Рішення

від 18.05.2009 по справі 2/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/53

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.05.09 р.                                                                                                       Справа № 2/53                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.” м. Макіївка

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”               м. Київ в особі Представництва ТДВ СК “Провіта” в м. Донецьку  

про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 414851,35грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Салазський О.С. - за довір.

від відповідача:    не з'явився

13.05.2009р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 14 год. 30 хв. 18.05.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.” м. Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” м. Київ в особі Представництва ТДВ СК “Провіта” в м. Донецьку про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 414851,35грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення договору добровільного страхування майна № 17/01-8887 від 27.04.2007р. та настання 28.03.2008р. страхового випадку, у зв'язку з пожежею застрахованого майна та відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування. Як на правові підстави позову посилається на ст. 41 Конституції України, ст. 16, 316, 319, 321, 526 ЦК України, ст. 9, 20 Закону України “Про страхування”, Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод.  

Відповідач проти задоволення позову заперечує надавши відзив, де позовні вимоги не визнає з наступних підстав:

-          не повідомлення відповідача про передачу застрахованого майна в оренду;

-          використання застрахованого майна не за цільовим призначенням;

-          надання Страховику свідомо недостовірних документів та відомостей;

-          не дострахуванням об'єкту страхування на час настання страхового випадку.

Відповідачем заявлено клопотання від 27.03.2009р. № 02-41/13291, де останній просить перенести розгляд справи за підсудністю до господарського суду Київської області.

14.05.2009р. відповідачем надано клопотання про витребування документів.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Процесуальний строк розгляду справи було продовжено ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області та за клопотанням сторін до 18.05.2009р.  

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

27.04.2007р. між Товариством з додатковою відповідальністю “страхова компанія “Провіта” в особі Чернишова Олексія Анатолійовича, який діє на підставі довіреності № 245 від 05.07.2006р. (Страховник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.” в особі директора Висоцького Павла Івановича, який діє на підставі Статут (Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування майна № 17/01-8887.

Згідно до п. 2.1. договору Об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника / Вигодонабувача, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та розпорядженням майном. Майном, згідно Додатку 1, є розташованим за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, вул. Магістральна, № 3.

Відповідно до додатку № 1 до Договору № 17/01-8887 від 27.04.2007р. об'єктом страхування є будівлі та споруди малої бази, що знаходяться за адресою: Донецька обл.., м. Макіївка, вул. Магістральна, № 3: А-2 – адміністративна будівля, площею 1657,5м2; Б-4 – адміністративна будівля, площею 960,4м2; В-1 – будівля ТП, площею 960,4м2; Г,Д-1 – склад, площею 503,3м2; Е-1 – котельна, площею 672,9м2; Ж-1 – котельна–зруйнована; З-1 – склад – 2789,3м2; 1- споруди; 2- замощення; И-1 – башня водонапірна з водойомом.

Пунктом 4.2. договору визначено загальна страхова сума – 5064765,00грн.

Розділом 3 “Страхові ризики/випадки та франшизи” визначено пошкодження або знищення майна в тому числі й внаслідок пожежі.  

Згідно до акту про пожежу від 07.04.2008р., складеного спеціалістами СГПИ-19 по ГПН за участю представників ТОВ “Індустріальна торгівельна компанія Ю.В.Г.” та ПП “Вілтос” вбачається, що 28.03.2008р. орієнтовно о 02 год. 20 хв. у колишньому виробничому приміщенні цеху з виробництва метало пластикових виробів ТОВ “індустріальна торгівельна група “Ю.В.Г.”, що орендується під склад автомобільних покришок ПП “Вілтос” за адресою:                     м. Макіївка –15, вул. Магістральна, 3, виникла пожежа, якою спричинено пошкодження будівлі на площі 500м2.  Пожежею пошкоджено ТОВ “Індустріальна торгівельна група “Ю.В.Г.” – 8 метало пластикових вікон, кірпична кладка внутрішніх стін та загородок – 13м2, шлакоблочна кладка зовнішніх стін – 30м2, стальні листи обліцовки стін – 1,5т., метало пластикові колони з швелера – 6 шт., вхідні двері – 4 шт., в'їздні ворота складу, підлогове покриття кімнати майстрів. Причина пожежі (встановлена) як коротке замикання електроосвітлуючої мережі складу.

У постанові про відмову у порушенні кримінальної справи № 27 від 25.04.2008р. встановлено, що в ході пожежно-технічного розслідування за фактом пожежі не встановлено факту порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, які могли б привести до пожежі.

У зв'язку з настанням страхового випадку позивачем до страхової компанії було подано заяву від 28.03.2008р. про виплату страхового відшкодування за договором № 17/01-8887.  

Листом від 20.08.2008р. № 1-1/289ТДВ “СК “Провіта” керуючись положеннями Договору, Правилами добровільного страхування майна від 01.10ю.2004р., Правилами добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 01.10.2004р. та Законом України “Про страхування” відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування.   

В обґрунтування відмови відповідач посилається на наступне:

-          не повідомлення страховика про укладання 12.01.2008р. договору оренду приміщення з ПП “Вілтос”;

-          порушення зобов'язання щодо використання майна за його цільовим призначенням згідно Договору;

-          не повідомлення про те, що котельна Е-1 була реконструйована під цех металопластикових виробів Е-1, Е'-1, загальною площею 856,4м2 та подання недостовірної інформації про те, що Е-1 – котельна, площею 672,9м2.

-          відсутність пожежної сигналізації.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 414851,35грн.

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує право на отримання страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України та ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Згідно до ст. 1 Закону України “Про страхування” страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 6 Закону України “Про страхування” визначено, що добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування відповідно до законодавства.

Частиною другою ст. 8 Закону України “Про страхування” встановлено, що страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами укладеного договору добровільного страхування майна № 17/01-8887 від 27.04.2007р. передбачено, зокрема, покриття такого з ризиків, як пошкодження чи знищення нерухомого майна в наслідок пожежі, підпалу (п. 3.2.1 договору).

Пунктом 8.2.7. Страхувальник зобов'язаний письмово повідомити Страховика та Вигодонабувача (в разі його наявності) про настання події, яка може бути визнана страховим випадком в строк до 2 (двох) робочих днів. Пунктом 8.2.10 договору визначений обов'язок позивача надати Страховику всі документи, що стосуються випадку відповідно до переліку розділу 11 договору та достовірну інформацію щодо причин та обставин настання події, розміру матеріальних битків. Невиконання цієї умов може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін позивачем на виконання умов договору заявою від 28.03.2008р. повідомлено Страховика про настання 28.03.2008р. страхового випадку на об'єкті страхування та надані всі документи, що стосуються настання страхового випадку.

Згідно до п. 8.4.., 8.4.3. договору Страховик зобов'язаний впродовж 2 (двох) робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування.   При настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в строки та у розмірі відповідно до умов цього Договору, Правил та законодавства України.

Відповідно до п. 12.12., 12.13. договору Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання всіх необхідних та додатково витребуваних документів, що надаються для підтвердження факту настання страхового випадку. При наявності обставин, що вимагають додаткового розслідування, прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування може бути відкладене на строк проведення Страховником додаткових досліджень, експертиз.

Страхове відшкодування здійснюється на підставі заяви Страхувальника та страхового акту в строк до 5 (п'яти) робочих днів після прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (затвердження страхового акту).

Розділом 13 договору визначені причини відмови у страховій виплаті, де зазначено, що виплата страхового відшкодування не здійснюється, якщо Страхувальник: перешкоджав Страховику у визначенні обставин виникнення, характеру та розміру збитків; порушення своїх зобов'язань, передбачені п.п. 10.1., 11.1, цього договору; не повідомлення про настання страхового випадку, або повідомив недостовірну інформацію про страховий випадок; з інших підстав, передбачених Правилами, законодавством України.

Страховик письмово інформує Страхувальника та Вигодонабувача про відмову у здійснення страхового відшкодування, із зазначенням причини відмови, в строк до 5 (п'яти) робочих днів з дня прийняття такого рішення.    

Як вбачається з листа від 20.08.2008р. № 1-1/289 ТДВ “СК “Провіта” про відмову у виплаті страхового відшкодування, останній посилається на наступне:

-          не повідомлення страховика про укладання 12.01.2008р. договору оренду приміщення з ПП “Вілтос”;

-          порушення зобов'язання щодо використання майна за його цільовим призначенням згідно Договору;

-          не повідомлення про те, що котельна Е-1 була реконструйована під цех металопластикових виробів Е-1, Е'-1, загальною площею 856,4м2 та подання недостовірної інформації про те, що Е-1 – котельна, площею 856,4м2.

-          відсутність пожежної сигналізації.

Однак перелічені обставини, не є підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування з огляду на наступне.

Підстави для відмови страховнику у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України “Про страхування” та умовами договору.

За приписами ст. 991 ЦК України Страховик має право відмовити від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Вказані обставини відмови кореспондують з підставами відмови у виплаті страхового відшкодування, що передбачені ст. 26 Закону України “Про страхування”.

          Отже відповідно до змісту вказаних документів страхувальник зобов'язаний повідомляти страховик про зміну в об'єкті страхування лише у випадку, якщо це може вплинути на оцінку страхового ризику у сторону збільшення.  Тобто всі обставини на які посилається відповідач мали б значення у разі зміни страхового ризику.

          За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, відповідач жодного належного та допустимого доказу збільшення страхового ризику в обґрунтування своїх заперечень не надав.

За приписами ст. 17 Закону України “Про страхування”, страховий тариф (який прямо пропорційно залежить від страхового ризику) обов'язково повинен міститися в правилах страхування.

Згідно до Правил добровільного страхування від вогневих ризиків ТДВ СК “Провіта” страховий тариф залежить лише від конкретних ризиків (підпал, пожежа та інше), а не від цільового призначення майна.

З огляду на викладене при врахуванні страхового ризику та визначені страхового тарифу має значення лише конкретний страховий випадок, а не те як використовується майно.

Щодо позиції відповідача стосовно надання позивачем недостовірних відомостей, то суд виходить з наступного. Згідно матеріалів справи, позивачем при укладенні договору було надано відповідачу витяг з БТІ, відповідно до якого на момент укладання договору застраховане майно значилося саме, так, як визначено у додатку № 1 до договору.

Таким чином позивачем було надані достовірні відомості щодо предмету страхування.

До того ж суд зазначає, що за умовами договору та діючого законодавства страховик має право сам оцінювати та оглядати предмет договору.  Будь-яких доказів того, що позивач перешкоджав у огляді та оцінці страхового майна суду не надано та відповідачем не заперечено.

Також відповідач посилається на недострахування майна, однак суд зазначає, що відповідно до п. 12.16 договору страхування можливе визначенням вартості майна для страхування відповідно до балансової вартості.

Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином при укладання договору сторони узгодили всі істотні умови договору, в тому числі і страхову суму та страховий тариф та вартість застрахованого майна.

Посилання відповідача в обґрунтування відмови у виплаті страхового відшкодування на відсутність пожежної сигналізації, суд не приймаються у зв'язку з наступним.

Порушення правил пожежної безпеки не входить до передбаченого договором страхування переліку подій, які не визнаються страховим випадком  та можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Вказане порушення не зазначено також і серед підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених ч. 1 ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України “Про страхування”.

До того ж, суд виходить з тих обставин, що у постанові про відмову у порушенні кримінальної справі  не встановлено факту порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, які могли б привести до пожежі.

Таким чином, за висновками суду відмова відповідача від виплати страхового відшкодування є неспроможною та не ґрунтується на вимогах діючого законодавства та договору.

Позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 9 Закону України “Про страхування”, п. 1.2., 12.8. договору, страховик виплачує суму страхового відшкодування у розмірі прямої дійсної шкоди за вирахуванням безумовної франшизи. При цьому відповідно до п. 3.2.1. договору, у разі пожежі фрашиза дорівнює одному відсотку.

Позивач вказує, що останнім за власні кошти відремонтовано приміщення, в якій сталася пожежа, при цьому вартість ремонту, а отже і вартість прямої шкоди склала 465499,20грн.

Франшиза складає 5064765,00грн. / 100% = 50647,65грн.

Виходячи з наведеного, сума страхового відшкодування складає 465499 (прямий збиток) – 50647,65 (франшиза) = 414851,35грн.

Згідно до матеріалів справи для відновлення пошкодженого майна, позивачем було укладено договір підряду № 13-07/08 від 13.07.2008р. з ПП “Східний регіон”.   

За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати Комплекс робіт з реконструкції-відновлення виробничого приміщення, розташованого за адресою Донецька область, м. Макіївка, вул. Магістральна, 3.  

Відповідно до доданих документів на підтвердження виконання умов договору підряду та понесення витрат на відновлення об'єкту, позивачем до матеріалів справи надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, видаткові накладні, платіжні доручення. Зазначені первинні документи в розумінні ст. 32-36 ГПК України є належними документами, що підтверджують факти здійснення господарських операцій, пов'язаних з ремонтом застрахованого об'єкту.  

Відповідачем до матеріалів справи надано висновок спеціаліста № 04.07.08 “Про експертну оцінку вартості відновлюючого ремонту з усунення пошкоджень, причинених в результаті пожежі нерухомого майна, розташованого в м. Макіївка за адресою вул. Магістральна, 3 та вартості пригодних залишків нерухомого майна, отриманих в результаті демонтажу пошкоджених пожаром конструкцій”.

Згідно до п. 1 висновку вартість відновлюючого ремонту з усунення пошкоджень, причинених в результаті пожежі нерухомому майну, розташованому в м. Макіївка по вул. Магістральна. 3 та визначеного на плані площадки літерами Е-1, Е'-1, Ж-1 складає 488597грн. з ПДВ.

Відповідач у поясненнях вказує на той, факт що страховик страхував об'єкти Е-1 та Ж-1, а ні як не Е'-1, то відповідно до висновку № 04.07.08 вартість відновлювального ремонту складає відповідно 13028грн. та 56539грн., тобто загальна суму збитку складає 69567,00грн. Згідно до умов п. 3.2.1. договору страхування розміру безумовної франшизи становить 50647,65грн. З цього слідує, що розмір збитку мав становити 69567грн. х 50% - 50647,65грн. = - 15864,15грн., тобто розмір франшизи перевищує суму страхового відшкодування.    

Зазначене запереченні судом до уваги не приймається у зв'язку з тим, що об'єктом страхування було визначено будівлі та споруди малої бази, та як встановлено судом позивачем було придбано об'єкт під літ. Е-1 площею 192,5м2, що було колишньою спорудою котельної та яке було реконструйоване під цех метало пластикових виробів лі. Е, Е'-1 загальною площею 856,4м2. За таких обставин заперечення  відповідача є неспроможними та не відповідають матеріалам справи. З урахуванням того, що судом встановлена причина пожежі – коротке замикання електричної мережі, а не з інших причин. Реконструювання об'єкту не має взаємозв'язку з причинами пожежі, та не впливає на висновок суду щодо обґрунтованості позовних вимог.  

Пунктом 12.2.1., 12.2.1.2., 12.2.2. встановлено, що розмір збитку визначається Страховиком відповідно до законодавства України на підставі висновків експертизи. При пошкодженні або крадіжці (зникненні) майна  - в розмірі витрат на його відновлення до стану, в якому воно знаходилось безпосередньо перед настанням страхового випадку, або в розмірі відповідної частини його страхової вартості за цим договором, пропорційно до долі пошкодженої, викраденої частини майна.  Страховому відшкодуванню підлягають тільки прямі матеріальні збитки, завдані в результаті страхового випадку, виключаючи моральні збитки, втрату доходу, втрату товарного виду, тощо.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтею 988 ЦК України визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на викладене вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 414851,35грн. підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про перенесення розгляду справи за підсудністю до Господарського суду Київської області, у зв'язку з тим, що Представництво ТДВ “СК “Провіта” не має повноважень представляти юридичну особу та не є суб'єктом зобов'язань, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у спірних право відношеннях юридичну особу ТДВ “СК “Провіта” представляє її відособлений підрозділ – Представництво Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” в м. Донецьку, місцем знаходження якого є м. Донецьк, бул. Шевченко, 73.      

Відповідно до ч. 4 ст. 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частини першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Нормативне визначення поняття “представництва”  та підстави  обсяг повноважень регулюються ст. 95 ЦК України та ст. 64 ГК України.

Так відповідно до ст. 95 ЦК України, представництвом є відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходження та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 28 ГПК України повноваження, зокрема сторони від імені юридичної особи може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчим або іншим документом.  

Статтею 15 ГПК України зазначено, що справа може розглядатися за місцезнаходженням структурного підрозділу в двох випадках. Позов повинен бути пов'язаний з діяльністю представництва. Представництво повинно мати повноваження у положенні на представництво юридичної особи в суді.

У пункті 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28.07.94р. № 02-5/492 визначено, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останнього, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. Про цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Згідно до п. 2.2. Положення про представництво останнє не є суб'єктом зобов'язань. Воно самостійно не набуває прав. Компанія несе відповідальність за зобов'язаннями, набутими для неї Представництвом в межах його повноважень. Представництво не здійснює страхову діяльність, не укладає договорів страхування та не приймає страхові платежі, не здійснює виплати страхових відшкодувань.    

Пунктом 3.2. Положення визначено, що Представництво представляє інтереси Компанії і допомагає у встановленні зв'язків і прямих контактів Компанії з іншими суб'єктами господарської діяльності, державними установами, громадськими організаціями, фізичними особами.

Відповідно до п. 5.3. Положення директор Представництва діє як повноважений представник Компанії на підставі наказу про його призначення на посаду директора Представництва та цього положення.  

Директор Представництва в межах своїх повноважень діє від імені Представництва, представляє його в державних і громадських організаціях, підприємствах і установах, перед фізичними особами; здійснює інші дії, необхідні для виконання цілей і функцій Представництва (п. 5.4. Положення).    

Положень, які б однозначно вказували про відсутність повноважень у представництва на здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені юридичної особи не міститься.

Таким чином договір за яким виникли спірні відносини укладався директором Донецького представництва та відповідно до п. 3.2., 5.3., 5.4. Положення представництво має право  представляти інтереси Компанії у державних установах.

З огляду на викладене спір підлягає вирішенню в господарському суді Донецької області.

Щодо клопотання відповідача про витребування документів від 14.05.2009р. № 02-41/21922, то суд відмовляє у його задоволенні з підстав викладених вище та з огляду на те, що матеріали справи містять достатні докази того, що порушень правил пожежної безпеки у зв'язку з виникненням пожежі не було.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази порушення відповідачем зобов'язань, щодо виплати страхового відшкодування в наслідок настання страхового випадку, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.” м. Макіївка до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” м. Київ в особі представництва ТДВ СК “Провіта” в м. Донецьку про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 414851,35грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (02100, м. Київ, вул. Дубовського, 18, п/р 26507300000777 в АКБ “Форум” м. Київ, МФО 322948, ЄДРПОУ 31704186) в особі Представництва ТДВ СК “Провіта” в м. Донецьку (м. Донецьк, бул. Шевченко, 73) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.” (86130, м. Макіївка, пл. Грибиніченко, 3/157, п/р 26005380008000 у ЗАТ “Донгорбанк” в м. Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 32164638) суму страхового відшкодування в розмірі 414851,35грн., державне мито у сумі 4148,51грн. та витрати на інформаційно –технічне   забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати довідку на повернення зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 18 від 28.01.2009р. в розмірі 148,49грн.

Повний текст рішення оголошений 18.05.2009р.

               Суддя