Рішення

від 11.02.2014 по справі 918/31/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа № 918/31/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж"

до відповідача Приватне підприємство "Платон"

про стягнення заборгованості в сумі 77 738 грн. 56 коп.

Представники:

Від позивача : Серветник С.В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Платон" про стягнення заборгованості в сумі 77 738 грн. 56 коп., з яких 75 466 грн. 19 коп. - основний борг, 1 849 грн. 81 коп. - пеня, 422 грн. 56 коп. - 3% річних. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору поставки товару №01/10/13-ПТ від 01.10.2013 р. в частині оплати вартості отриманого товару.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Просить стягнути з відповідача 77 738 грн. 56 коп. боргу.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав. Представник відповідача у судові засідання не з'являвся. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції адресату (арк.с. 26, 32). Водночас, 11.02.2014 р. відповідач повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з хворобою представника. Клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на таке. Тимчасова відсутність представника не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства; крім того, в справі відсутні докази, які б стверджували створення господарським судом перешкод щодо участі в справі інших представників відповідача, приміром штатних працівників Приватного підприємства "Платон", керівника або адвоката тощо. Крім того, ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 28.01.2014 р. не було визнано явку сторін в судове засідання обов'язковою. Суд не приймає клопотання відповідача до уваги, оскільки в підтвердження неможливості явки представника не надано жодних доказів. Крім цього розгляд справи вже відкладався за аналогічним клопотанням відповідача. Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права направити витребувані документи поштовим зв'язком. Відтак, подане клопотання є безпідставним та необґрунтованим і на думку суду спрямованим на затягування розгляду справи.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (Постачальник) та Приватним підприємством "Платон" (Покупець) було укладено Договір поставки товару №01/10/13-ПТ (арк.с. 8). Згідно з п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати і оплачувати товари згідно замовлень Покупця які передаються в усній та письмовій формі, факсимільним зв'язком, електронній пошті або у інший спосіб.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.3. Договору Покупець зобов'язаний оплачувати товари за цінами, погодженими при їх замовленні. Покупець здійснює оплату вартості товару протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару. Оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. За погодженням сторін розрахунки можуть проводитися зарахуванням зустрічних вимог або іншим способом, що не суперечить винному законодавству. Пред'явлення претензій до Постачальника щодо неякісності товарів не може бути підставою для Покупця для несплати вартості поставленого товару.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що за прострочення строків оплати Покупець зобов'язаний відшкодувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За умовами пункту 6.1. даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором (п.6.2. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками їхніх печаток.

На виконання умов вказаного вище Договору позивач поставив відповідачу товар у жовтні 2013 року на загальну суму 75 466 грн. 19 коп. Вказане підтверджується наявними у справі накладними №1 від 02.10.2013 р. на суму 8 398 грн. 56 коп., №1 від 02.10.2013 р. на суму 39 599 грн. 10 коп., №5 від 10.10.2013 р. на суму 21 578 грн. 21 коп., №7 від 10.10.2013 р. на суму 5 890 грн. 32 коп. (арк.с.9-12) та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №3 від 01.10.2013 р. (арк.с.13).

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно не виконав, оплату не провів.

Таким чином, сума основного боргу відповідача на момент звернення позивача до суду з даним позовом складає 75 466 грн. 19 коп.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №793 від 09.12.2013 р. з вимогою оплатити борг (арк.с.14-16). Відповідь на дану претензію у матеріалах справи відсутня.

Керуючись пунктом 4.3. Договору поставки товару, з огляду на несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, позивач нарахував відповідачу пеню в загальному розмірі 1 849 грн. 81 коп.

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 422 грн. 56 коп. - 3% річних.

Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними (арк.с. 17-19).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 77 738 грн. 56 коп. (75 466 грн. 19 коп. + 1 849 грн. 81 коп. + 422 грн. 56 коп.).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( частина 1 статті 712 ЦК України).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" про стягнення з Приватного підприємства "Платон" 77 738 грн. 56 коп., з яких 75 466 грн. 19 коп. - основний борг, 1 849 грн. 81 коп. - пеня, 422 грн. 56 коп. - 3% річних, підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Платон" (34500, Рівненська область, м.Сарни, вул.Бєлгородська, 54, код ЄДРПОУ 34132812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (33016, м.Рівне, вул.Будівельників, 7, код ЄДРПОУ 00910699) - 75 466 грн. 19 коп. основного боргу, 1 849 грн. 81 коп. пені, 422 грн. 56 коп. - 3% річних, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

Повне рішення складено "12" лютого 2014 року.