Ухвала

від 13.02.2014 по справі 32/148-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.02.14р. Справа № 32/148-10 За позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

До: Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ

Про: стягнення 21 403 888, 63 грн. (розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду)

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Демінов О.І.( дов. № 14/05 від 06.02.14р.)

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.10р. у справі № 32/148-10 стягнуто з відповідача - ПАТ «Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль» на користь позивача - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»: 17 002 839, 62 грн. - заборгованості за договором; 1000 000, 00 грн. -пені; 2 059 478, 07 грн. -інфляційних втрат; 612008, 09 грн. - 3%-річних; 25500,00 грн. - витрат на сплату держаного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення не оскаржувалося сторонами , тому 07.07.10р. господарським судом було видано відповідний наказ у справі .

03.02.14р. до канцелярії господарського суду від ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» надійшла заява про розстрочення виконання вищезазначеного рішення суду ( по залишку заборгованості ,який за твердженням відповідача станом на 27.01.14 р. складає 25 736,00 грн. ) на 5 років з виконанням сплати протягом січня , лютого , березня, листопада , грудня кожного року в сумі 1072, 33 грн. Заява обґрунтована посиланням на наступні обставини: наявність великої дебіторської заборгованості; в рамках виконання рішення суду по справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06(10-348-06) державною виконавчою службою арештовано всі рахунки підприємства, в тому числі із спеціальним режимом використання; відповідач знаходиться в реєстрі ППЕК відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» ,а відповідно до п.1.2. ст.1 цього Закону - погашення заборгованої це заходи , спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання , взаєморозрахунків, реструктуризації , часткової оплати на умовах , визначених цим Законом. Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що фінансовий стан ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» унеможливлює сплату суми заборгованості перед позивачем в установлений строк. Ухвалою суду від 04.02.14р. розгляд вищезазначеної заяви було призначено на 13.02.14р.

ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заперечує проти розстрочення виконання судового рішення . В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на наступні обставини: відповідно до приписів ст. 121 ГПК України суд має право надати розстрочку або відстрочку виконання рішення лише у виняткових випадках та при наявності обставин, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим; посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України; відповідач включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.05р. №2711-IV, а відповідно до п.15 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, є підставою для зупинення виконавчого провадження; відповідно до п.3.4 ст.3. ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.14 року, тобто фактично боржнику на законодавчому рівні надано відстрочку виконання рішення до 01.01.2014 року по абсолютно всім провадженнях щодо примусового стягнення заборгованості за спожитий природний газ; відсутність коштів у позивача, призведе до неможливості придбати природний газ для забезпечення потреб всіх споживачів в межах України, в тому числі, придбати в майбутньому природний газ для подальшої реалізації відповідачу; позивач має велику заборгованість за спожитий газ перед своїми контрагентами. Окрім того - позивач посилається на постанови ВГСУ від 24.03.09р. у справі №10/1994, від 20.03.07р. у справі №16/242/06, від 17.07.08р. у справі №7/311, від 12.11.08р. у справі №8/211-08, в яких зазначено, що заборгованість перед відповідачем інших осіб, його тяжкий фінансовий стан за змістом ст.121 ГПК України не є винятковими обставинами

Згідно до приписів ст.121 ГПК України : при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1) .Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1). Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ) : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ).

Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

Враховуючи вищезазначені фактичні обставини та приписи чинного законодавства України , суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви відповідача ,оскільки він не довів належними доказами , що наявні обставини , які б ускладняли виконання рішення або робили його неможливим.

На підставі вищезазначеного , керуючись вимогами ст.ст. 86, 121 ГПК України , господарський суд , -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення. .

Суддя Васильєв О.Ю.

Згідно з оригіналом

Помічник судді Матевосян А.М.

відмовити

Суддя Васильєв О.Ю. Згiдно з оригіналом Помічник судді Матевосян А.М.