Рішення

від 13.02.2014 по справі 903/1530/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2014 р. Справа № 903/1530/13

за позовом приватного акціонерного товариства "Компанія Ензим"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Енро"

про стягнення 368 221,48грн.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: Авраменко С.С.-представник за довіреністю №58 від 09.01.2014р.

від відповідача: н/з

Позивачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: ПАТ "Компанія Ензим" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Енро" про стягнення 374785,14 грн., з них: 290000 грн. попередньої оплати за невиконані підрядні роботи згідно договору підряду №0112/12-1 від 01.12.2012р., а також 49550,40 грн. штрафу та 35234,74 грн. пені.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ПАТ "Компанія Ензим" і ТОВ "Енро" було укладено договір підряду №0112/12-1 від 01.12.2012р., згідно з яким позивач доручив, а відповідач зобов'язався на свій ризик власними або залученими силами виконати підрядні роботи по капітальному ремонту компресорів VML-95 в кількості 2 штуки, які належать ПрАТ "Компанія Ензим". Відповідач свої зобов'язання не виконав, капітальний ремонт компресорів не здійснив, суму попередньої оплати в розмірі 290000 грн. позивачу не повернув.

07.02.2014р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить зменшити розмір пені до 28671,08грн. та стягнути з відповідача 290000грн. попередньої оплати , 49550,40 грн. штрафу та 28671,08грн. пені.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.

Відповідач двічі не з'явився в судове засідання, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав. Водночас, на адресу суду надіслав клопотання (від 07.02.2014р. №1) про відкладення розгляду справи, в зв'язку відсутністю керівника товариства та неможливістю своєчасного виконання вимог суду та надання пояснень.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом з наступних підстав.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Статтею 77 ГПК України встановлені обставини, за яких господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

01.12.2012р. між позивачем - ПАТ "Компанія Ензим" (Замовник) та відповідачем - ТОВ "Енро" (Підрядник) було укладено договір підряду №0112/12-1 з додатками.

Згідно п. 2.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати підрядні роботи по капітальному ремонту компресорів УМL-95 в кількості 2 штуки, які належать ПАТ «Компанія Ензим».

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Замовник за актом передає Підряднику обладнання протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання цього Договору, а Підрядник здійснює його доставку на власні виробничі площадки та повернення Замовнику після ремонту.

Відповідно до п. 4.2. Договору Підрядник зобов'язався забезпечити виконання робіт згідно погодженого календарного графіку виконання робіт (Додаток №3 до Договору).

Згідно п.5.1.1 договору Підрядник зобов'язаний виконувати робити якісно і в узгоджені строки.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що договірна ціна на виконання робіт по договору є твердою і складає 495 500,40 грн., в т.ч. ПДВ 82583,40грн.

Графік фінансування робіт погоджено сторонами в Додатку №4 до Договору (п.7.2 договору).

Остаточні розрахунки за даним договором проводяться протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту по кожній одиниці обладнання (п.7.3 договору).

Відповідно до п.10.1 договору Підрядник гарантує, що має всі необхідні дозволи та/або ліцензії на проведення підрядних робіт, а також необхідний кваліфікований персонал для своєчасного і повного виконання робіт.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено попередню оплату за Договором: 24.01.2013р. перераховано відповідачу 190000грн., 13.02.2013р. перераховано - 100 000 грн., всього 290000грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2583 від 24.01.2013р. та №4418 від 13.02.2013р.

Згідно Акту прийомки-передачі обладнання в ремонт від 18.01.2013р. позивач передав, а відповідач прийняв для проведення капітального ремонту два компресора УМL-95 (№761546, №769028). Даний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств.

В Додатку №3 до Договору для ремонту обладнання встановлені наступні строки: ремонт компресора УМL-95 №761546 повинен був проводитись з 3 по 11 тиждень 2013 року включно, тобто з 14.01.2013р. по 17.03.2013р.; ремонт компресора УМL-95 №769028 повинен був проводитись з 3 по 16 тиждень 2013 року включно, тобто з 14.01.2013р. по 21.04.2013р.

Проте, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, капітальний ремонт компресорів не здійснив, суму попередньої оплати в розмірі 290 000грн. позивачу не повернув.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 1 ст.837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Оскільки, відповідачем зобов'язання по договору підряду №0112/12-1 від 01.12.2012р. по виконанню підрядних робіт не виконані, позивач втратив інтерес до виконання таких робіт, тому у позивача виникло право на повернення суми попередньої оплати, здійсненої за даним договором, у розмірі 290000грн.

З метою добровільного врегулювання спору 04.11.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №3245 про повернення суми попередньої оплати та переданого обладнання, яка ТОВ «Енро» була залишена без відповіді та задоволення.

Стаття 1212 ЦК України (частини 1 та 2 ) констатує, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На момент розгляду спору по суті кошти у розмірі 290000грн. позивачу відповідачем не повернуті, вимоги щодо їх стягнення з останнього не оспорені, підтверджені матеріалами справи та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 11.7. договору передбачено, що Замовник має право при недотриманні Підрядником терміну виконання робіт вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від вартості договору, встановленого на момент такого порушення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості протермінованих робіт за кожен день затримки.

Згідно розрахунку позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 28671,08грн. за період з 22.04.2013р. по 18.09.2013р. та 49550,40грн. штрафу, який становить 10% від суми договору (495500,40грн. х 10%).

Частина 3 ст.549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Як вбачається із договору підряду, укладеного між сторонами, у правовідносинах відповідача з позивачем відсутні грошові зобов'язання. Відповідач, не виконавши належним чином свої зобов'язання, порушив терміни виконання робіт. Обов'язок підрядника виконати роботи по капітальному ремонту не є грошовим зобов'язанням, а тому стягнення з відповідача пені в розмірі 28671,08грн. згідно п. 11.7 договору є безпідставним.

Між тим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 49550,40грн. за порушення термінів виконання робіт є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивач зменшив позовні вимоги, судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення №41908 від 02.12.2013р. в розмірі 131,27грн., підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 549, 599, 612, 615, 626, 629, 837, 849, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енро" (43023, м.Луцьк, вул. Конякіна, 22, код ЄДРПОУ 34447337) на користь приватного акціонерного товариства "Компанія Ензим" (79014, м.Львів, вул.Личаківська, 232, код ЄДРПОУ 00383320) 339 550грн. 40коп. (з них 290000грн. попередньої оплати за невиконані підрядні роботи та 49550,40грн. штрафу), а також 6 791грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 28671,08грн. пені відмовити.

4. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути приватному акціонерному товариству "Компанія Ензим" (79014, м.Львів, вул.Личаківська, 232, код ЄДРПОУ 00383320) з державного бюджету міста Луцька судовий збір в сумі 131грн. 27коп ., сплачений по платіжному дорученню №41908 від 02.12.2013р. згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в зв'язку із зменшенням позовних вимог.

Повний текст рішення складено

13.02.14

Суддя О. Г. Сур'як