Рішення

від 05.02.2014 по справі 905/8264/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.2014 Справа № 905/8264/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач», м.Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м. Київ

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про стягнення з відповідача 1 основного боргу у розмірі 57 620,23грн., 3% річних у розмірі 1707,86грн. та стягнення з відповідача 2 оплати зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Грановський І.Я, за довіреністю;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач», м.Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м. Київ (далі-Відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (далі-Відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 основного боргу у розмірі 57 620,23грн., 3% річних у розмірі 1707,86грн. та стягнення з відповідача 2 оплати зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на:

- неналежне виконання Відповідачем 1 зобов'язань за договором поставки №NF 4600034269 від 22 грудня 2011 року, в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 57 620,23грн.;

- неналежне виконання Відповідачем 2 зобов'язань за договором поруки №01/03-2 від 01 березня 2013р., в частині виконання Відповідачем 2 своїх обов'язків, як поручителя перед Позивачем (Кредитор за договором), внаслідок чого утворилась заборгованість - 576,20грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1 суму основного боргу у розмірі 57 620,23грн., 3% річних у розмірі 1707,86грн. та з Відповідача 2 - зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 527, 530, 553-559, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 16, 17, 49, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на підтвердження позовних вимог надав суду (у копіях): Договір поставки №NF 4600034269 від 22 грудня 2011 року ; Додатки до договору, протокол розбіжностей від 14.11.2011р.; Додаткову угоду від 19.02.2013р. до Договору; Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2012р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств; Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2013р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств; Договір доручення №01/03-2 від 01.03.2013р.; претензію №329 від 26.09.2013р.; претензію №345 від 18.10.2013р.; розрахунок 3% річних; видаткові накладні (а.с.26-66); накладні повернення (а.с.67-73); правоустановчі документи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 11.12.2013р.

09.12.2013р. Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №6/2 від 03.12.2013р., у якому визнав позовні вимоги у повному обсязі у розмірі 576,20грн., надав докази направлення відзиву Позивачу, копію Свідоцтва, відомості про рахунки.

09.12.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: письмові підтвердження №402 від 04.12.2013р., що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; оригінал Витягу з ЄДР серії АВ №798749 від 05.12.2013р., відповідно до якої Відповідач 1 не перебуває у процесі припинення; оригінал Витягу з ЄДР серії АВ №797378 від 05.12.2013р., відповідно до якої Відповідач 2 не перебуває у процесі припинення; копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.12.2013р. із підтвердженням його відправлення Відповідачу 1.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача 1, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 11.12.2013р. на 25.12.2013р.

24.12.2013р. Відповідач 2 надав клопотання б/н від 23.12.2013р. про розгляд справи без його участі.

24.12.2013р. Позивач долучив до матеріалів справи: письмові пояснення №429/1 від 23.12.2013р., акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.100-110); виписки з банківського рахунку Позивача.

25.12.2013р від Відповідача 1 надійшов відзив, у якому він не визнає позовні вимоги та вважає їх необґрунтованими, у звязку з тим, що сума заборгованості неє простроченою. Крім того, надав докази відправлення заяви про нарахування штрафу та проведення зустрічних однорідних вимог, деталізацію нарахування штрафу.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача 2, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 25.12.2013р. на 22.01.2014р.

20.01.2014р. Позивач надав письмові пояснення, копію листа №002 від 15.01.2014р., докази направлення листа Відповідачу; копії видаткових накладних №1495 від 29.03.2012р. та №2438 від 21.05.2012р., клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою від 22.01.2014р. суд продовжив строк розгляду справи до 10.02.2014р. та у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, відклав розгляд справи з 22.01.2014р. на 05.02.2014р.

Представник Позивача у судовому засіданні 05.02.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача 1 у судове засідання 05.02.2014р. не з'явився, причини неявки до суду не повідомив.

Представник Відповідача 2 у судове засідання 05.02.2014р. не з'явився, надав клопотання б/н від 04.02.2014р. про розгляд справи без його участі.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м. Київ (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач», м.Донецьк (Постачальник), укладено Договір поставки №NF 4600034269 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти Товари по цінах і в асортименті вказаними Специфікації (Додаток №1) разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем та підтвердженим Постачальником Замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціни на Товари, що поставляються, вказуються в Специфікації і товарних накладних, які з моменту їх підписання, є невід'ємною частиною Договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і поставки Товарів Постачальником у вказане в Замовленні місце поставки.

Згідно п.9.1 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2012.

Договір вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна із Сторін не попередила іншу Сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення зазначеного терміну.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного Договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки №NF 4600034269 22.12.2011р. (а.с.11-13), Позивачем був поставлений товар Відповідачу за видатковими накладними на загальну суму 104077,78грн.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних, було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №NF 4600034269 від 22.12.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором.

Крім того, відповідно до п.1 Додатку до Договору, Покупець зобов'язується надати Постачальникові комплекс послуг зі стимулювання збуту Товарів поставлених за Договором, у всіх торгових залах мережі супермаркетів Покупця, далі - Мережа, відкритих на дату підписання Договору поставки, а також тих які відкриватимуться протягом дії Договору, далі - Послуги, а Постачальник зобов'язується своєчасно оплачувати надані Послуги.

Позивач надав акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.100-110) на загальну суму 3170,90грн.

Договором, передбачено (п.6.1), що підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні Постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «ТОВАР ОТРИМАНИЙ», Покупець оплачує поставлений товар через 30 календарних днів з моменту реалізації Товару.

У Відзиві б/н від 25.12.2013р., Відповідач 1 не визнає позовні вимоги посилаючись на те, що сума заборгованості не є простроченою.

Суд не приймає доводів Відповідача 1 стосовно того, що на день звернення до суду заборгованість не була прострочена, з огляду на наступне:

Відповідно до накладних повернення Відповідачем 1 було здійснено повернення Товару на загальну суму 7691,64грн.

З Акту звіряння взаємних розрахунків підписаного та скріпленого печатками підприємств Позивача та Відповідача 1 станом на 30.06.2013р., вбачається, що Відповідачем 22.06.2013р. було здійснено повернення Товару Позивачу та підтверджується існування заборгованості перед Позивачем у розмірі 57620,23грн.

Позивач у судовому засіданні зазначав, що станом на 22.06.2013р. Відповідач 1 повернув йому Товар у повному обсязі.

Ухвалою від 22.01.2013р. суд зобов'язував Відповідача 1 надати звіт про залишки товару Позивача на реалізації у Відповідача 1.

Відповідач вимоги ухвали не виконав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався відповідний звіт не надав . Доказів які б спростовували доводи Позивача, суду не надав.

Як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець (Відповідач 1) грошове зобов'язання перед Постачальником (Позивачем), в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково (у розмірі 30000,00грн.), вартість товару у сумі 57620,23грн. не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем 1 своїх зобов'язань на суму 30000,00грн. підтверджується банківською випискою № 247 за 26.12.2012р. про зарахування 30000,00грн., оплат згідно Договору поставки №NF 4600034269 від 22.12.2011 року.

Заперечення Відповідача 1, викладені у Відзиві б/н від 25.12.2013р., стосовно того, що не було враховано штраф у розмірі 5129,86грн. судом не приймаються, з огляду на те що відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків підписаного та скріпленого печатками підприємств станом на 30.06.2013р., не відображено нарахування штрафу за недопоставку та не поставку товару, відповідно до Деталізованого розрахунку Відповідача 1 (а.с.117). Заява про зарахування штрафу та проведення заліку зустрічних однорідних вимог б/н від 24.12.2013р., була направлена Позивачу 24.12.2013р. (а.с.116).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 57 620,23грн.. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення з Відповідача 1 суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 1707,86грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 01.01.2013р. по 07.05.2013р. на суму основного боргу 63215,24грн.; 08.05.2013р. по 14.05.2013р. на суму основного боргу 63078,76грн.; 15.05.2013р. по 19.05.2013р. на суму основного боргу 61216,75грн.; 20.05.2013р. по 22.05.2013р. на суму основного боргу 59803,75грн.; 23.05.2013р. по 21.06.2013р. на суму основного боргу 57966,23грн.; 22.06.2013р. по 22.11.2013р. на суму основного боргу 57620,23грн. Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок 3% річних, встановив, що оскільки, як встановлено раніше, право вимоги повернення боргу у Позивача виникло лише після фактичного повного повернення Відповідачем 1 Товару 22.06.2013р., суд дійшов висновку що дана вимога підлягає частковому задоволенню за період з 22.06.2013р. по 22.11.2013. на суму основного боргу 57620,23грн. у розмірі 729,33грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 978,53грн., суд відмовляє.

Крім того, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн.

Згідно до п.12.4 (з урахуванням Додаткової угоди від 19.02.2013р. до Договору), в порядку факторингу можлива передача прав вимоги Постачальником по відношенню до сум, що повинні бути сплачені Покупцем за придбані Товари на підставі товарних накладних, оформлених відповідно до вимог Договору, після корегування (зменшення) таких сум на вартість виконаних робіт (послуг), які надає Покупець і на вартість повернених постачальникові товарів, щодо яких Покупець заявив рекламації по кількості і/або якості згідно Договору. До того ж, кожна з Сторін має право укладати з третіми особами Договори поруки щодо виконання обов'язків за цим Договором та вимагати від поручителів відповідних компенсацій у разі порушення цих обов'язків.

01.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач», м. Донецьк (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк (Поручитель) укладено Договір поруки №01/03-2 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, відповідно до ст.553-559 Цивільного кодексу України, а також умовам цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м. Київ (далі-Боржник), зобов'язань за Договором поставки №NF 4600034269 від 22.12.2011р. (Основне зобов'язання). Поручитель відповідає перед Кредитором у разі порушення Основного зобов'язання Боржника.

Згідно п.2.1 Договору, передбачено, що цією порукою забезпечується часткове виконання Основного зобов'язання, а саме виконання зобов'язання з оплати за поставлений товар, у розмірі, який складає 1% (один відсоток) від суми грошового зобов'язання Боржника. Поручитель не несе відповідальності перед кредитором відносно сплати неустойки, пені, процентів, а також інших штрафних санкцій, передбачених Основним зобов'язанням та/(або) діючим законодавством України.

Відповідно до п.1.5 Договору, Поручитель ознайомлений з умовами Договору поставки №NF 4600034269 від 22.12.2011р. (Основним зобов'язанням)

Обов'язки Поручителя:

- нести відповідальність перед Кредитором по виконанню вимог Основного зобов'язання, у частині забезпечення цією порукою.

- при настанні строку виконання зобов'язання за Основним зобов'язанням протягом трьох робочих днів здійснити сплату заборгованості Кредитору за його вимогою (п.2.4 Договору).

Згідно п. 4.1 Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання Сторонами усіх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.4.3 Договору поручительство припиняється через 2 (два) роки з моменту настання строку оплати за Основним зобов'язанням, а також у випадках, встановлених ст.559 Цивільного кодексу України.

Відповідачу 2 була направлена претензія №345 від 18.10.2013р., у якій Позивач просить сплатити зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн. Відповідно до відмітки про отримання, претензію було вручено 18.10.2013р. (а.с.24).

Відповідач 2 надав 09.12.2013р. Відзив на позовну заяву №6/1 від 03.12.2013р., у якому визнає позовні вимоги Позивача у повному обсязі.

У відповідності з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд дослідивши матеріали справи, з огляду на вищевикладене, дійшов висновку, що застосування відповідальності передбаченої п.1.2 Договору поруки №01/03-2 від 01.03.2013р., у частині стягнення з Відповідача 2 зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн., доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м. Київ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення з відповідача 1 основного боргу у розмірі 57 620,23грн., 3% річних у розмірі 1707,86грн. та стягнення з відповідача 2 оплати зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, будинок 57, код ЄДРПОУ 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач» (83076, м. Донецьк, вул. Пархоменко, будинок 15, квартира 89, код ЄДРПОУ 37134854) суму основного боргу у розмірі 57 620,23грн., 3% річних у розмірі 729,33грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1675,85грн.

Відмовити у стягненні 3% річних у розмірі 978,53грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач» 83076, м. Донецьк, вул. Пархоменко, будинок 15, квартира 89, код ЄДРПОУ 37134854) суму оплати зобов'язання за договором поруки у розмірі 576,20грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16,55грн.

У судовому засіданні 05 лютого 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 5 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу 1;

1- відповідачу 2;