Рішення

від 12.02.2014 по справі 910/24954/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24954/13 12.02.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Світло»

про стягнення 106789,12 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Чубаров Д.В. - представник за довіреністю № 28/00101 від 01.08.13

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 12.02.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Світло» про стягнення 106 789,12 грн. та розірвання договору оренди.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди елементів опалубки № 05/00031 від 05.03.2012, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість з 30.04.2013 по 30.11.2013 у розмірі 99 160,55 грн. та пеня у розмірі 7 628,57 грн. Крім того, керуючись ст. 782 Цивільного кодексу України, позивач просить суд розірвати договір оренди № 05/00031 від 05.03.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2013 порушено провадження у справі № 910/24954/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 29.01.2014.

У судове засідання 29.01.2014 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 24.12.2013, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що оскільки станом на 28.01.2014 відповідачем не було повернено предмет оренди, позивач згідно умов п. 4.6 Договору нарахував орендну плату за новий період, у зв'язку з чим станом на день вирішення спору сума основної заборгованості складає 112 138,82 грн., пеня складає 7 348,93 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом приймається заява позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судове засідання 29.01.2014 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 29.01.2014 розгляд справи відкладався до 12.02.2014.

У судове засідання, призначене 12.02.2014, з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про збільшення розміру та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом, який було повернуто підприємством зв'язку із посиланням про відсутність адресата (відповідача).

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 та 29.01.2014 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 01023 м. Київ, проспект Бажана, 5-А, кв. 111 та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наданий позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

05 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс світло» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди елементів опалубки № 05/00031 (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове володіння та користування елементи вертикальної опалубки, визначені у цьому договорі, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування предмет оренди і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату (п.1.1 Договору)

Відповідно до п.1.2 Договору найменування, кількість та вартісна оцінка предмету оренди зазначена в специфікації Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.3.1 Договору термін оренди становить 30 календарних днів з моменту прийняття предмету оренди, але в будь-якому випадку не менше 15 календарних днів. Час, протягом якого відбувається процес передачі (прийняття) сторонами предмету оренди, в термін оренди не входить.

Якщо орендодавець у строк 5 календарних днів до закінчення строку оренди не заявить про намір розірвання цього договору, то строк оренди автоматично продовжується ще на термін вказаний у п.3.1. (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п.3.4 Договору предмет оренди вважається переданим орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 4.1 Договору сторони встановили розмір орендної плати, який складає 4 182,38 грн. з ПДВ за 30 календарних днів.

Розмір транспортних витрат (доставки) складає 1300,00 грн з ПДВ (п. 4.2. Договору).

Згідно з п.п. 4.3. - 4.5. Договору орендна плата сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 3-х днів після підписання договору наперед за місяць оренди, за кожен наступний місяць - не пізніше останнього дня оплаченого місяця.

У п. 4.7. Договору сторони домовилися, що з метою забезпечення виконання орендарем зобов'язань за цим договором орендар сплачує заставну вартість 8 000,00 грн, яка є частиною від загальної вартості предмету оренди.

Згідно з п. 4.8. Договору загальна сума до сплати за домовленістю сторін складає 13 482,38 грн з ПДВ.

Згідно з п. 7.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Фактичне передання об'єкту оренди загальною вартістю у користування відповідачу підтверджується Актами приймання-передачі предмета оренди від 05.03.2013 р., 27.03.2013 р. та 09.04.2013 р. від що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на виконання умов договору перерахував на рахунок позивача 07.03.2013 р.: орендну плату в розмірі 4 182,38 грн, за транспортну доставку у сумі 1 300,00 грн, та заставну вартість майна в сумі 8 000,00 грн.; 27.03.2013 р.: орендну плату в розмірі 750,00 грн та заставну вартість майна в сумі 1 500,00 грн.; 09.04.2013 р.: орендну плату в розмірі 1 353,72 грн та заставну вартість майна в сумі 5414,88 грн.; 25.04.2013 р.: орендну плату в розмірі 3 067,08 грн, що підтверджується копією банківських виписок з рахунку позивача.

12.08.2013 р. позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості за договором оренди та розірвання договору оренди в односторонньому випадку, проте відповіді на вказану претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі предмета оренди від 05.03.2013 р., 27.03.2013 р. та 09.04.2013 р. які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін.

В свою чергу, відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за період з квітня 2013 по січень 2014 р. в розмірі 112 138,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з рахунку позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2, 4.4, 4.5, 4.6 Договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 112 138,82 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7 348,93 грн. пені, що нарахована ним з 01.05.13 по 02.10.2013 р. на всю суму заборгованості за вказаний період.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у разі прострочення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені та з урахуванням боргу кожного місяця, визначеного позивачем у розрахунку.

Пеня за прострочення виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за договором оренди за перерахунком суду складає:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 22576.88 01.05.2013 - 31.05.2013 31 7.5000 % 0.041 %* 287.62 35106.50 01.06.2013 - 09.06.2013 9 7.5000 % 0.041 %* 129.85 35106.50 10.06.2013 - 30.06.2013 21 7.0000 % 0.038 %* 282.78 48084.77 01.07.2013 - 31.07.2013 31 7.0000 % 0.038 %* 571.75 61063.04 01.08.2013 - 12.08.2013 12 7.0000 % 0.038 %* 281.06 61063.04 13.08.2013 - 31.08.2013 19 6.5000 % 0.036 %* 413.22 73622.66 01.09.2013 - 30.09.2013 30 6.5000 % 0.036 %* 786.65 86600.93 01.10.2013 - 31.10.2013 31 6.5000 % 0.036 %* 956.17

Всього: 3 709,91 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 3 709,91 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів на спростування факту наявності заборгованості з орендних платежів за договором оренди відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором оренди в розмірі 112 138,82 грн. та 3 709,91 грн. пені є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд відмовляє.

Позивач також просить суд розірвати договір оренди елементів опалубки № 05/00031 від 05.03.2012 р. з підстав визначених ст. 782 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Водночас чинне законодавство надає право сторонам у випадку недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст.188 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 12.08.13 направив відповідачеві лист, в якому повідомив про намір достроково розірвати договір оренди та запропонував орендареві повернути опалубку в строк до 20.08.13.

Відповідач відповіді лист не надав, майно за договором не повернув.

Згідно зі статтею 291 Господарського кодексу України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 05/00031 від 05.03.2012 р. щодо вчасної сплати орендної плати, за таких обставин, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Світло» (02121 м. Київ, проспект Бажана, 5-А, кв. 111, буд. 3, ідентифікаційний код 32912867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» (07400 Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 4, ідентифікаційний код 37892395) основну заборгованість в розмірі 112 138 (сто дванадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 82 коп., пеню в розмірі 3 709 (три тисячі сімсот дев'ять) грн. 91 коп., судовий збір у сумі 3 463 (три тисячі чотириста шістдесят три) грн. 968 коп.

3. Розірвати договір оренди елементів опалубки № 05/00031 від 05.03.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» (07400 Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 4, ідентифікаційний код 37892395) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс Світло» (02121 м. Київ, проспект Бажана, 5-А, кв. 111, буд. 3, ідентифікаційний код 32912867).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.