Рішення

від 25.05.2009 по справі 217-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

217-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2009Справа №2-24/217-2009

25 травня 2009 року                        м. Сімферополь          Справа № 2-24/217-2009   

За позовом Колективного науково - виробничого підприємства «Інтер –Газ» (95023 АР Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65; ідентифікаційний код 31859518)

До відповідача  Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», ( 95022 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 76)

Про захист цивільних прав та інтересів

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Сухтаєв І., директор, Прокопович Б.І., довіреність у справі

Від відповідача – Белогуб Г.Б., довіреність у справі

        Обставини справи: Колективне науково - виробниче підприємство «Інтер –Газ» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» від 15.09.2008 р. про стягнення з позивача грошів у сумі 7816,00 грн. та про припинення необґрунтованих дій відповідача, які порушують майнові права позивача шляхом прийняття більш ніж через три місяця повторно рішення комісії від 15.09.2008 р. про стягнення з підприємства грошів в сумі 7816,00 грн., без відома та присутності споживача та без відміни рішення комісії від 08.07.2008 р. про стягнення з підприємства суми у розмірі 1900,00 грн. за порушення, яке було допущено 13.06.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наслідком звертання  позивача  до ВАТ "Крименерго" з письмовим проханням № 176/41 від 26.05.2008р. про дозвіл заміни електролічильника стало те, що представниками останнього  було складено акт  порушення  Правил користування  електроенергією, після чого на засіданні комісії 13.06.2008р. у присутності позивача було прийнято рішення  про стягнення  з Колективного науково-виробничого підприємства "Інтер-Газ" 1900,00 грн. за недораховане користування електроенергією на рахунками, які мали бути спрямовані на адресу позивача. Проте, як зазначає позивач,  рахунки на сплату  грошової суми у розмірі 1900, 00 грн. на адресу підприємства не надходили, однак 2 жовтня 2008 року позивачем отримано  поштою протокол  засідання комісії ВАТ "Крименерго" від 15.09.2008р. та рахунок  від 16.09.2008р.  на сплату  за недораховану електроенергію у розмірі 7816, 87 грн. Позивач посилається зокрема на те, що  дані протоколу засідання, відповідно до яких на вказаному засіданні були присутні представники Колективного науково-виробничого підприємства "Інтер-Газ",  дійсності не відповідають.

Уточненням позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України  від 13.02.2009 р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним висновок комісії ВАТ «Крименерго» від 15.09.2008 р. по протоколу № 2616 про стягнення з позивача 7816,00 грн. за порушення Правил користування електроенергією.

Уточненням позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України  від 17.02.2009 р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати внесену підприємством «Інтер- Газ» на рахунок «Крименерго» суму грошів у розмірі 1900,00 грн. за споживання недорахованої протягом 5 днів електроенергії, такою, що фактично відповідає допущеному порушенню, яке відображено у акті № 104656, у зв'язку з чим вважати таким, що втратило силу рішення «Крименерго» по протоколу № 2616 від 15.09.2008 р.

Уточненням позовних вимог від 04.03.2009 р. в порядку ст. 22 ГПК України позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним акт № 104656, складений 13.06.2008 р. представниками енергопостачальника та зобов'язати ВАТ «Крименерго» повернути потерпілій стороні – КНВП «Інтер – Газ» 1900,00 грн., яким енергопостачальник заволодів без достатніх правових підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов  проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, просить суд провадження у справі припинити.

У подальшому, розпорядженням Заступника голови Господарського суду АР Крим  Тіткова С.Я. від 03.04.2009 р. у зв'язку з хворобою судді Господарського суду АР Крим Пєтухової Н.С.  справу № 2-9/217-2009 передано судді Господарського суду АР Крим  Колосовій Г.Г.  з привласненням їй номеру № 2-24/217-2009.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.04.2009 р. справа прийнята до провадження суддею ГС АР Крим Колосовою Г.Г.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2009 р., позивач уточненнями позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України змінив позовні вимоги та просить суд на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України  стягнути з ВАТ «Крименерго» на користь позивача 1900,00 грн., сплачених електропостачальнику під загрозою припинення подачі електроенергії по необґрунтованому акту № 104656 від 13.06.2008 р.

У судовому засіданні 21.04.2009 р., а також в уточненнях позовних вимог від 20.03.2009 р. позивач пояснив, що він не підтримує попередні зміни позовних вимог, які були викладені в уточненнях позовних вимог від 13.02.2009 р., 17.02.2009 р., 04.03.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов такого ж висновку, встановивши, що позивач підтримує останні зміни позовних вимог, а саме: стягнути з ВАТ «Крименерго» на користь позивача 1900,00 грн., сплачених електропостачальнику під загрозою припинення подачі електроенергії по необґрунтованому акту № 104656 від 13.06.2008 р.

Виходячи із закріпленого  ст. 129 Конституції України  принципу диспозитивності  сторін суд не повинен  розв'язувати питання, якщо зацікавлена  сторона не бажає їх  розглядання.

Таким чином, оскільки вказані зміни позовних вимог були залучені до матеріалів справи, але не прийняті судом до розгляду, а також позивачем не підтримані зазначені зміни позовних вимог,  суд вважає ці зміни такими, що не підлягають прийняттю до розгляду у вказаній справі з урахуванням вищевказаного.

Розглянувши уточнення позовних вимог позивача, які були заявлені у судовому засіданні 21.04.2009 р., суд ухвалою господарського суду АР Крим від 25.05.2009 р. відмовив у їх прийнятті.

За такими обставинами, суд розглядає вимоги позивача, викладені у позовній заяві, а саме про визнання недійсними рішення комісії ВАТ «Крименерго» від 15.09.2008 р. про стягнення з позивача грошів у сумі 7816,00 грн. та про припинення необґрунтованих дій відповідача, які порушують майнові права позивача шляхом стягнення з підприємства грошів в сумі 7816,00 грн., без відома та присутності споживача та без відміни рішення комісії від 08.07.2008 р. про стягнення з підприємства суми у розмірі 1900,00 грн. за порушення, яке було допущено 13.06.2008 р.

Відповідач у судовому засіданні та у запереченнях на уточнення позовних вимог проти позову заперечує, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                        ВСТАНОВИВ :

05.05.2005 року між Колективним науково - виробничим підприємством «Інтер –Газ» та (Споживач) та  Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі сімферопольського РЕМ  (Постачальник) було укладено|ув'язнений| договір № 129 про постачання електричної енергії (а.с. 59-62).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам про порушення ПКЕЕ) відповідно умовам цього Договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з розділом 2 Договору,  під час виконання умов договору, а також рішення всіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися дійсним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕ України від 22 листопада 2006 року N 1497 (далі – ПКЕЕ), постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень 13.06.2008 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка об'єкту позивача – промбаза, за адресою: Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65,  під час якої було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією. Так перевіркою було встановлено зрив пломб енергопостачальної організації з ячейкі ВВ пристрою та клемної кришки розрахункового прибору обліку. Споживач заяву на розпломбування своєчасно в Сімферопольський РЕМ не надав, що є порушенням п. 6.40 ПКЕЕ.

Зазначене порушення було зафіксовано в акті № 104656 від 13.06.2008 р., який був складений у присутності представника позивача (а.с.20).

На підставі складеного акту на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідачем була донарахована вартість електричної енергії за період з 13.12.2007 р. по 13.06.2008 р. на суму 7816,87 грн., про що свідчить відповідний протокол  № 2616 від 15.09.2008 р. (а.с.22-23).

Позивач з висновками комісії, викладеними у протоколі № 2616 від 15.09.2008 р., не згоден, та просить суд визнати недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» від 15.09.2008 р. про стягнення з позивача грошів у сумі 7816,00 грн.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для   суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер  та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Згідно з пунктом 6.2 Роз'яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.

Аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що оспорюваний протокол комісії Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” № 2616 від 15.09.2008 р. не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава   забезпечує  захист  прав  і  законних  інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

    визнання наявності або відсутності прав;

    визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

    відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

    припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

    присудження до виконання обов'язку в натурі;

    відшкодування збитків;

    застосування штрафних санкцій;

    застосування оперативно-господарських санкцій;

    застосування адміністративно-господарських санкцій;

    установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

    іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.

Рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією;

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме визнання недійсним  рішення комісії ВАТ «Крименерго» № 2616 від 15.09.2008 р., не передбачений законом та не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.

Оскаржуване рішення комісії, оформлено протоколом, може бути використане у якості доказу у випадку звернення відповідача  з позовом до суду та підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України у вказаних спорах.

Таким чином провадження у справі в частині визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» від 15.09.2008 р. про стягнення з позивача грошів у сумі 7816,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки  спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Зазначений висновок суду відповідає п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

Позивач також просить суд припинити необґрунтовані дії відповідача, що порушують майнові права позивача шляхом прийняття більш ніж через три місяця повторно рішення комісії від 15.09.2008 р. про стягнення з підприємства грошів у сумі 7816,00 грн., без відома та присутності споживача, та без відміни рішення комісії від 08.07.2008 р. про стягнення з підприємства грошової суми у розмірі 1900,00 грн. за порушення, яке було допущено 13.06.2008 р.

          Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір щодо припинення необґрунтованих дій відповідача виник при виконанні договору № 129 про постачання електричної енергії від 05.05.2005 р., отже він є таким, що підвідомчий господарському суду.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу  України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України держава   забезпечує  захист  прав  і  законних  інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

    визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

    відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

    припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

    присудження до виконання обов'язку в натурі;

    відшкодування збитків;

    застосування штрафних санкцій;

    застосування оперативно-господарських санкцій;

    застосування адміністративно-господарських санкцій;

    установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

    іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний Колективним науково - виробничим підприємством «Інтер –Газ» спосіб захисту свого права, а саме припинення необґрунтованих дій відповідача, що порушують майнові права позивача шляхом прийняття більш ніж через три місяця повторно рішення комісії від 15.09.2008 р. про стягнення з підприємства грошів у сумі 7816,00 грн., без відома та присутності споживача, та без відміни рішення комісії від 08.07.2008 р. про стягнення з підприємства грошової суми у розмірі 1900,00 грн. за порушення, яке було допущено 13.06.2008 р., не передбачений ані законом, ані договором.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що у разі задоволення зазначеної вимоги, остання не приведе до поновлення порушених прав.

Таким чином, не вірно обраний Колективним науково - виробничим підприємством «Інтер –Газ» спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Тобто, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України   28.05.2009 р.

 З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, статями  82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Відмовити у задоволенні позову в частині припинення необґрунтованих дій ВАТ «Крименерго», які порушують майнові права позивача шляхом прийняття більш ніж через три місяця повторно рішення комісії від 15.09.2008 р. про стягнення з підприємства грошів в сумі 7816,00 грн., без відома та присутності споживача та без відміни рішення комісії від 08.07.2008 р. про стягнення з підприємства суми у розмірі 1900,00 грн. за порушення, яке було допущено 13.06.2008 р.

2.          В частині визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» від 15.09.2008 р. про стягнення з Колективного науково - виробничого підприємства «Інтер –Газ»  грошів у сумі 7816,00 грн. провадження у справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.