Постанова

від 12.02.2014 по справі 812/487/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/487/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гончарової І.А.,

за участі секретаря - Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Підприємства «Сприяння плюс» громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банках,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014 Державна податкова інспекція в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до суду із адміністративним позовом до Підприємства «Сприяння плюс» громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння» про накладення арешту на кошти, які знаходяться у банках обслуговуючих відповідача. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, що станом на грудень 2013 року відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств, орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість на загальну суму 135724,10 грн. Листом ВРЕВ ДАІ з обслуговування м.Луганська, Слов'яносербського та Лутугінського районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС в Луганській області від 22.02.2013 №553 ДПІ було повідомлено, що згідно комп'ютерного обліку ВРЕВ ДАІ м.Луганськ бази даних АІПС «Автомобіль» станом на 20.02.2013 року за Підприємством «Сприяння плюс «ГО» Сприяння» транспортних засобів не зареєстровано. Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно №552225 від 18.02.2013 року у реєстрі прав власності на нерухоме майно за Підприємством «Сприяння плюс «ГО» Сприяння» відомості відсутні. Листом Державної інспекції сільського господарства в Луганській області №591 від 21.02.2013 року до ДПІ надійшла інформація відповідно до якої за відповідачем сільськогосподарська та тракторна техніка не зареєстрована.

У зв'язку з тим, що відповідач не має об'єктів рухомого та нерухомого майна, права власності на користування земельними ділянками, яке може бути використане в якості джерела погашення податкового боргу ДПІ просить накласти арешт на кошти платника податків, що знаходяться у банку АТ «Брокбізнесбанк» (МФО банку 300249) р/р №26003034826001, у банку Луг. ФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ ( МФО банку 304632) за рахунком №26063010010410 та в банку ПАТ «Укркомунбанк» (МФО банку 304988) за рахунком №2600412090443.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Поштове відправлення було повернуто на адресу Луганського окружного адміністративного суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду, У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства зборів, регулює Податковий кодекс України.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підприємство «Сприяння плюс» громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 22.01.2003 (арк. справи 10).

29 січня 2003 року відповідача взято на облік у ДПІв Артемівському районі м.Луганська, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 9)

У відповідача станом на 10 грудня 2013 року утворилася податкова заборгованість у розмірі 135724,10 грн., яка складається з податку на прибуток підприємств у розмірі 17026,29 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 74187,82 грн., з податку на додану вартість у розмірі 39931,67 грн., що підтверджується податковими деклараціями (арк. справи 15-33).

Крім того, відповідно до вимог законодавства, платнику податків автоматично нараховується пеня, що обліковується по основному рахунку на суми існуючої заборгованості на певну дату у розмірі 4578,97 грн., тому сума податкової заборгованості відповідача перед бюджетом була автоматично збільшена (а.с.12).

25.07.2012 позивачем було сформовано податкову вимогу № 203, яку відповідач отримав 07.08.2012. (арк. справи 11 ).

Таким чином, судом установлено, що за відповідачем дійсно існує податковий борг, про який він повідомлений.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Відповідно до приписів пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року N 1398.

Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.

При цьому згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Правило, передбачене нормою розглядуваного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, зазначеною нормою чітко передбачено обставини, за яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків: у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до статті 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Листом ВРЕВ ДАІ з обслуговування м.Луганська, Слов'яносербського та Лутугінського районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС в Луганській області від 22.02.2013 №553 ДПІ було повідомлено, що згідно комп'ютерного обліку ВРЕВ ДАІ м.Луганськ бази даних АІПС «Автомобіль» станом на 20.02.2013 року за Підприємством «Сприяння плюс «ГО» Сприяння» транспортних засобів не зареєстровано (а.с 48).

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №552225 від 18.02.2013 року вбачається, що у реєстрі прав власності на нерухоме майно за Підприємством «Сприяння плюс «ГО» Сприяння» відомості відсутні (а.с.50).

Листом Державної інспекції сільського господарства в Луганській області №591 від 21.02.2013 року повідомлено, що за відповідачем сільськогосподарська та тракторна техніка не зареєстрована (а.с.49).

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також приписи підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, а його стягнення з відповідача в даному випадку не передбачено.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Підприємства «Сприяння плюс» громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банках задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Підприємства «Сприяння плюс» громадської організації «Сприяння розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу, захист платників податків «Сприяння» (код 32326455, вул. Ліньова,85, м.Луганськ, 91021), що знаходяться у банку АТ «Брокбізнесбанк» (МФО банку 300249) р/р №26003034826001, у банку Луг. ФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ ( МФО банку 304632) за рахунком №26063010010410 та в банку ПАТ «Укркомунбанк» (МФО банку 304988) за рахунком №2600412090443, до повного погашення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств, орендної плати юридичних осіб та з податку на додану вартість у сумі 135724,10 грн. (сто тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 10 коп.) - утримувач УДКСУ у м.Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя І.А. Гончарова