Рішення

від 11.02.2014 по справі 917/2594/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014 р. Справа №917/2594/13

за позовом Приватного підприємства "Явір-2000", вул.Степана Кондратенка, 5, м. Полтава, Полтавська область,36007

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архімета", м-н Незалежності, 20, Полтава, Полтавська область,36011

про стягнення грошових коштів в сумі 20 308,80 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Біла Т.Ю., дов. б/н від 01.01.2014 року

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 11.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 20 308,80 грн. заборгованості за договором про надання послуг з фізичної охорони №60/П від 26.11.2012 року.

Відповідач в судове засідання призначене на 11.02.2014 року не з'явився, ухвала суду, яка направлялася відповідачу за адресою: майдан Незалежності, буд. 20, м. Полтава, 36011, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Ухвала суду про порушення провадження у справі, що направлялась судом на цю ж саму адресу, була вручена відповідачу ( поштове повідомлення в мат. справи, арк. справи 30 ).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по відповідачу станом на 15.01.2014 року, місцем знаходження відповідача є: майдан Незалежності, буд. 20, м. Полтава, 36011, тобто адреса, зазначена у позовній заяві, на яку і здійснювались направлення ухвал суду.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

26.11.2012 року між Приватним підприємством "Явір-2000" (позивач, охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архімета (відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони № 60/П (арк. с. 10-11).

Відповідно до п.2.1. договору, замовник передав, а охорона прийняла під охорону об'єкт та майно, що знаходиться на цьому об'єкті, згідно переліку наведеному в Додатку №2 до договору. Предметом охорони є об'єкт та майно, що належать замовнику на праві власності або знаходяться у нього в користуванні, на підставах визначених чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. договору, оплата за охорону проводиться щомісячно попередньою оплатою до 5 числа місяця, за який здійснюється платіж.

Відповідно до листа відповідача №37 від 04.04.2013 року договір припинив свою дію з 04.04.2013 року (арк. с. 26).

Як зазначає позивач за надані послуги охорони за період з лютого по березень 2013 року сторони підписали Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 12766 від 28.02.13 р. на суму 7300,00 грн.; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 13051 від 28.02.13 р. на суму 880,00 грн.; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 20056 від 31.03.13 р. на суму 9024,00 грн. Зазначені акти підписані представниками сторін та засвідчені печатками (арк. с. 19-21).

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень № 26870 від 30.04.13 р. на суму 720,00 грн. відповідач не підписав (арк. с. 22).

Для оплати наданих послуг з охорони за період з лютого по квітень 2013 року включно, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки (арк. с. 15-19).

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, отримані послуги оплатив частково, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 16924,00 грн. (заборгованість за отримані послуги охорони у лютому, березні, квітні 2013 року).

Крім суми основного боргу відповідачем на підставі п. 5.2. договору нараховано відповідачу 20% штрафу від суми боргу в сумі 3384,80 гривень.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 16924,00 грн. підтверджується матеріалами справи та жодним чином відповідачем не спростований. Доказів його оплати відповідачем суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з лютого по березень 2013 року підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2013 року відповідач не підписав і в той же час не надав мотивовану відмову від приймання таких послуг, позивачем направлявся на адресу відповідача акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2013 року та рахунок на його оплату (арк. с. 24-25). Натомість відповідачем було надіслано на адресу позивача лист 04.04.2013 року 337 про призупинення дії договору №60/П від 26.11.2012 року з 04.04.2013 року.

Отже, відповідач, незаконно ухиляється від прийняття та сплати за надані позивачем послуги в квітні 2013 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 16924,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Умовами договору (п.5.2. договору) сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за цим договором нараховується пеня за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від недоплаченої суми за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 20% від суми боргу за весь час прострочення.

Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 3384,80 грн. 20% штрафу.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архімета" (м-н Незалежності, 20, м. Полтава, Полтавська область,36011, код ЄДРПОУ 37914633) на користь Приватного підприємства "Явір-2000" (вул.Степана Кондратенка, 6, м. Полтава, Полтавська область,36007,р/р 26002323660001 в ПГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 31175036) 16924,00 грн. основного боргу, 3384,80 грн. 20 % штрафу, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 11.02.2014 року

Суддя Тимощенко О.М.