Рішення

від 12.02.2014 по справі 904/10139/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.14р. Справа № 904/10139/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрубопровод", (с. Радушне, Криворізький район, Дніпропетровська область)

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничозбагачувальний комбінат", (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення 49 508,58 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Соловей Д.Г. - представник (дов. № б/н від 03.06.13р.)

від відповідача: Рожко Н.Ю. - юрисконсульт (дов. № 70/12 від 01.11.13р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтрубопровод" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничозбагачувальний комбінат" (далі-відповідач) про стягнення 49 508,58 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 42 499,93 грн. - заборгованість з оплати за поставлені Ресурси, 5 813,99 грн. - пеня, 1 194,66 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 1615 від 28.11.12р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує по суті позову, оскільки в наслідок експлуатації обігрівачів було виявлено, що експлуатаційні показники не забезпечують необхідної температури на поверхні яку потрібно обігріти. Таким чином, згідно п. 6.6. договору у разі поставки Ресурсів які не відповідають умовам договору, Ресурси приймаються на зберігання, тому що відповідач не може використати обігрівачі за призначенням.

Також, відповідач не погоджується з розрахунком пені, нарахованим в позовній заяві, а саме, позивач проводячи розрахунок пені, відповідно до п. 7.2. договору, нарахував пеню за період - 342 дня. Враховуючи, що останній строк виконання зобов'язання відповідачем - 02.01.2013 року, нарахування пені розпочалось 03.01.2013 року, отже, період нарахування закінчується 03.07.2013 року, у зв'язку з чим, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити позивачу повністю.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", як покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газтрубопровод", як постачальник, було укладено договір поставки № 1615, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити електротехнічні Ресурси на умовах, визначених договором.

Згідно п. 2.1. договору поставки, кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (надалі - специфікації).

Покупець має право в односторонньому порядку відмовлятися від придбання всіх чи частину Ресурсів шляхом направлення постачальнику відповідного повідомлення з переліком Ресурсів, від поставки яких він відмовляється, не пізніше 20 днів до дати поставки Ресурсів, вказаних в повідомленнях (п. 2.2. договору поставки).

Пунктом 2.3. договору поставки встановлено, що якість, упаковка та маркування Ресурсів повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючих стандартів (ТУ, ГОСТ) для даного виду Ресурсів, а також спеціальними технічними вимогами, якщо такі встановлені угодою сторін, відбитим у специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості Ресурсів від вищевказаних норм, можуть бути встановлені за угодою сторін, відображеному в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки, Постачання Ресурсів здійснюється видами транспорту вказаними в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити Ресурси на умовах поставки, зазначених у специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року.

Строки поставки Ресурсів зазначаються в специфікаціях. У разі постачання Ресурсів у відповідності з графіком - графік оформляється як додатки до цього контракту є його невід'ємною частиною (п. 3.2. договору поставки).

Постачання Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами постачання, вказані в з умовами постачання, вказані в специфікаціях і включають в себе податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням Ресурсів (п. 4.1. договору поставки).

Згідно п.п. 5.1. - 5.3. договору поставки, Оплата покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі. Оплата за поставлені Ресурси буде вироблятися протягом строку вказаного в специфікації, який обчислюється з дати поставки Ресурсів. Датою оплати Ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Даний договір діє до 31.12.13 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє стороні від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п. 10.5. договору поставки).

З матеріалів справи вбачається, що згідно гарантійного листа № 8053/14 від 25.12.2012 року (а.с. 21) відповідачем була надана заявка на поставку інфрачервоних обігрівачів 1500х415х71 ЭЛ40R в кількості 17 шт. відповідно до специфікації № 1 до договору. В листі також було зазначено, що покупець гарантує оплату поставлених ресурсів відповідно до умов договору.

Постачальником 25 грудня 2012 року була здійснена поставка Ресурсів в кількості 17 шт. на загальну суму 42 499,93 грн., а також необхідна документація відповідно до п. 6.4. договору, про що було складено відповідний акт приймання-передачі № 1615-1, який додається до матеріалів справи (а.с. 22).

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрубопровод" від Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов лист № 493/14 від 15.02.2013 року щодо невідповідності поставленої продукції позивача потребам відповідача, додатком до якого є акт оцінки експлуатаційних характеристик поставлених ресурсів з пропозицією організувати вивіз поставленого обладнання. Тобто відповідач відмовляється від зобов'язання за договором в односторонньому порядку.

Вимоги щодо якості Ресурсів обумовлені в п. 2.3. договору поставки (або повинні бути обумовлені окремо в специфікаціях), порядок щодо приймання Ресурсів по якості в п. 6.2. договору поставки (з урахуванням змісту протоколу розбіжностей від 07.12.12р.). Окрім цього якість Ресурсів підтверджується відповідними паспортами та сертифікатами, що були надані разом з Ресурсами.

Позивач зазначає, що оцінка експлуатаційних характеристик проводилась без виклику представника постачальника, що суперечить умовам договору (п. 6.3. договору передбачено, що у разі поставки неякісних Ресурсів складається двосторонній акт за участю постачальника).

Пунктом 10.6. договору визначено, що з моменту підписання договору всі попередні переговори, переписка та угоди, що стосуються предмету даного договору втрачають силу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтрубопровод" виконало всі умови договору поставки, проте відповідач порушив умови договору поставки, необґрунтовано відмовився від придбаних Ресурсів та відмовився здійснити оплату Ресурсів відповідно договору, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 42 499,93 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати за поставлені Ресурси в розмірі 42 499,93 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 1615 від 28.11.12р. на загальну суму 42 499,93 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товару, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонами більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 42 499,93 грн.

Пунктом 6 специфікації № 1 строк оплати Ресурсів - 7 календарних днів з моменту поставки, тобто граничний строк оплати Ресурсів збіг (з урахуванням святкових днів) 3-го січня 2013 року.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки (з урахуванням протоколу розбіжностям), у випадку порушення строків оплати Ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

На підставі п. 7.2. договору поставки позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 03.01.13р. по 10.12.13р. у загальному розмірі 5 813,99 грн., згідно розрахунку, який доданий до позовної заяви (а.с. 26).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що останній строк зобов'язання відповідачем - 02.01.2013 року, тобто нарахування пені розпочалось з 03.01.2013 року, період нарахування закінчується 03.07.2013 року, а позивачем нараховано пеню відповідачу аж по 10.12.13р., що суперечить вищевказаним статтям.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3 150,82 грн. за період з 03.01.13р. по 03.07.13р., в решті позовних вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 03.01.13р. по 10.12.13р. у загальному розмірі 1 194,66 грн., згідно розрахунку, який доданий до позовної заяви (а.с. 27).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 1 194,66 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничозбагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; код ЄДРПОУ 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрубопровод" (53081, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Радушне, вул. Газовиків, б. 8; код ЄДРПОУ 24423018) - 42 499 (сорок дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. основного боргу, 3 150 (три тисячі сто п'ятдесят) грн. 82 коп. пені, 1 194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 66 коп. 3% річних, 1 627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 13.02.14р.