх обов"язків з оплати грошового зобов"язання в сумі 9527,04грн.

Зазначене рішення набуло законної сили, встановлені ним обставини не підлягають будь-якому додатковому доказуванню. На виконання рішення був виданий наказ, який було пред"явлено до виконання та 07.12.2007р. щодо нього було відкрито виконавче провадження.

На день подання позову боржник своїх зобов"язань ні в добровільному, ні у примусовому порядку не виконав.

Позивач посилається на те, що  в умовах відсутності обігових коштів збільшуються його збитки від інфляційних процесів та інші збитки у процесі здійснення господарськогої діяльної, ставить під сумнів його нормальне функціонування як виробника продукції, зокрема, що стосується виконання його обов"язків перед власними контрагентами та перед банками по розрахунках за отримані кредити, примушує його отримувати банківські кредити на поповнення обігових коштів та сплачувати у зв"язку з цим проценти за користування банківським кредитом.

Вимоги про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних можуть бути заявлені не тільки з вимогами про стягнення основного боргу., але і в окремому позовному провадженні, стягнення збитків від інфляції та трьох відсотків річних за весь період прострочення виконання грошового зобов"язання не залежить від факту визнання боргу судовим рішенням. Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов"язання боржника не припинилось, оскільки кредитор грошові кошти не отримав, відтак, встановлені ст.625 ЦК  України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов"язання.

У відповідності до вимог до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заборгованість відповідача з інфляційних становить  2524,67грн. за період з жовтня 2007р. по грудень 2008р. Заборгованість з 3% річних за період обрахування з 13.10.2007р. по 13.01.2009р. становить 359,42грн.

В зв"язку з вищевикладеним, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних у розмірі - 2524,67грн. та 3% річних у розмірі - 359,42грн. є правомірними, обґрунтованими матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення  1697,58грн. - збитків у вигляді вимушено сплачених відсотків за користування банківським кредитом, нарахованих на суму присудженої судом грошової суми, за час прострочення. та 5339,91грн. - збитків у зв"язку зі збільшенням собівартості виробництва поставленого відповідачу товару (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог станом на 13.01.2009р.) не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. У відповідності зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

А як зазначається в частині першій ст.32 ГПК  України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Аналізуючи матеріали справи, суд відповідно до ст.43 ГПК України вважає, що заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, тому не можуть бути прийняті до уваги.

Статтею 22 ЦК України передбачено право на відшкодування збитків, завданих особі в результаті  порушення її цивільного процесу. Під збитками, згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України, визнаються втрати, яких  особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як у випадку невиконання договору, так й за зобов"язанням,що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство входить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, і за умови безпосереднього причинного зв"язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за завданням збитків є правопорушення, що включає в себе певні елементи:

- збитки;

- протиправна поведінка;

- причинний зв"язок;

- вина.

відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення  виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Згідно абз. 3 п.2 Роз"яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з відшкодуванням шкоди"... за зобов"язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контраганта або особи, яка заподіяла шкоду.

Так, статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наявними у матеріалах справи матеріалами не підтверджується факт завдання відповідачем позивачеві збитків. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави не є обґрунтованими і переконливими, не мають під собою відповідного правового обґрунтування, що не тягнуть за собою передбачені законом правові наслідки у вигляді задоволення вказаних вимог.ю

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову в частині стягнення 1697,58грн. - збитків у вигляді вимушено сплачених відсотків за користування банківським кредитом, нарахованих на суму присудженої судом грошової суми, за час прострочення. та 5339,91грн. - збитків у зв"язку зі збільшенням собівартості виробництва поставленого відповідачу товару (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог станом на 13.01.2009р.) відсутні через відсутність достатніх, переконливих доказів факту реальності збитків, їх виникнення із вини відповідача, наявності причинного зв"язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача

На підставі матералів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84 ГПК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський консервний комбінат" ( вул.Миру,69, с.Руденківка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39323;  вул.Артема 47/15, м.Полтава, 36038, р/р №260073978 в АБ "Полтава банк", МФО 331489, код ЗКПО 31040881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", (61052, м.Харків, вул.Першої Майовки,31 р/р 26008961052563 у філії Першого Українського Міжнародного банку в м.Харкові, МФО 350385, ЗКПО 31798300) інфляційні нарахування у розмірі - 2524,67грн. та 3% річних у розмірі - 359,42грн., 29,10грн. держмита, 33,65грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                  Л. Б. Плєханова