Рішення

від 12.12.2008 по справі 17/652/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/652/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" грудня 2008 р.                                                 Справа №  17/652/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Панченко С.В., довіреність № б/н від 30.07.2008 року;

від відповідача –не з‘явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/652/08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЕЙ», м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 18,

до  Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

про визнання права власності,  -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЕЙ»(надалі - позивач) пред'явлено позов  до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (надалі - відповідач) про визнання права власності.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:  

На підставі Договора купівлі-продажу від 25.07.1992 року  позивач є власником нежитлового об'єкта по вул.Маршала Василевського, 18 у М.Миколаєві.

На підставі рішення Миколаївської міської ради № 2/13 від 20.09.1994 року позивач отримав в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,2518 га по вул.Маршала Василевського, 18 у м. Миколаєві, про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею від   02.02.1995 року.

Як зазначалось раніше, домобудівлі належать нам на підставі договору купівлі-продажу від 25.07.1992 року, що підтверджується довідкой КП ММ БТІ №5-6355 від 21.10.2008 року, але оригінал цього договору був нами втрачений.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З метою здійснення своєї господарської ТОВ "Тезей" для облаштування допоміжних приміщень, були самовільно переобладнані та побудовані приміщення.

По закінченню будівельних робіт, згідно технічного паспорта та довідки ММ БТІ за адресою вул.Маршала Василевського, 18 самочинно побудовано: Гаражний бокс - літ.Д (15,50 x 7,20), основною площею 88,0 кв.м., загальною площею 88,0 кв.м.; Холодильник - літ.Е (2,33 x 2,60); Вбиральня - літ. Ж (0,80 x 2,33).

Згідно технічної документації вартість самочинно побудованих приміщень складає 17 137грн.

Вищевказане будівництво було здійснено ТОВ «Тезей»без дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту та дозволу на виконня робіт. За таких обставин, відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, вищевказане вважається самочинною забудовою.

Після перевірки додержання архітектурних, будівельних, санітарних, протипожежних норм, відповідні установи (СЕС Ленінському району м. Миколаєва, РВ МНС України в Миколаївській  області, Управління містобудування та архітектурної діяльності) надали узгодження про дотримання норм та можливість оформлення названих споруд.

Вимогами п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5  передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видачасвідоцтва про право власності   здійснюється     органами    місцевого  самоврядування.

Однак зазначений правовстановлювальний документ позивачам не видається органом місцевого самоврядування. Водночас відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п. 2.1 вказаного Тимчасового положення передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене майно належить особі, яка створила це майно. Право власності на новостворене нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджене наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 здійснює Відповідач.

Згідно до п. 10 Додатку 1 до зазначеного положення рішення суду є правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник має право пред'явити до суду позов про визнання права власності.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 392  Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень”). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах (п. 18 Інформаційного листа ВГСУ 31.01.2001 № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, в редакції Інформаційного листа ВГСУ від  22.11.2005 року  № 01-8/2167).

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив по суті позовних вимог не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЕЙ» задовольнити у повному обсязі.

2.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЕЙ», м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 18 (код 13856103) право власності на нежитлові приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 18.

3.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЗЕЙ», м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 18 (код 13856103) право власності на самочинно побудовані споруди за адресою вул. Маршала Василевського, 18 у м.Миколаєві з наступними характеристиками: гаражний бокс - літ. Д (15,50 x 7,20), основною площею 88,0 кв.м., загальною площею 88,0 кв.м.; холодильник - літ. Е (2,33 x 2,60); Вбиральня - літ. Ж (0,80 x 2,33).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом    10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до  ст. 84 Господарського процесуального кодексу  України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль