Рішення

від 22.04.2009 по справі 1136-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1136-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2009Справа №2-23/1136-2009

За позовом Приватного підприємства «Універсал–Агрозахист», смт.Молодіжне, Сімферопольський р-н

До відповідача Фізичної особи – підприємця Медун Віталія Леонідовича, смт.Гресівський, Сімферопольський район

про стягнення 11005,98 грн.

Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Баєва Т.Г., представ. за довір. від 22.01.2009

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача  11005,98 грн., в тому числі: 10500,00 грн. заборгованості та 505,98 грн. штрафних санкцій.

          В судовому засіданні 22.04.2009р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 10000,00грн. боргу, а також штрафні санкції та судові витрати, вказані у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

 На підставі усної домовленості 25.01.2008р. Фізична особа – підприємець Медун Віталій Леонідович виставив Приватному підприємству «Універсал – Агрозахист» рахунок №24 на суму 10500,00грн. за  виготовлення офісних меблів.

У підтвердження усної домовленості Приватне підприємство «Універсал – Агрозахист» перерахувало на банківський рахунок відповідача оплату за офісні меблі у розмірі 10500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №25 від 25.01.2008р.

Однак, відповідач своїх зобов'язань не виконав, меблі не виготовив, передоплату у сумі 10500грн. не повернув.

        Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

         Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та обов'язків є договори та інші правочини.  

        Частина 1 ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

         Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

        Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).  

         Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

         В судовому засіданні 22.04.2009р. представником позивача було надано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з  частковим поверненням відповідачем грошових коштів  на суму 500,00грн., що підтверджується банківським витягом від 07.08.2008р., тому провадження у цієї частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Таким чином сума основного боргу відповідача складає 10000,00грн. та підлягає стягненню.

Позовні вимоги у частині стягнення пені не підлягають задоволенню за такими обставинами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

        Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

        Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

              Згідно п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 29.04.1994р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності  за  невиконання  чи  неналежне виконання грошових зобов'язань» з   дати    набрання   чинності   Законом   України   "Про відповідальність за  несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань",  тобто з 14 січня 1997 року,  розмір пені  за  прострочку  платежу  повинен  встановлюватися  за згодою сторін,  тобто  в  договорі  (стаття  1  Закону).

Якщо  сторони  у  відповідному  договорі  не  встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону,  пеня  стягненню не підлягає,  за винятком випадків,  коли розмір пені встановлений  чинними  актами  законодавства.

Пунктом 3 Роз'яснення передбачено, що оскільки  пеня  як  один  із  видів  неустойки  є  засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена  чинним законодавством   або   договором   майнова   відповідальність   за несвоєчасне     виконання     грошових     зобов'язань  повинна застосовуватись до  несправних  платників  тільки  по  відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

              Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та  витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу    покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

         Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя  може  оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як  позивача,  так  і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності  представника  лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 22.04.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 27.04.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, п.п.1-1 ст.80, 82, 84, 85 господарського  процесуального кодексу  Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Медун Віталія Леонідовича (95493, АР Крим, Сімферопольський район, смт.Гресівський, вул.Енергетиків, 6/13, ід. код 2945205331) на користь Приватного підприємства «Універсал – Агрозахист» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт.Молодіжне, вул.Кримська, буд.15, кв.15, ід.код 22263125) 10000,00грн. заборгованості, 99,99грн. державного мита та  107,21грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 500,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.          В частині стягнення 505,98грн. пені у позові відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.