4/367-4747
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2007 р.Справа № 4/367-4747
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Апейрон”, вул. Збаразька, 18, Тернопіль, 46000
до відповідача: Приватного підприємства “МДС Збаразький сир завод”, вул. Грушевського, 145, Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300
За участю представників сторін:
позивача: Ванкевич Андрій Віталійович, довіреність №б/н від 03.07.06 р.
відповідача: Мартинчук Д.С., виписка з наказу №112 від 25.12.05 р.
Бухгалтер Мельник М.Я., доручення № 01 від 12.01.07 р.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Апейрон”, вул. Збаразька, 18, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства “МДС Збаразький сир завод”вул. Грушевського, 145, Збараж, Збаразький район, Тернопільська область 9814 грн. 92 коп. заборгованості за отримані на підставі договору купівлі-продажу №без номера від 12.05.2006р. товарно-матеріальні цінності.
Відповідач по суті заявленого позову не заперечував, наявну заборгованість перед позивачем пояснив тим, що на даний час на підприємстві лише проводяться роботи, пов'язані із запуском в дію основного виробництва, крім цього, його представниками в судовому засіданні заявлено клопотання про розстрочку прийнятого судом рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд встановив наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 12 травня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Апейрон”, вул. Збаразька, 18, м. Тернопіль (надалі Продавець) та Приватним підприємством “МДС Збаразький сир завод”, вул. Грушевського, 145, м. Збараж, Збаразький район (надалі Покупець) укладено договір купівлі-продажу №без номера, згідно з умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар в асортименті та кількості, зазначених в додатках (накладних), які є невід'ємною частиною Договору, а останній в свою чергу –прийняти та оплатити його вартість (п. 1.1 договору);
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Апейрон” на виконання умов зазначеного вище договору, за період з 29.07.2006р. по 11.08.2006р., реалізувало відповідачу - Приватному підприємству “МДС Збаразький сир завод” згідно накладних №305 від 29.07.2006р., №129 від 11.08.2006р., №17 від 02.08.2006р. через представника останнього по довіреностях (без номера) відповідно від 29.07.2006р., від 11.08.2006р. та від 02.08.2006р. ТМЦ на загальну суму 9548 грн. 10 коп.;
- у відповідності до розділу 4 „Умови платежів” договору купівлі-продажу №без номера від 12.05.2006р. Покупець зобов'язався перерахувати на рахунок Продавця кошти за отриманий товар не пізніше 30 днів кожного місяця протягом одного року з моменту укладення цього Договору.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як випливає із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по сплаті вартості отриманого на підставі договору №без номера від 12.05.2006р. по накладних №305 від 29.07.2006р., №129 від 11.08.2006р., №17 від 02.08.2006р. товару не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем за станом на 09 листопада 2006р. в сумі 9548 грн. 10 коп.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем строки, передбачені п. 4.1 Договору порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 5.1 Договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачуюється пеня від вартості несплаченого товару, за кожен день, що згідно розрахунку позивача за період з 11.09.2006 р. по 09.11.2006 р. складає 266 грн. 82 коп.
В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення 9548 грн. 10 коп. боргу та 266 грн. 82 коп. пені підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, і неоспорені відповідачем.
Клопотання позивача про накладення арешту на майно та грошові рахунки відповідача в межах ціни позову господарський суд відхиляє з огляду на те, що позивачем не надано доказів, що майно та грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю при виконанні рішення, а також доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Клопотання відповідача, заявлене його представниками в судовому засіданні про надання розстрочки суд відхиляє, оскільки ним будь-якими доказами не доведено обставин, через які рішення суду не може бути виконано у спосіб, зазначений у ньому.
Державне мито та інші судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “МДС Збаразький сир завод”, вул. Грушевського, 145, Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21166874:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Апейрон”, вул. Збаразька, 18, Тернопіль, ідентифікаційний код 21136347 - 9548 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 10 коп. боргу, 266(двісті шістдесят шість) грн. 82 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 25.01. 2007 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 371290 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бурда Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні