КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2609/13450/12 (2а-632/12) Головуючий у 1-й інстанції: Демидовська А. І.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Старової Н. Е.
суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2) до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі відповідач) про визнання недійсною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про визнання недійсною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою Солом'янського районного суду м. Києві № 2-а-785/11 від 01 квітня 2011 р. (а. с. 10-11), яка набрала законної сили, позов позивача до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району м. Києва, Київської міської державної адміністрації Управління по нарахуванню та виплаті про зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії було задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
11 квітня 2012 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження", було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а. с. 6-7) по виконанню виконавчого листа у справі № 2-а-785/11, виданого 28 лютого 2012 року Солом'янським районних судом м. Києва.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та, вважаючи оскаржувану постанову відповідача незаконною, позивач звернувся з позовом до суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", в зв'язку з ліквідацією юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва , виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчий документ відповідно до ч. 2 ст. 49 даного Закону -надсилається до суду, який його видав.
Відповідно до Наказу № 6 від 31 жовтня 2010 року про ліквідацію структурних підрозділів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації та рішення комісії Київської міської ради № 7/4819 від 09 вересня 2010 року «Про питання організації управління районами в м. Києві», шляхом ліквідації припинено виконавчі органи районних в м. Києві рад, в тому числі, Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, без встановлення правонаступника.
Відповідно до пп. 9 п. 4 Тимчасового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та м. Севастополі державної адміністрації (далі Тимчасове положення), яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 30 травня 2007 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) - управління, відповідно до покладених до них завдань, забезпечує надання відповідно до законодавства державної допомоги інвалідам, а також інших видів державної допомоги.
Разом з тим, суд враховує, що в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адмінстративних прав», при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод та інтересів позивача.
Слід враховувати, що замість ліквідованого органу Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, відповідно до Розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 7 від 10 грудня 2010 року, наявний новий орган з повністю ідентичними функціями та обов'язками щодо забезпечення виплати допомоги інвалідам - Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Крім того, слід врахувати, що Тимчасове положення було чинним на момент виникнення спірних правовідносин та Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації так само керувалось ним у своїй діяльності, як і попередник. Тому можна зробити висновок, що даний орган є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації у частині покладених на неї аналогічних функцій, в тому числі, виконання прийнятих постанов судів щодо реалізації таких функцій і підлягає залученню у якості сторони виконавчого провадження шляхом заміни його попередника.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації виступало боржником не як персоніфікована юридична особа, з припиненням діяльності якої припиняються виплати, а як державний орган, на який було покладено виконання певних функцій. На користь такої позиції свідчить також те, що припинення районних у м. Києві державних адміністрацій здійснювалось на виконання рішення Київської міської ради N 7/4819 від 09 вересня 2010 року "Про питання організації управління районами в місті Києві", відповідно до якого, саме функції ліквідованих органів не припинялись як такі, а натомість їх продовжували здійснювати новостворені органи.
Таким чином новостворений орган є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, відповідно до покладених на нього чинним законодавством функцій та обов'язків.
Отже, Управлінню праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації притаманні ті ж самі функції попередника, які були предметом судового розгляду і по наслідках якого відкрито виконавче провадження. Таким чином, виконання обов'язків попередника в межах його функцій цілком можливе з боку Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, як вже новоствореного органу. Такі обставини дають підстави вбачати наявність правонаступництва і відповідно відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження в розумінні ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження».
Таким чином, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 11 квітня 2012 року без залучення Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації в якості правонаступника було передчасним, та відповідно протиправним, а, отже, така постанова підлягає скасуванню.
За таких підстав, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є помилковим, винесеним з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи, а висновок таким, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.
Доводи апеляційної скарги позивача, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 02 липня 2012 року, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Керуючись статтями 186, 195, 198, 202, 212, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною та скасувати Постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 11 квітня 2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 31520919 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-785/11 від 28 лютого 2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2014 |
Оприлюднено | 13.02.2014 |
Номер документу | 37126382 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Старова Н.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні