Рішення

від 26.03.2009 по справі 6/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09                                                                                           Справа№ 6/15

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівська фабрика паперово-білових виробів „Бібльос”, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства „Компанія „Імперіал”, м.Львів

про стягнення 60967грн.38коп.

                                                                                                            Суддя  Гоменюк З.П.

                                                                           Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Чабан О.М.

від відповідача: Брунець В.Г.

Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.  Ї

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Львівська фабрика паперово-білових виробів „Бібльос” про стягнення із Приватного підприємства „Компанія „Імперіал” 55450грн. 19коп. основного боргу, 3303грн. 74коп. пені, 1688грн. 19коп. інфляційних втрат та 525грн. 26коп. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.02.2009р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з причин викладених у відповідних ухвалах  суду.

Від здійснення технічної фіксації судового процесу сторони відмовились.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог  з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 05.02.2009р.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

08.09.2006р. між сторонами укладено договір № 85 відповідно до якого позивач виконував для відповідача роботи з насвітлення фотоформ, за які відповідач зобов'язався розрахуватися на умовах визначених договором.

Свої договірні зобов'язання позивач виконав повністю, однак зі сторони відповідача існує систематичне прострочення платежів, в результаті чого заборгованість відповідача становить 55450грн.19коп.

На суму основної заборгованості позивачем нараховано 3303грн.74коп. пені, 1688грн.19коп. інфляційних втрат  та 525грн. 26коп. 3 % річних. Загальна сума позову складає 60967грн.38коп.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі з огляду на наступне:

08.09.2006р. сторони уклали договір № 85 предметом якого є здійснення „виконавцем” (надалі позивач) за дорученням „замовника” (надалі відповідач) насвітлення кольороподібних фотоформ.

Оплата за виконану роботу, відповідно до п.4.1 договору здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.

Оскільки зі сторони відповідача були систематичні порушення терміну оплати на момент подання позову, його заборгованість становить 55450грн.19коп., зокрема неоплачено накладні:

-          № 3601 від 16.12.2008р. на суму 2037грн.66коп.;

-          № 487 від 30.11.2008р. на суму 7841грн.89коп.;

-          № 3354 від 31.10.2008р. на суму 7965грн.39коп.;

-          № 3241 від 30.09.2008р. на суму 7841грн.89коп.;

-          № 3141 від 31.08.2008р. на суму 6397грн.19коп.;

-          № 3058 від 31.07.2008р. на суму 7021грн.43коп.;

-          № 2952 від 30.06.2008р. на суму 6709грн.31коп.;

-          № 2845 від 30.05.2008р. на суму 6335грн.44коп.;

та не в повній мірі оплачено роботи по накладній:

-          № 2760 від 30.04.2008р. на суму 6393грн.80коп. –заборгованість в розмірі 3299грн.99коп.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання   - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 509 ЦК України зазначає, що зобов”язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

          Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач проти позову заперечує посилаюсь на те, що підставою оплати згідно п.4.1 укладеного між сторонами договору є отримання замовником рахунку. Однак, жодних рахунків відповідач від позивача не отримував.

Крім цього, відповідач стверджує, що не отримував від позивача послуг за накладними:

-          № 2845 від 30.05.2008р. на загальну суму 6335грн.44коп.;

-          № 2952 від 30.06.2008р. на загальну суму 6709грн.31коп.

       Дані заперечення суд не приймає до уваги, оскільки особливість рахунку полягає в тому, що він виконує роль товарно-супровідного документа. Передача виконаних робіт, враховуючи специфіку виконуваних робіт (насвітлення фотоформ для друкування газети), здійснювалася щотижня, у визначений сторонами день тижня. При відпуску результати роботи, безпосереднім виконавцем роботи виписувався рахунок для переміщення товару відповідачем.

Надані позивачем і отримані відповідачем накладні-вимоги містять всю необхідну інформацію про виконані роботи, суму для оплати, реквізити постачальника та одержувача і фактично відповідають рахунку про який йдеться в п. 4.1 укладеного договору, про що описано в Наказі Міністерства Статистики України № 193 від 21.06.1996р. - тлумачення поняття та застосування накладної вимоги.

Крім цього, відповідачем проводилась часткова оплата накладних, що свідчить про те що форма документа не мала принципового значення для відповідача.

Щодо неотримання послуг відповідачем згідно накладних № 2845 та № 2952, то відповідні накладні долучені позивачем до матеріалів справи та підписані уповноваженою особою відповідача, що підтверджує відповідна довіреність відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підтверджені долученими до справи доказами.

Стаття 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Крім цього, позивачем правомірно нараховано пеню, передбачену п. 6.3 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 3303грн.74коп. а також інфляційні та річні на підставі ст.625 ЦК України та п.6.2 договору. Розмір інфляційних втрат складає 1688грн.19коп., розмір 3% річних  - 525грн.26коп.

         Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

          Керуючись ст.ст. 193,218 ГК України, ст.ст.509,526,903 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49,  82 - 84 ГПК України, суд,-

      в и р і ш и в :

           1. Позов задоволити повністю.

      2.Стягнути із Приватного підприємства „Компанія „Імперіал”, м.Львів, вул.Яворницького, 8/82 (код ЄДРПОУ 31216103) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівська фабрика паперово-білових виробів „Бібльос”, м.Львів, вул. Японська, 7 (код ЄДРПОУ 02470371) 55450грн.19коп. основного боргу, 3303грн.74коп. пені, 1688грн.19коп. інфляційних втрат, 525грн.26коп. 3 % річних, 604грн.00грн. витрат по сплаті державного мита 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя