Рішення

від 19.05.2009 по справі 1470-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1470-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009Справа №2-21/1470-2009

за позовом Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта, вул. Рузвельта, 5;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кактус-Клаб», м. Ялта, вул. Рузвельта, 7;

про розірвання договору оренди, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 47 715,95 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Безрученко Н.О., довіреність № 100-2894 від 29.12.2008 р., юрисконсульт;

Відповідачів не з'явився

Сутність спору: Позивач - Державне підприємство «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта, звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кактус-Клаб», м. Ялта, у якому просить розірвати договір оренди нерухомого майна № 37 від 03.03.1999 року, укладений між сторонами; примусити відповідача усунути перешкоди в користуванні майном порту і звільнити займані нежилі приміщення, загальною площею 1 538,88 кв. м., розташований за адресою: м. Ялта, вул. Рузвельта, 7; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за Договором оренди № 37 від 03.303.1999 року у розмірі 15 105, 92 грн., пеню у розмірі 1 289, 06., індекс інфляції в розмірі 1 072, 81 грн., 3 % річних 513,37 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по комунальним послугам - 28 976,58 грн., з них по водоспоживанню – 10 007, 68 грн., пеню у розмірі 237,09 грн., 3 % річних 19,11 грн., вивіз сміття - 5 738, 78 грн., пеню у розмірі 487,66 грн., 3 % річних -14,35 грн., електропостачання - 13 230,12 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Керуючись статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено принцип змагальності сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за документами наявними у матеріалах справи Крім того, суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви та, крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ялтинський морський торгівельний порт, заснований на державній власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, підпорядкований Державному департаменту морського і річкового транспорту України є державним підприємством, що діє на підставі Статуту.

03 березня 1999 р. між Ялтинським морським торгівельним портом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кактус-Клаб» був укладений договір оренди нерухомого майна № 37 (додатковою угодою від 30.04.2002 р. договір оренди № 37 від 03.03.1999 р. укладено в новій редакції).

Відповідно до умов укладеного договору Ялтинський морський торгівельний порт (Орендодавець за договором) передає, а ТОВ «Кактус-Клаб» (Орендар за договором) приймає в термінове платне користування нежитлові приміщення другого поверху будівлі морського вокзалу порту і нежитлові приміщення першого поверху будівлі морського вокзалу для розміщення диско-бару.

Термін дії договору встановлений до 31 грудня 2009 р. включно (пункт 10.1. договору).

Вказані у договорі приміщення знаходяться на балансі порту та на праві повного господарського відання відповідно до статті 74 Господарського кодексу України, що підтверджено пунктом 4.1. та пунктом 4.2. Статуту Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт».

30 квітня 2002 р. сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди нежитлових приміщень № 37 від 03.03.1999 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди пункт 3.1. договору оренди викласти у наступній редакції: «орендна плата за майно визначається на підставі вартості майна, визначеної експертним шляхом, у відповідності з Методикою розрахунку та порядку використання орендної плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., з послідуючими змінами та доповненнями. Базовий місячний розмір орендної плати за об'єкт «А» станом на 01 жовтня 2000 р. у відповідності з розрахунком складає 5325,48 грн., включаючи ПДВ. Базовий місячний розмір орендної плати за об'єкт «Б» станом на 01 жовтня 2000 р. у відповідності з розрахунком складає 16752,42 грн., у тому числі ПДВ. У відповідності з Постановою Постанови Кабінету Міністрів України № 75 від 19.01.2000 р., 70 % орендної плати перераховується Орендатором Орендодавцю у відповідності з пунктом 3.9. договору, а 30 % орендної плати перераховується Орендатором самостійно до Державного бюджету України в Управління Державного казначейства АР Крим. Розрахунок сум платежів вказаний у додатку № 1.».

Крім того, вказаною угодою сторони внесли зміни до пункту 3.2. договору, та виклали його у наступній редакції: «орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.».

Орендатор перераховує орендну плату, вказану у пункті 3.1. договору, Орендодавцю щомісячно, в порядку попередньої оплати до 3 числа місяця який йде за розрахунковим, протягом п'яти днів з моменту одержання рахунку. Рахунок на оплату орендної плати надсилається Орендодавцем на адресу Орендатора поштовим відправленням у строк до 25 числа поточного місяця (пункт 3.9. договору відповідно до додаткової угоди).

Позивачем були виписані рахунки відповідачу: № 3124 від 10 вересня 2008 р. на суму 12004,59 грн. та № 3693 від 10 жовтня 2008 р. на суму 12136,64 грн. Вказані рахунки були одержані відповідачем відповідно 10.09.2008 р. та 10.10.2008 р., про що свідчить підпис на вказаних рахунках.

Відповідач не надав доказів сплати рахунків.

Пунктом 3.4. договору сторони встановили, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та Орендодавцю у встановленому пунктом 3.1. відношенні, у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день уплати.

Крім того, пунктом 5.8. договору сторони визначили обов'язок орендатора укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендатору.

27 червня 2007 р. між Ялтинським морським торгівельним портом та ТОВ «Кактус-Клаб» був укладений договір № 253Д на водопостачання.

Відповідно до умов укладеного договору позивач (Порт за договором) зобов'язується здійснювати відпуск води відповідачу (Споживачу за договором) для потреб ресторану, розташованого в будівлі морського вокзалу порту. Споживач у свою чергу зобов'язався сплачувати всі передбачені договором платежі, відповідно виставлених портом рахунків.

Згідно з  пунктами 4.1. та 4.2. договору – вартість договору складає всю суму платежів за договором. Щомісячно на підставі актів, обумовлених в п. 2.1.3. та діючих тарифів порту, Портом здійснюється розрахунок суми оплати за відпущену воду. Оплата здійснюється споживачем протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Пунктом 3.1.3. договору визначений обов'язок споживача самостійно одержувати в бухгалтерії Порта рахунки на оплату спожитої кількості води.

У разі прострочення платежів споживач сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно розрахунку позивача заборгованість відповідача з водоспоживанню складає 10007,68 грн., крім того, позивачем на вказану заборгованість нарахована пеня в розмірі 237,09 грн. за період з 12.12.2007 р. по 01.11.2008 р.

23 липня 2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на приймання сміття та побутових відходів № 237Д.

Предметом укладеного договору є обслуговування з приймання та вивезення сміття та побутових відходів відповідача (Клієнта за договором) з об'єкту – ресторану, який знаходиться в будівлі  морського вокзалу порту, розташованого за адресою: м. Ялта, вул.. Рузвельта, 7.

Пунктом 3.1. договору передбачений обов'язок відповідача щомісячно у порядку попередньої оплати до п'ятого числа сплачувати позивачу вартість вивезення трьох кубів сміття за діючим тарифом порту. У разі перевищення об'єму сміття, яке підлягає вивезенню, об'єм фіксується у відповідній довідці та належить сплаті у десятиденний строк з дня одержання Клієнтом відповідного платіжного документу (рахунку) від Порта.

При простроченні оплати Клієнтом за  надані послуги, визначені договором, з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період виникнення заборгованості за кожний день прострочення (пункт 4.1. договору).

Стаття 343 Господарського суду України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла  у  період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного   банку   України, що діяла  у  період, за який сплачується пеня.

Заборгованість відповідача з вивезення сміття складає 5738,78 грн., крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 487,66 грн. за період з 12.12.2007 р. по 01.11.2008 р.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України -  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості за електропостачання на підставі актів про об'єми електроенергії  переданої по електромережам позивача та розрахунку суми оплати за спожиту електроенергію за вересень та жовтень 2008 р. (а. с. 87-88).

Проте, як зазначено пунктом 5.8. договору оренди сторони мали укласти договори про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендатору.

Позивачем не надано договору щодо порядку отримання відповідачем електроенергії від позивача та розрахунків за спожиту електроенергію.

Отже, суд не має підстав вважати, що відповідач мав зобов'язання щодо розрахунків за електроенергію.

Крім того, зазначені акти про об'єми електроенергії  переданої по електромережам позивача та розрахунку суми оплати за спожиту електроенергію складені в односторонньому порядку, оскільки підпис у графі «Відповідальна особа споживача» не підтверджено печаткою споживача та не вказує посаду та прізвище особи, яка вчинила підпис.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 13230,12 грн. за підставами, вказаним у позові, задоволенню не підлягають.

Статей 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних: за договором оренди нежитлових приміщень за  несвоєчасну сплату орендних платежів у сумі: 3 % річних за період з 01.03.2008 р. по 01.11.2008 р. в розмірі 513,37 грн.; за договором водопостачання – 3 % річних за період з 12.12.2007 р. по 01.11.2008 р. в розмірі 19,11 грн.; за договором з вивезення сміття – 3 % річних в розмірі 14,35 грн. за період з 12.12.2007 р. 01.11.2008 р.

Вказані вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Також позивачем нарахований індекс інфляції за період з 01.03.2008 р. по 01.11.2008 р. в розмірі 1072,81 грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати.

Проте, як встановлено пунктом 3.2. договору оренди нежитлових приміщень орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Таким чином, сума  орендної плати, яка зазначена у рахунках позивача, включає суму індексу інфляції, отже, така сума нарахована позивачем вдруге, і є необґрунтованою, та не підлягає стягненню.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача: 15105,92 грн. заборгованості по орендній платі, 1289,06 грн. пені, 513,37 грн. 3 % річних, 10007,68 грн. заборгованості за водопостачання, 237,09 грн. пені, 19,11 грн. 3 % річних, заборгованості за вивезення сміття в розмірі 5738,78 грн., пені в розмірі 487,66 грн., 3  % річних в розмірі 14,35 підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення 1072,81 грн. індексу інфляції за несвоєчасну оплату орендної плати, заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 13230,12 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо розірвання договору оренди нерухомого майна № 37 від 03.03.1999 року, укладеного між сторонами.

Пунктом 10.1. договору оренди нежитлових приміщень визначено, що договір діє з 03 березня 1999 р. по 31 грудня 2009 р. включено.

Умови договору зберігають силу протягом всього строку договору, у тому числі у випадках, якщо після його укладення, законодавством встановлені правила, які погіршують стан орендатора, а в частині обов'язків орендатора з орендної плати – до виконання обов'язків (пункт 10.2. договору оренди).

Відповідно до пункту 10.3. договору змінення, доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін. Змінення та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання до розгляду іншій стороні.

Крім того, пункт 10.4. договору встановлює, що за ініціативою одної зі сторін договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених діючим законодавством.

Пунктом 8.2. договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою відносно внесення змін до договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна в результаті невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до умов пункту 8.3. договору у разі затримання платежів з орендної плати на строк, який перевищує три місяця з моменту обумовленого пунктом 3.9. договору оренди, орендодавець має право направити до Господарського суду АР Крим документи про дострокове розірвання договору. Якщо орендна плата не вноситься орендатором протягом трьох місяців, то договір підлягає розірванню у встановленому законом порядку.

Ялтинський морський торгівельний порт звернувся з претензією до відповідача № ОМ-2478 від 05.11.2008 р., № ОМ-2507 від 10.11.2008 р. про стягнення суми заборгованості по орендній платі та плати за комунальні послуги. Проте дані претензії залишилися без відповіді.

У зв'язку з систематичним порушенням з боку відповідача пунктів 3.9., 9.1. договору з несвоєчасного внесення орендної плати у встановлений термін, адміністрація порту повідомила ТОВ «Кактус-Клаб» про розірвання договору оренди № 37 від 03.03.1999 р. у зв'язку з невиконанням відповідачем істотних умов договору.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони  несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України і договором.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Частина 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний на вимогу однієї із сторін достроково, на підставах, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею  188 Господарського кодексу України.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4 статті 188 Господарського кодексу України).

Крім того, відповідно до вимог статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо розірвання договору оренди нерухомого майна підлягають задоволенню.

Також, відповідно о вимог статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, вказаних у договорі оренди.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном та звільнення займаних нежитлових приміщень підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 27 травня 2009 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 546, 625, 611, 651, 782 Цивільного кодексу України,  ст. 193, 230, 291, 188 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нерухомого майна № 37 від 03 березня 1999 р., укладений між Ялтинським морським торгівельним портом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кактус-Клаб».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кактус-Клаб», м. Ялта (м. Ялта, вул.. Рузвельта, 7; р/р 2600701731851 в ЯФ Укрексімбанка, МФО 324786, ЗКПО 30271729, ІПН 30271201126, свідоцтво ПДВ 00506599, інші банківські рахунки не відомі) звільнити  займані нежитлові приміщення загальною площею 1538,88 кв. м., розташовані за адресою: м. Ялта, вул.. Рузвельта, 5.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кактус-Клаб», м. Ялта (м. Ялта, вул.. Рузвельта, 7; р/р 2600701731851 в ЯФ Укрексімбанка, МФО 324786, ЗКПО 30271729, ІПН 30271201126, свідоцтво ПДВ 00506599, інші банківські рахунки не відомі) на користь Ялтинського морського торгівельного порта, м. Ялта (м. Ялта, вул.. Рузвельта, 5; р/р 260050173138 у Ялтинській філії «Укрексімбанку», МФО 324786, ЗКПО 01125591, інші банківські рахунки не відомі) 15105,92 грн. заборгованості по орендній платі, 1289,06 грн. пені, 513,37 грн. 3 % річних; заборгованість з водопостачання в розмірі 10007,68 грн., 237,09 грн. пені, 19,11 грн. 3 % річних; заборгованість за вивезення сміття в розмірі 5738,78 грн., 487,66 грн. пені, 14,35 грн. 3 % річних.

У частині вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 13230,12 грн., та 1072,81 грн. індексу інфляції – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кактус-Клаб», м. Ялта (м. Ялта, вул.. Рузвельта, 7; р/р 2600701731851 в ЯФ Укрексімбанка, МФО 324786, ЗКПО 30271729, ІПН 30271201126, свідоцтво ПДВ 00506599, інші банківські рахунки не відомі) на користь Ялтинського морського торгівельного порта, м. Ялта (м. Ялта, вул.. Рузвельта, 5; р/р 260050173138 у Ялтинській філії «Укрексімбанку», МФО 324786, ЗКПО 01125591, інші банківські рахунки не відомі) 334,01 грн. державного мита та 82,60 грн. витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.