Рішення

від 12.02.2014 по справі 910/490/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/490/14 12.02.14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Да Вінчі "Голландсько-українська бізнес-компанія" пропримусове звільнення (виселення) з нежитлового приміщення

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Горбик С.В. - представник за довіреністю № 56/03-ум-14 від 10.01.14 від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 12.02.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Фоззі-Фуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Да Вінчі "Голландсько-українська бізнес-компанія» про примусове звільнення (виселення) з орендованого нежитлового приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.10.2012 між сторонами був укладений договір суборенди № 2762-ФФ частини нежилого приміщення за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 47, загальною площею 381,90 кв.м. Строк дії договору суборенди закінчився 30.09.13, проте відповідач об'єкт суборенди не звільнив та за актом приймання-передачі позивачу не повернув.

Ухвалою суду від 17.01.2014 порушено провадження у справі № 910/490/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 12.02.2014.

У судове засідання з'явився представник позивача, який надав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.01.14, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 12.02.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано на адреси відповідача, зазначені в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наданий позивачем - 01042 м. Київ, вул. Глазунова, 3 та 03057 м. Київ, пр. Перемоги, 47, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Да-Вінчі "Голандсько-Українська бізнес-компанія" (далі - відповідач, суборендар) було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення № 2762-фф (далі - договір № 2762-фф).

Відповідно до п. 1.1. договору № 2762-фф орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове користування. Частину нежитлового приміщення загальною площею 381,9 кв. м. (№ п. 1 (підвал), розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 47 у торгівельному об'єкті орендаря, а також устаткування, позначене в акті приймання-передачі, з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю суборендаря.

Додатковою угодою від 01.10.2012 до договору № 1898-фф внесено зміни, згідно яких орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 270 кв. м. (підвал) та 111,9 кв. м. (перший поверх) у торгівельному об'єкті орендаря, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 47, з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю суборендаря.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 2762-фф позивач передав відповідачу частину нежитлового приміщення площею 381,90 кв.м. по просп.. Перемоги,47 в м. Києві, про що 01.10.2012 сторонами було підписано Акт приймання - передачі.

Відповідно до п. 2.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором. Строк суборенди починається з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта суборенди в користування суборендареві, який є невід'ємною частиною даного договору та закінчується 30.09.13, який є останнім днем користування об'єктом суборенди.

Згідно з п.4.3 договору в останній день строку суборенди або в день дострокового розірвання договору, суборендар повинен повернути орендареві об'єкт суборенди в справному стані з урахуванням нормального зносу, який вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення).

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням позивача, після припинення дії договору суборенди № 2762-фф від 01.10.12 відповідач свої зобов'язання щодо звільнення орендованих приміщень від свого майна та повернення приміщень суборендарю за актом не виконав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором піднайму (суборенди).

Відповідно до ч.3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Матеріали справи (лист позивача на адресу відповідача від 02.09.13 № 10/14-5100, рішення господарського суду м. Києва від 19.11.13 у справі № 910/18693/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Да Вінчі "Голландсько-українська бізнес-компанія» про стягнення 416 111,42 грн.) свідчать про відсутність наміру суборендаря продовжувати договір суборенди після припинення строку його дії (30.09.2013) та його заперечення проти продовження строку його дії договору.

Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ від 03.06.2008 р. N 2-11/9948-2007, від 18.08.2009 р. N 2/385).

Враховуючи, що позивач висловив своє заперечення проти продовження дії договору суборенди до закінчення терміну його дії, суд приходить до висновку, що договір суборенди № № 2762-фф від 01.10.12 припинив свою дію з 30.09.2013 р.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Оскільки дія договору оренди № № 2762-фф від 01.10.12 станом на момент вирішення спору припинена, суд приходить до висновку про безпідставне зайняття відповідачем орендованих ним приміщень.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Доказів повернення частини нежитлового приміщення площею 381,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ., просп. Перемоги, 47, позивачу за актом про повернення, як це передбачено п. 4.3 договору, відповідачем не надано.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору суборенди, викладених позивачем у позовній заяві, так само відповідачем не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій спрямованих на передачу (повернення) орендованого майна суборендарю, таким чином позовні вимоги щодо виселення відповідача з орендованого нежитлового приміщення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Да Вінчі "Голландсько-українська бізнес-компанія» (03057 м. Київ, просп.. Перемоги, буд. 47, ідентифікаційний код 34575785) з орендованого нежитлового приміщення загальною площею 381,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 47.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Да Вінчі "Голландсько-українська бізнес-компанія» (03057 м. Київ, просп.. Перемоги, буд. 47, ідентифікаційний код 34575785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код: 32294926) судовий збір в сумі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2014 р.

Суддя Л.Г. Пукшин