Постанова

від 22.01.2014 по справі 808/10215/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року (о 12 год. 55 хв.) Справа № 808/10215/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісбо»

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісбо» (далі - ТОВ «Вісбо», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2210,00 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ «Вісбо».

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок проведення Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 06.02.2013 № 43/153-018/37532901. Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.2 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість за січень - березень 2012 року. На підставі Акту перевірки Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061503 від 11.02.2013 про застосування до відповідача штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 2210,00 грн. Вказує, що податкова вимога № 267-19 від 07.06.2013 направлена відповідачу поштою. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2210,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 22.01.2014 надав до суду клопотання (вх. № 2713) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та надсилалось відповідачу за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду, а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісбо» (ідентифікаційний код 37532901) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 10.02.2011 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 686281.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 200.10 ст. 200, в порядку ст. 76 ПК України посадовою особою Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень - березень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 06.02.2013 № 43/153-018/37532901 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.2 ст.49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість за січень - березень 2012 року.

Вказаний Акт направлявся відповідачу поштою, проте повернувся на адресу податкового органу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі Акту Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061503 від 11.02.2013, яким до ТОВ «Вісбо» застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 2210,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось відповідачу поштою, проте повернулось на адресу податкового органу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Із матеріалів справи вбачається, що податкова вимога форми «Ю» від 07.06.2013 №267-19 на суму 2210,00 грн. направлялась відповідачу поштою, проте повернулась на адресу податкового органу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2210,00 грн. у добровільному порядку Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платників податків зобов'язаний, зокрема: - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; - сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Так, за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень - березень 2012 року Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061503 від 11.02.2013, яким до ТОВ «Вісбо» застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 2210,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення-рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Із матеріалів справи вбачається, що податкова вимога форми «Ю» від 07.06.2013 №267-19 на суму 2210,00 грн. направлялась відповідачу поштою, проте повернулась на адресу податкового органу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а відтак вважається врученою відповідачу.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. 95.1 - 95.3. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2210,00 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісбо» (ідентифікаційний код 37532901) кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2210,00 грн. (дві тисячі двісті десять гривень 00 копійок) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ «Вісбо» на р/р 31115029700011, в Державний бюджет, шифр звітності 14010100, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача: Бердянський УДКСУ ГУДКСУ.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак