Рішення

від 11.02.2014 по справі 908/3970/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/108/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014 Справа № 908/3970/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 113)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Сарібекян Н.А. - довіреність № 3 від 31.112.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, м. Запоріжжя заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 1213 від 01.03.2006 р. в розмірі 1741,68 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193 ГК України, Закон України «Про електроенергетику», Правила користування електричною енергією та на умови договору про постачання електричної енергії № 1213 від 01.03.2006 р. Позивач зазначає, що за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. у відповідача існує борг за спожиту згідно Договору електроенергію в сумі 1741,68 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3970/13, розгляд якої призначено на 14.01.2014 р.

Ухвалою суду від 14.01.2014 р., на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи був продовжений на 15-ть днів до 20.02.2014 р., розгляд справи було відкладено до 11.02.2014 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені у позовній заяві підтримав. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 05.12.2013 р. та від 14.01.2014 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 05.12.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 14.01.2014 р. та від 14.01.2014р. про відкладення розгляду справи на 11.02.2014 р. були направлені судом на адресу відповідача: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 113, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 05.02.2014 р., оригінал наявний в матеріалах справи). Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

При цьому, судом встановлено, що згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 31.08.2011 р. до реєстраційних відомостей Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ внесено рішення засновників щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 вказаного Закону, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Зважаючи на відсутність, на дату прийняття рішення по даній справі, відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення юридичної особи - Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, суд констатує належність відповідача у справі (в тому числі наявність у нього право- та дієздатності).

В судовому засіданні 11.02.2014 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2006 р. між позивачем (Постачальником електричної енергії ) та відповідачем (Споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1213 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

В розділі 2 Договору Сторони домовились, що під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією та технічними умовами.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Споживач зобов'язується: оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

У відповідності до п. 4.2.1 Договору Споживач, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 Додатка № 4 «Порядок розрахунків»), сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Згідно з п. 4 Додатка № 4 до Договору Споживач не пізніше 12-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: „Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка №5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Згідно з п. 6 Додатка № 4 до Договору, за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно з п. 10 Додатка № 4 до Договору Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або вимоги доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документ на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити оплату.

Згідно з п. 11 Додатка № 4 до Договору, якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 3 Додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 8 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків», якщо Споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період.

У відповідності до п. 6.39 Правил користування електричною енергією (в редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910), у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідачем був наданий Рапорт спожитої протягом листопада 2012 р. електроенергію, в якому зазначено кількість спожитої активної електричної енергії - 1987 кВт/год.

Вподальшому відповідач Рапорти (Акти) про спожиту електроенергію позивачу не надавав.

За період часу з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. (за грудень 2012р.) було здійснено нарахування за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період на загальну суму 2333,42 грн.

Позивачем виставлений рахунок № 1213/12а від 04.01.2013 року на суму 2333,42грн. Факт направлення рахунку підтверджується копією Реєстра № 2 рекомендованих листів відправлень за грудень 2012 р. (наявна в матеріалах справи - а.с. 45).

Субспоживачами сума у розмірі 591,74 грн. була сплачена. Сума боргу за вказаний період 1741,68 грн. відповідачем сплачена не була.

Позовна вимога про стягнення з Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 1213 від 01.03.2006 р. в розмірі 1741,68грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 1213 від 01.03.2006 р. про постачання електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. відповідачем було спожито 2054 кВт/год на суму 2333,42 грн.

При цьому, розрахунок суми використаної відповідачем електроенергії у грудні 2012р. було здійснено позивачем за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період у відповідності до п. 6.39 Правил користування електричною енергію.

За умовами п. 6 Додатку № 4 до Договору оплата спожитої електричної енергії здійснюється Споживачем по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які вручає або направляє йому Постачальник електричної енергії.

Сплата спожитої електроенергії здійснюється Споживачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 10 Додатку № 4 до Договору).

Матеріали справи свідчать, що за підсумками розрахункового періоду позивачем відповідачу був направлений рахунок про сплату спожитої протягом грудня 2012 р. електричної енергії № 1213/12а від 04.01.2013 року на суму 2333,42 грн. Направлення відповідачу вказаного рахунку підтверджується долученим до матеріалів справи Реєстром № 2 рекомендованих листів від 08.01.2013 р. (арк. справи 45).

Відповідачем сума у розмірі 591,74 грн. сплачена.

Доказів оплати боргу за Договором за період з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р., в сумі 1741,68 грн., відповідачем суду не надано.

Як пояснив в судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача, станом на момент розгляду справи в суді основний борг відповідачем не сплачено в сумі 1741,68 грн.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати електроенергії в сумі 1741,68 грн. з боку відповідача, позивачем доведений та документально підтверджений в судовому засіданні.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовну вимогу про необхідність стягнення суми основного боргу в розмірі 1741,68 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин позовна вимога задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 1213від 01.03.2006 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 113; код ЄДР 24523731, рахунок в установі банку не відомий) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; код ЄДР 00130926; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 313957) суму 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 68 коп. боргу за спожиту електроенергію.

Стягнути з Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 113; код ЄДР 24523731, рахунок в установі банку не відомий) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; код ЄДР 00130926; р/р № 26002019544451 у ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», МФО 380719) суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.02.2014р.

Суддя М.В. Мірошниченко