Постанова

від 27.01.2014 по справі п/808/168/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27 січня 2014 року (15 год. 14 хв.) Справа № П/808/168/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представника позивача - Шевченко Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Державного реєстратора прав нерухомого майна Реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення.

10.01.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - позивач) до Державного реєстратора прав нерухомого майна Реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним №5538698 від 03.09.2013.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням від 03.09.2013 №5538698 відповідачем було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з відсутністю необхідних документів (витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку). Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 13.01.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 27.01.2014.

24.01.2014 від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову та справу розглянути без його участі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.01.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 держава Україна, в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва «Склад тари», зареєстрований за №2528427, що розташований за адресою: вул. Комунальна 25б, м. Енергодар Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2312500000:06:024:0025.

Рішенням від 03.09.2013 №5538698 відповідачем було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з відсутністю необхідних документів, а саме витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до ч. 2 п. 72 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 22.06.2011 за №703 (далі - Порядок №703), ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Рішенням від 11.09.2013 №5781416 відповідачем було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з відсутністю необхідних документів, а саме витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до ч. 2 п. 72 Порядку №703, ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952) та Порядком №703.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону №1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно із абз. 1 ч. 5 ст. 3 Закону №1952 державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Відповідно до ст. 15 Закону №1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно ст. 19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

За приписами ст. 16 Закону №1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 10 Порядку №703 заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію.

Згідно п. 72 Порядку №703 державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, за заінтересованою особою.

Згідно п. 74, 75, 76 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку;

1-1) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку.

Якщо відповідно до законодавства право на виконання будівельних робіт виникає з моменту повідомлення уповноважених органів, заявник, крім документів, що зазначені у пункті 74 цього Порядку, подає копію документа, що відповідно до законодавства підтверджує факт повідомлення.

Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 74 і 75 цього Порядку, подає документ, що зазначений у пункті 29 цього Порядку.

Судом встановлено, що держава Україна, в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, 15.08.2013 звернулася до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва «Склад тари», зареєстрований за №2528427, що розташований за адресою: вул. Комунальна 25б, м. Енергодар Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2312500000:06:024:0025.

До заяви було додано: Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ №110669) від 19.12.2012, виданий на підставі рішення Енергодарської міської ради від 30.10.2012 №39; дозвіл на виконання будівельних робіт від 13.11.1993 №24; технічний паспорт на виробничий будинок «Склад тари» (інвентаризаційна справа №976) від 19.03.2013; платіжне доручення про сплату державного мита.

За приписами ст. 22 Закону №1952 та п. 13 Порядку №703 у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до ч. 2 п. 72 Порядку №703, ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відповідачем було прийняте оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно п. 8, 9 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Як встановлено судом, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було подано, серед іншого, Державний акт (серія ЯЯ №110669 від 19.12.2012) на право постійного користування земельною ділянкою, що розташована по вул. Комунальна 25б у м. Енергодар, виданий на підставі рішення Енергодарської міської ради від 30.10.2012 №39. Відповідно до зазначеного Державного акту державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою була проведена 19.12.2012. Зазначений акт було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №23125003000016. Відповідно до плану меж зазначеної земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 2312500000:06:024:0025.

Отже, позивачем у встановленому законом порядку було зареєстровано право постійного користування зазначеною вище земельною ділянкою, а тому відповідно до вимог ч. 2 п. 72 Порядку №703, позивач мав право на державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем разом із заявою не було подано витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, суд зазначає, що пп. 1-1 п. 74 Порядку №703 чітко визначено, що для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер).

Судом встановлено, що в документі, який посвідчує речове право на земельну ділянку (Державному акті серія ЯЯ №110669 від 19.12.2012 на право постійного користування земельною ділянкою) зазначено кадастровий номер земельної ділянки 2312500000:06:024:0025, у зв'язку з чим надання разом із заявою витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до пп. 1-1 п. 74 Порядку №703, не є необхідним.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивач не є належним позивачем по справі, оскільки в реєстрації права власності було відмовлено саме Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, яке мало право звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, а не позивачу, суд зазначає.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва від 15.08.2013 №2528427, що була подана державою Україна, в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, підписана Вальтер В.С.

В оскаржуваному рішенні відповідач також зазначає, що заява була подана Вальтер В.С., що діє на підставі довіреності від 17.05.2013 №1049.

Відповідно до довіреності №111 від 17.05.2013, зареєстрованої в реєстрі за №1049 та посвідченої приватним нотаріусом Камянсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2., генеральний директор відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Тищенко В.О. уповноважив Вальтер В.С. представляти інтереси позивача в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та обтяжень, нотаріусів, з правом подання заяв, запитів, інших документів та отримання документів і інформації щодо державної реєстрації речових прав позивача на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень.

Крім того, в зазначеній заяві був зазначений код ЄДРПОУ (податковий номер) позивача, а не будь-якої іншої особи.

Отже, позивач є належним позивачем по справі, оскільки заява про реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт незавершеного будівництва від 15.08.2013 №2528427 була подана його уповноваженим представником.

Крім того, підставою прийняття відповідачем рішення щодо зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була відсутність витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Суд зазначає, що в тексті оскаржуваного рішення відсутні будь-які посилання на те, що заява подана представником, який не уповноважений здійснювати зазначені дії чи, що вона подана неналежним представником, а тому суд не приймає до уваги зазначені вище доводи відповідача.

Доказів того, що Вальтер В.С. в даному випадку діяла в інтересах відмінної від позивача особи суду не надані.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 4.1 Статуту позивача та п. 5.2 Положення про відокремлений підрозділ позивача, майно позивача та майно його відокремленого підрозділу є державною власністю.

З наведених вище підстав суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо протиправності оскаржуваного рішення та необхідність його скасування.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням №13527 від 26.12.2013 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 68,82 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Державного реєстратора прав нерухомого майна Реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.09.2013 №5538698.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» судовий збір у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 31.01.2014.