Рішення
від 11.02.2014 по справі 919/1421/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року справа № 919/1421/13

Господарський суду міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз"

(вул.Індустріальна, буд.16, м.Севастополь, 99040)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1),

про стягнення 19 501,18 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Гефтман А.В., представник, довіреність б/н від 15.12.2008;

від відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 01.04.2013 №333 у розмірі 22 811,04 грн., з яких: 15 624,00 грн. - основний борг, 7 187,04 грн - штраф.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.04.2013 №333 в частині своєчасної і повної оплати товару, поставленого йому позивачем.

Ухвалою суду від 11.12.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

24.01.2014 через канцелярію суду позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 19 501,18 грн., з яких 15 624,00 грн. - сума основного боргу, 793,00 грн. - пеня за період з 05.09.2013 по 23.01.2014, 3 084,18 грн - штраф за період з 05.09.2013 по 23.01.2014.

Відповідно до статі 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

На підставі викладеного, у судовому засіданні 11.02.2014 суд прийняв вказану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2014 позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 01.04.2013 №333 у розмірі 19 501,18 грн., з яких 15 624,00 грн. - сума основного боргу, 793,00 грн. - пеня за період з 05.09.2013 по 23.01.2014, 3 084,18 грн - штраф за період з 05.09.2013 по 23.01.2014 підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові (а.с. 3-4) та заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 34-35). Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 599, 655, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 202 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.04.2013 №333 в частині своєчасної і повної оплати за поставлений йому позивачем товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, вимоги ухвал суду від 06.11.2013, від 19.11.2013 не виконав, витребувані судом документи та письмовий відзив на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїхзаперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений за адресою місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних oci6 та фізичних oci6 - підприємців.

Частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у paзi ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних oci6 та фізичних осіб-підприємців. У paзi відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішення спору при неподанні відзиву на позовну заяву i витребуваних господарським судом матеріалів. Якщо відзив на позовну заяву i витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки явка учасників процесу судом обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" (далі - позивач, продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №333 (далі - Договір) (а.с. 28).

Відповідно до розділу 1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, що належить продавцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в строк, визначений договором. Товар передається у власність відповідно до накладної з доданими до неї сертифікатами відповідності (чи іншими документами, що посвідчують якість товару). Покупець зобов'язаний прийняти товар у кількості та якості в момент отримання товару на складі. Претензії щодо якості та кількості товару приймаються тільки під час відвантаження товару зі складу.

Згідно з розділом 2 Договору, сума договору складає величину відповідно до накладних. Сума договору та ціна товару включає ПДВ 20%.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару. Ціни, що вказані у накладних, є цінами цього договору (пункт 3.4 Договору).

У пункті 4.2. Договору визначено, що за прострочення оплати покупець сплачує:

- штраф у розмірі 50% за рік від суми боргу;

- пеню у розмірі до 5 днів прострочення - 1%; більше 5 днів - 2% за кожний день прострочення, але не більше 70% від суми боргу.

Відповідно до пункту 7.1 Договору цей Договір діє до 01.04.2014 та автоматично продовжується на два роки, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір його припинення за місяць до закінчення строку дії.

На виконання умов Договору позивачем був переданий відповідачу товар за видатковою накладною від 02.09.2013 №О-00000001 на суму 15 624,00 грн (а.с.9).

Внаслідок неналежного виконання умов Договору в частині своєчасної і повної оплати товару, поставленого відповідачу позивачем, у відповідача виникла заборгованість в сумі 15 624,00 грн., що i стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Bceбiчно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за одержаний ним товар за договором купівлі-продажу від 01.04.2013 №333.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статі 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 7 статі 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статі 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з частиною першою ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша ст. 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вказана норма закону презюмує необхідність сплати покупцем вартості одержаного товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тобто визначає можливість визначення сторонами іншого строку у договорі.

Згідно з частиною першою статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом, за умовами Договору (пункт 3.1) розрахунки за продукцію здійснюються покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору позивачем був переданий відповідачу товар за видатковою накладною від 02.09.2013 №О-00000001 на суму 15 624,00 грн (а.с.9).

Зобов'язання відповідача здійснити повну оплату вартості товару є таким, що настало з моменту прийняття товару, як це встановлено статтею 692 Цивільного кодексу України. Пунктом 3.1. Договору визначено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару, тобто товар, переданий за накладною від 02.09.2013 №О-00000001 на суму 15 624,00 грн підлягав оплаті до 06.09.2013.

За змістом статі 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання і неналежне виконання.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статі 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 15 624,00 грн., що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу: Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, в порушення наведених приписів, доказів погашення заборгованості з оплати отриманого товару відповідачем не надано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 624,00 грн обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами; передбаченими законом.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ний правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочений виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасні виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, пеня є мірою відповідальності боржника за порушення ним строків виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.2. Договору за прострочення оплати покупець сплачує пеню у розмірі до 5 днів прострочення - 1%; більше 5 днів - 2% за кожний день прострочення, але не більше 70% від суми боргу.

Розмір пені, передбачений статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасні виконання грошових зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 05.09.2013 по 23.01.2014 у розмірі 793,00 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору.

Позивачем був переданий відповідачу товар за видатковою накладною від 02.09.2013 №О-00000001 на суму 15 624,00 грн. Згідно з умовами пункту 3.1. Договору, відповідач був повинен оплатити поставлений йому товар впродовж 3 (трьох) банківських днів з дати отримання товару, тобто до 06.09.2013.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку пені за Договором був помилково визначений момент настання прострочення зобов'язання відповідача здійснити оплату товару за видатковою накладною від 02.09.2013 №О-00000001 05.09.2013 замість 06.09.2013.

Таким чином, судом визначений період стягнення пені за Договором з 06.09.2013 по 23.01.2014, внаслідок чого судом здійснений наступний перерахунок розміру пені:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів прострочення Розмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ за деньСума пені за період прострочення (грн.) 15624,00 06.09.2013 - 23.01.2014 140 6,5000% 0,036% 779,06

Таким чином судом встановлено, що сума пені за Договором за період з 06.09.2013 по 23.01.2014 склала 779,06 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня за Договором за період з 06.09.2013 по 23.01.2014 у розмірі 779,06 грн, а в частині стягнення пені у розмірі 13,94 грн суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені від простроченої суми у розмірі 793,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені від простроченої суми у розмірі 779,06 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 3 084,18 грн. за Договором за період з 05.09.2013 по 23.01.2014, враховуючи положення пункту 4.2. Договору, де визначено, що за прострочення оплати покупець сплачує штраф у розмірі 50% за рік від суми боргу.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.2. Договору визначено, що за прострочення оплати покупець сплачує штраф у розмірі 50% за рік від суми боргу.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку штрафу за Договором був помилково визначений момент настання прострочення зобов'язання відповідача здійснити оплату товару за видатковою накладною від 02.09.2013 №О-00000001 05.09.2013 замість 06.09.2013. Таким чином період стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання за Договором відповідачем має бути визначений з 06.09.2013 по 23.01.2014, внаслідок чого судом здійснений наступний перерахунок розміру штрафу:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів прострочення Розмір штрафу за кожний день простроченняСума штрафу за період прострочення (грн.) 15624,00 06.09.2013 - 23.01.2014 140 0,14 % 3 062,30

Таким чином судом встановлено, що розмір штрафу за Договором за період з 06.09.2013 по 23.01.2014 складає 3 062,30 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача штраф за Договором за період з 06.09.2013 по 23.01.2014 у розмірі 3 062,30 грн, а в частині стягнення штрафу у розмірі 21,88 грн суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу від простроченої суми у розмірі 3084,18 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафу від простроченої суми у розмірі 3 062,30 грн.

За викладених обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 19 465,36 грн, з яких: 15 624,00 грн. - сума основного боргу, 779,06 грн. - пеня за період з 06.09.2013 по 23.01.2014, 3 062,30 грн - штраф за період з 06.09.2013 по 23.01.2014.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" (вул.Індустріальна, буд.16, м.Севастополь, 99040, ідентифікаційний код - 22239233) заборгованість у розмірі 19 465,36 грн (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять грн. 36 коп.), з яких: 15624,00 грн. - основний борг, 779,06 грн - пеня, 3062,30 грн. - штраф.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" (вул.Індустріальна, буд.16, м.Севастополь, 99040, ідентифікаційний код - 22239233) 1718,06 грн (одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 06 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2014.

Суддя Ю.В. Лотова

919/1421/13/3559/14

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення11.02.2014
Оприлюднено13.02.2014
Номер документу37123152
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —919/1421/13

Рішення від 11.02.2014

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Лотова Юлія Василівна

Ухвала від 11.12.2013

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Лотова Юлія Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні