Рішення

від 27.01.2014 по справі 924/1463/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2014 р.Справа № 924/1463/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області м. Хмельницький

до Кам'янець-Подільського колективного швейного підприємства м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 60 526,75 грн., з яких 29 526,10грн. орендної плати, 12 559,29грн. пені, 18 441,36грн. штрафу

Представники сторін:

позивач - Стецюк Т.Л. - представник за довіреністю №1859 від 07.08.13р.

відповідач - не з'явився

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області звернулось з позовом до Кам'янець-Подільського колективного швейного підприємства про стягнення 60 526,75 грн., з яких 29 526,10грн. орендної плати, 12 559,29грн. пені, 18 441,36грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №107 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2001р.; додаткового договору від 29.08.2011р.; додаткового договору від 26.03.2012р.

11.12.2013року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 60 149,44 грн., з них: орендна плата - 28 591,51 грн., пеня -13 128,35 грн., штраф - 18 429,58 грн..

Із вказаної заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що позивачем збільшено позовні вимоги (додатково включено) щодо донарахування заборгованості по орендній платі за жовтень 2013року та враховані проплати відповідача: 16 288,82грн. та 18 000грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2001року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального

кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Із вказаної заяви позивача вбачається, що заявлено ним вимога - стягнення суми боргу ним не змінювалась, а лише збільшено період нарахування, що є фактичним збільшенням позовних вимог, хоча при цьому були зараховані часткові проплати відповідача.

Таким чином суд вважає, що заява позивача є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Отже, предметом судового розгляду є стягнення з відповідача 60 149,44 грн., з них: орендна плата - 28 591,51 грн., пеня -13 128,35 грн., штраф - 18 429,58 грн..

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до п. 10.1 Договору № 107 від 01 серпня 2001 року, договір було укладено сторонами строком на 10 років, тобто, з 01 серпня 2001 року по 01 серпня 2011 року. Таким чином, строк дії вказаного договору закінчився 01 серпня 2011 року. Згідно з ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Із врахуванням наведеної норми ЦК України, в спірних відносинах сторін не міг бути застосований передбачений п. 10.6 Договору № 107 механізм автоматичної пролонгації договору на той самий строк і на тих же умовах, оскільки станом на 01 серпня 2011 року для продовження строку дії договору на 10 років чинним на той час законом вимагалась виключно нотаріальна форма угоди.

Таким чином, Договір № 107 від 01 серпня 2001 року слід вважати припиненим з 01 серпня 2011 року з усіма правовими наслідками, які з цього випливають.

З наведених підстав, укладений сторонами Додатковий договір від 29 серпня 2011 року, на переконання Відповідача, слід вважати новим договором, а не угодою про внесення змін до договору № 107 від 01 серпня 2001 року, оскільки об'єктивно неможливо внести зміни до договору строк дії якого вже сплив.

Таким чином, Додатковий договір від 29 серпня 2011 року слід оцінювати як самодостатню правову підставу виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами у даній справі.

В розрізі наведеного, Відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що згідно з п. 2.1. Додаткового договору, орендар вступає у строкове платне користування майном в термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 2.4. Додаткового договору, обов'язок складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця, тобто Позивача. Всупереч наведеним вимогам Додаткового договору Позивачем не було складено відповідного акта приймання-передавання орендованого нерухомого майна Відповідачеві.

Таким чином, із врахуванням приписів ст. 795 ЦК України, п. п. 2.1, 2.4 Додаткового договору, за відсутності підписаного сторонами акта приймання-передавання Відповідач як орендар станом на сьогодні так і не вступив у строкове платне користування майном. Дана обставина, яка зумовлена неналежним виконанням своїх договірних зобов'язань Позивачем, об'єктивно виключає виникнення виконання передбачених Додатковим договором зобов'язань Відповідача щодо сплати орендної плати.

Крім того, позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати за вересень 2013 року у розмірі 29 256.10 грн. Водночас, орендна плата за вересень 2013 року була сплачена Відповідачем 11 жовтня 2013р. згідно з платіжним дорученням № 862 в сумі 34565,10 грн..

Щодо вимоги Позивача про стягнення пені у розмірі - 12 559,29 грн., то вона теж є незаконною, оскільки нарахована за період з 03.06.2002 р. по 15.10.2013 р.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ч.2 п.1 ст. 258 ЦК України передбачено що, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Отже, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання припинено 03.12.2002р., через шість місяців, від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, строк позовної давності сплив ще 03.12.2003 року, через рік коли Позивач довідався про порушення свого права.

Щодо вимоги Позивача про стягнення штрафу у розмірі - 18 441,36 грн., то вона так само не ґрунтується на законі, оскільки строк позовної давності закінчився 12.10.2013 року, а позов поданий до Господарського суду Хмельницької області 04.11.2013 року.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

1 серпня 2001року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (Орендодавець) та Кам'янець - Подільським колективним швейним підприємством (Орендар) був укладений договір №107 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно приміщення адмінбудинку (бувший житловий будинок) площею 2380,7 кв.м., що знаходиться за адресою м.Кам'янець-Подільський, пл.Вірменський ринок,8 приміщення виробничого корпусу (бувший Окружний суд) площею 3623,6кв.м.,що знаходиться за адресою м.Кам'янець-Подільський, пл. Вірменський ринок,5 і перебуває на балансі Кам'янець-Подільське швейне підприємство, вартість якого визначено відповідно до експертної оцінки і становить: адмінбудинок - 271495 грн. виробничий корпус - 203500 грн., Майно передається в оренду з метою розміщення швейного підприємства .

Цей Договір укладено строком на 10 років, що діє з „1" серпня 2001р. до „1" серпня 2011р. включно (п.10.1 Договору).

Відповідно до п. 10.6 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на цих самих умовах, які передбачені цим Договором з урахуванням змін.

29.08.2011р. сторонами було укладено Додатковий договір до Договору № 107 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить бо державної власності, від 1 серпня 2001 року.

Згідно п. 1.1якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене ( нерухоме) майно - адміністративна будівля площею 2380,7 кв.м., що розміщене за адресою: м.Кам'янець-Подільський, пл. Вірменський ринок,8 і є пам'яткою архітектури і містобудування національного значення охоронний номер 1646 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442); будівля виробничого корпусу площею 3623,6, що розміщене за адресою: м. Кам'янець-Подільський, пл. Вірменський ринок,5 і є пам'яткою архітектури і містобудування національного значення охоронний номер 1648 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442) (далі-Майно) та перебуває на балансі Кам'янець-Подільського колективного швейного підприємства (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.07.2011 і становить за незалежною оцінкою 1397293,00грн. - адмінбудівля та 1383771,00 грн. - виробничий корпус.

Відповідно до п.2.1 Додаткового договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна.

Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця (п. 2.4 Додаткового договору).

В п.3.8 Додаткового договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє до 2 липня 2014року (10.1 Додаткового договору).

Додатковим Договором від 26.03.2012р., який є невід'ємною частиною Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення адмінбудинку площею 2 153,7 кв.м., що належить до державної власності (надалі - Майно), розміщене за адресою: пл. Вірменський ринок, 8, м. Кам'янець - Подільський та є пам'яткою архітектури і містобудування національного значення, охоронний номер 1646; будівлю виробничого корпусу площею 3 623,6 кв.м., розміщена за адресою: пл. Вірменський ринок, 5, м. Кам'янець - Подільський та є пам'яткою архітектури і містобудування національного значення, охоронний номер 1646 (Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979р. № 442) та перебуває на балансі Кам'янець - Подільського колективного швейного підприємства.

Відповідно до п. 4 Додаткового Договору від 26.03.2012р., орендна плата становить 33 624,12 грн., без ПДВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2012 року).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць і перераховується щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним до державного бюджету (п.3.6 Договору).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України „Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

В силу п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п.6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 762 Кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 628 Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 525, 526, ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що на час прийняття рішення за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в сумі 28 591,51грн. (борг за жовтень 2013року).

Вказані вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача стосовного того, що договір №107 від 01.08.2001р. припинив свою дію 01.08.2011р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом п. 10.6 Договору сторони також погодили що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на цих самих умовах, які передбачені цим Договором з урахуванням змін.

Під час розгляду справи було встановлено, що сторонами після 01.08.2011р. (закінчення терміну дії договору) ніяких заяв про припинення дії договору не надходило.

Більш того, 06.07.2011р. від Кам'янець - Подільського колективного швейного підприємства на адресу позивача надійшла заява про продовження строку його дії.

Приймаючи до уваги те, що Орендар продовжував користуватися орендованим майно після закінчення строку його дії, зазначений договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Нотаріального посвідчення подальшого продовження строку дії договору чинним законодавством не передбачено.

Крім того, ст. 793 Цивільного кодексу України, якою передбачено зазначене посвідчення, стосується саме укладення договору і нічого не говорить про випадок продовження строку дії уже укладеного договору.

Статтями 546 та 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При вирішенні питання щодо стягнення штрафних санкцій суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (ст. 611 Кодексу).

Пунктом 3.5 Договору №107 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2001р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати ).

Пунктом 3.7 Додаткового договору від 29.08.2011р. до Договору № 107 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 1 серпня 2001 року визначено, що Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Кодексу встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Відповідно до ч. 3,4,5 ст. 267 Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З розрахунку позивача вбачається, що ним нараховано пеню за період з 04.06.2002року по 10.12.2013року в сумі 13 128,35грн. Пеня нараховувалась позивачем відповідно до договору за кожний місяць окремо.

Під час розгляду справи представником позивача було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Приймаючи до уваги, що позивачем не було подано доказів про поважність причин, суд вважає за необхідне застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності.

Позов позивачем подано 12.11.2013р.

Таким чином, з врахуванням строку позовної давності в один рік, правомірним буде нарахування пені з 12.11.12р. по 10.12.13р. (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог).

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає що правомірна сума буде становити 5 402,51грн.

У стягненні 7 725,84грн. пені належить відмовити.

Згідно п.3.8 Додаткового договору від 29.08.2011р. до Договору №107 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 1 серпня 2001 року встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Позивач відповідно до вказаного положення договору нарахував

На суму заборгованості 117518,04 грн. (за травень 2012р. - 17183,66 грн.; за червень 2012 р. - 33522,95 грн.; за липень 2012 р. - 33455,90 грн.; за серпень 2012 р. - 33355,53 грн.) нараховано сума штрафу 11751,80 грн. (117518,04 грн. х 10%).

На заборгованість за вересень 2012 р. - 33388,89 грн. та за жовтень 2012 р. -33388,89 грн. донараховано штраф у сумі 6677,78 грн. (66777,78 грн. х 10%).

Загальна сума штрафу, яка заявлена позивачем складає - 18429,58 грн.

Однак, виходячи із положень зазначеного пункту договору позивачу слід було би вираховувати штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, яка склалась на день сплати боргу по минуванню трьох місяців , а не сумувати заборгованість, яка виникала за кожний із трьох місяців окремо за вказаний період.

Виходячи із викладеного, за зазначений позивачем період сума штрафу повинна була би становити 20168грн.

Однак, приймаючи до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності, в стягненні 18 429,58грн. штрафу належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області м. Хмельницький до Кам'янець-Подільського колективного швейного підприємства м. Кам'янець-Подільський про стягнення 60 149,44 грн., з них: орендна плата - 28 591,51 грн., пеня -13 128,35 грн., штраф - 18 429,58 грн. задоволити частково.

Стягнути з Кам'янець-Подільського колективного швейного підприємства (м.Кам'янець-Подільський пл. Вірменський ринок, 8, код 00310002) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул. Соборна,75, код 02898152) - 28 591 (двадцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто одну гривню) грн.51коп. заборгованості по орендній платі, 5 402 (п'ять тисяч чотириста дві гривні) грн.51коп. пені, 972 (дев'ятсот сімдесят дві гривні) грн.43коп. судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 7 725,84грн. пені та 18 429,58грн. штрафу відмовити.

Повний текст рішення складено 03.02.2014р.

Суддя В.О. Шпак

1 - до справи,

2 - позивачу м. Хмельницький, вул. Соборна, 75,

3 - відповідачу м. Кам'янець-Подільський, пл. Вірменський ринок, буд. 8 - рекомендованим.