14/47
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
07.05.2009р. Справа № 14/47
за позовом Приватного підприємства фірми "Промімпекс", юридична адреса: вул. Мар'яненка, 11/12, м. Київ, 04080; фактична адреса: вул. Сирецька, 96, м. Київ, 04073
до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36030
про стягнення 25140,85 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Грицюта А.М., дов. № 005/09 від 06.05.2009 р.
від відповідача: після оголошеної перерви представник не з'явився (до перерви, оголошеної в судовому засіданні 21.04.2009 року - Костенко Р.І., дов. № 70-04/14-294 від 30.12.2008 р.)
Справа слухається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 21.04.2009 року.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за відвантажений товар на суму 25140,85 гривень та заява про уточнення позовних вимог № 33 від 07.05.2008 р. (вхід. № 05947 від 07.05.2009 р. канцелярії суду) до суми 23084,19 гривень.
В судовому засідання 21.04.2009 року оголошувалась перерва для надання можливості сторонам уточнити суму заборгованості, що виникла між підприємствами.
Позивач в порядку статті 22 ГПК України подав заяву № 33 від 07.05.2009 р. (вхід. № 05947 від 07.05.2009 р. канцелярії суду) про зменшення позовних вимог у зв'язку із проведеним перерахунком та просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 23084,19 гривень, в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.
Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").
Таким чином, предметом спору є стягнення з Відповідача боргу в сумі 23084,19 гривень.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимоги п. 4 ухвали суду від 13.03.2009 року про порушення провадження у справі, а також вимоги, що ставилися до представника в судовому засіданні 21.04.2009 року, не виконав. 21.04.2009 року в судовому засіданні представником Відповідача суду подано бухгалтерську довідку про наявність заборгованості перед Позивачем в сумі 23254,94 гривень.
Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача суд встановив, що.07.07.2008 року між Приватним підприємством фірмою "Промімпекс", м. Київ (надалі Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено усну угоду про поставку товару, згідно з якою Позивач відвантажив на адресу Відповідача по видатковій накладній № ФП-1201 згідно рахунку фактури № ФП-0002441 (податкова накладна № 1298 від 07.07.2008 р.) на підставі довіреності № 194643 від 07.07.2008 р. (копії в матеріалах справи) товар в асортименті на суму 10574,94 гривень.
01.08.2008 р. за усною угодою Позивач відвантажив на адресу Відповідача по видатковій накладній № ФП-1429 згідно рахунку фактури № ФП-0002814 (податкова накладна № 1527 від 01.08.2008 р.) на підставі довіреності № 201070 від 01.08.2008 р. (копії в матеріалах справи) товар в асортименті на суму 3600,00 гривень.
18.09.2008 р. за усною угодою Позивач відвантажив на адресу Відповідача по видатковій накладній № ФП-1801 згідно рахунку фактури № ФП-0003185 (податкова накладна № 1932 від 18.09.2008 р.) на підставі довіреності № 054124 від 16.09.2008 р. (копії в матеріалах справи) товар в асортименті на суму 10965,91 гривень.
За період з 07.07.2008 р. по 18.09.2008 р. Відповідачу Позивачем було поставлено товару на суму 25140,85 гривень.
Відповідач частково оплатив вартість продукції, що була ним отримана, в сумі 2056,66 гривень. Вказаний факт підтверджується випискою з банківського рахунку від 26.08.2008 р. (копія в матеріалах справи).
Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент винесення рішення становить 23084,19 гривень.
Вказану суму заборгованості Відповідач підтвердив довідкою № 70-12/102 від 21.04.2009 р. за підписом головного бухгалтера Соловйової О.А. (довідка в матеріалах справи).
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно зі статями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень статей 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 626 ЦК визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі –ГК України) визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із вимогами статті 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (у матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх повністю та стягнути з Відповідача суму боргу 23084,19 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 251,40 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44-45, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул.Гайового, 30, м. Полтава, 36030 (р/р 26009170399067 в ПРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 13962568) на користь Приватного підприємства фірми "Промімпекс", вул. Сирецька, 96, м. Київ, 04073 (р/р 2600805321 в ВАТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30217169) суму боргу 23084,19 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 251,40 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2009 |
Оприлюднено | 01.06.2009 |
Номер документу | 3713301 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні