Рішення

від 10.02.2014 по справі 911/4885/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" лютого 2014 р. Справа № 911/4885/13

за позовом Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання», м. Богуслав

до Богуславської центральної районної аптеки № 18, м. Богуслав

про стягнення 69 300,68 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Кузнєцова Г.М. предст., дов.№66 від 08.01.2014р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (позивач) до Богуславської центральної районної аптеки № 18 (відповідач) про стягнення 69 300,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови Договорів № 26 та № 19/В від 01.02.2011р., у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 69 300,68 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.12.2013р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.02.2014р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 31.12.2013р. у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням № 0970001727507.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

10.02.2014р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

01.02.2011р. між Комунальним підприємством Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (виробник) та Богуславською центральною районною аптекою №18 (споживач) було укладено договір № 26 про надання послуг з постачання теплової енергії, відповідно до п. 1 якого, виробник бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно з п. 7.1 договору, виробник щомісячно направляє рахунки для оплати за спожиту теплову енергію відповідно до встановленого тарифу. Тариф за постачання теплової енергії на момент укладення цього договору за 1 Гкал становить 1036,34 грн.

У відповідності з п. 7.2 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів. Закінченням розрахункового періоду вважається останній день місяця.

Розрахунок за спожиту теплову енергію споживачі проводять на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату (7.3 договору).

Позивач виконав свої договірні зобов'язання повністю, на виконання умов договору №26 від 01.02.2011 року відповідачу була поставлена теплова енергія за період з 1 жовтня 2012 року по 1 грудня 2013 року на загальну суму 64 540,34 грн., що підтверджується актами здачі прийняття послуг №ОУТ- 000256 від 31.10.2012 року, №ОУТ-000308 від 30.11.2012 року, № ОУТ-0000364 від 29.12.2012 року, № ОУТ- 000036 від 31.01.2013 року, №)УТ - 0093 від 28.02.2013р., № ОУТ - 00144 від 31.03.2013 р., №ОУТ-00190 від 22.04.2013 року, № 00272 від 31.10.2013 року, №00287 від 30.11.2013 року та виставленими відповідачу рахунками-фактурами №СФ-0001366 від 31.10.2012 року на суму 2147,78 грн., №СФ-0001543 від 30.11.2012 року на суму 7 154,88 грн., № СФ- 00001738 від 29.12.2012 року на суму 12 772,73 грн, №СФ- 0000150 від 31.01.2013 року на суму 12 341,96 грн., №0323 від 28.02.2013 року на суму 9 211,48 грн., №0498 від 31.03.2013 року на суму 10 950,11 грн., №0545 від 22.04.2013 року на суму 2 754,92 грн. грн., № 01399 від 31.10.2013 року на суму 1 667,83 грн. , №1459 від 30.11.2013 р. на суму 5 538,65 грн., що містять підписи щодо їх отримання з боку споживача, копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом.

Відповідачем не було належним чином виконано свій обов'язок з оплати послуг за поставлену теплову енергію за договором № 26, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 64 540,34 грн.

01.02.2011р. між Комунальним підприємством Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (виробник) та Богуславською центральною районною аптекою №18 (споживач) було укладено договір № 19/В про надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1.1 якого, виробник зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації, а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору.

Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів в період дії цього договору, виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. На момент укладення договору тарифи становлять: водопостачання - 8,88 грн. за 1 куб.м, водовідведення - 12,66 грн. за 1 куб.м (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виробник щомісячно направляє рахунки для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Згідно з п. 3.3 договору, оплата споживачем здійснюється щомісячно у безготівковій формі з дня отримання розрахункового документу.

На виконання умов договору № 19/В про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 01.02.2011 р. позивачем за період з вересня 2012 року по 01.10.2013 року були надані послуги на загальну суму 4 760,34 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття послуг та актом звіряння розрахунків, який підписаний першими особами підприємств та скріплені їх печатками, а також виставленими КП Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» рахунками-фактурами №1194 від 28.09.2012 року, №1328 від 31.10.2012 р., №1520 від 30.11.2012 р.,№1711 від 29.12.2012 р., №108 від 31.01.2013 р., №285 від 28.02.13 р., № 459 від 31.03.2013 р., №636 від 30.04.2013 року,№815 від 31.05, №883 від 30.06.2013 р., №1008 від 31.07.2013р., №1189 від 31.08..2013 р., №1277 від 30.09.2013 р. щомісячно на 366,18 грн., що містять підписи щодо їх отримання з боку споживача, копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом.

Відповідачем не було виконано належним чином свій обов'язок з оплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод з приймання стічних вод. Як зазначає позивач, відповідач має заборгованість за надані йому послуги з постачання питної води та з приймання стічних вод у сумі 4 760,34 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за отримані послуги за договорами № 26 про надання послуг з постачання теплової енергії та № 19/В про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 01.02.2011 р. в загальній сумі 69 300,68 грн., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з долученою до матеріалів справи довідкою позивача № 66 від 07.02.2013 р. на день розгляду справи судом, згідно банківських виписок, кошти від боржника не надходили.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Господарського кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Господарського кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 5 ч. 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Підписання відповідачем актів приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за спірний період без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості наданих послуг свідчить про прийняття останнім цих послуг.

Виходячи зі змісту статті 2 Закону України «Про теплопостачання», він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Як зазначено у статті 19 Закону України «Про теплопостачання», теплогенеруюча організація поставляє вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, а також додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 19 зазначеного Закону, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Крім цього, згідно з абз. 5 п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно з приписами ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

У відповідності зі ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, докази оплати наданих йому позивачем послуг за договорами № 26 та № 19 від 01.02.2011 р. в сумі 69 300,68 грн. суду не надав.

З урахуванням викладеного, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає до стягнення 69 300,68 грн. заборгованості за надані послуги за договорами № 26 та № 19 від 01.02.2011 р.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Богуславської центральної районної аптеки №18 (09700, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Миколаївська, 92 код 01977814 ) на користь Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (09700, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Польова, 46-А, код 33604652) - 69 300 (шістдесят дев'ять тисяч триста) грн. 68 коп. боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 13.02.2014р.

Суддя Щоткін О.В.