Рішення

від 21.05.2009 по справі 18/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2009 р.                                                                              Справа  № 18/33

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Парамедіка"

до відповідача  Акціонерне виробничо-комерційне товариство відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика"

     про стягнення заборгованості в сумі 10 099 грн. 68 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача  : представник  Хоперія А.В. дов. в справі

Від відповідача : представник Вангородський І.Я. дов. в справі дов в справі

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 10099 грн. 68 коп., з яких  8508грн. - основний борг,  697,66грн. інфляційні нарахування, 96,65грн. - 3% річних та пені в сумі 797,37 грн.

          Відповідач відзив на позов не подав, однак подав в судовому засіданні 21.05.09р. докази сплати основного боргу в сумі  8508 грн. -  основний борг, що підтверджено оригіналами платіжних доручень  № 1574 від 18.05.09р. про сплату 3508 грн. ( а.с. 37 ), № 1232 від 13.04.09р. про сплату 5000 грн. ( а.с. 38 ). Усно заявив в судовому засіданні про  те, що визнає позовні вимоги в сумі 10099,68 грн.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Запис розгляду судової справи здійснюється рукописним способом.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

Між Позивачем  ТзОВ "Парамедика" та Відповідачем АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" укладено Договір № 1/24/06 від 24.06.08р. на поставку сировини ( надалі товару  ) в кількості, асортименті, номенклатурі по ціні  згідно заявки,  які є невід'ємною частиною Договору ( п. 1.3 ).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 1/24/06 від 24.06.08р. ( надалі Договір поставки )  позивач  поставив товар ( Лицитин ) в кількості 1000 кг, вартістю 7грн. 09 коп. за один кілограм,  на загальну суму 8508грн. 00коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною № ВН-0189 від 01.10.08р. на суму 8508,00 грн. ( а.с.9 ),  довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей  ЯПО № 399112 від 24.09.08р. ( а.с. 9 ).

Відповідач згідно п. 3.2  Договору поставки зобов'язаний був оплатити  поставлений товар на протязі двадцяти одного дня  з дня отримання товару., тобто до 22 жовтня 2008 року.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач  не здійснив  оплату  за поставлений товар в сумі 8508,00 грн.

Позивач 30.01.09р. направив на адресу Відповідача претензію № 30/01-159 від 30.01.09р. з вимогою сплатити заборгованість по Договору поставки в сумі 8508,00 грн. ( а.с. 7 ), яка залишена Відповідачем без реагування.

Станом на 13.03.09р. заборгованість відповідача становила 8508,00грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України за порушення зобов'язань встановлюється відповідальність у вигляді штрафних санкцій, розмір яких визначається договором. Відповідно до  п.  5.5 Договору поставки,  Відповідач за порушення строків оплати сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки оплати.

Згідно поданих позивачем розрахунку  штрафних санкцій  за період з 22.10.08р. по 13.03.09р.  ( 142 дні прострочки ) пеня становить  - 797,37 грн.  ( а.с. 4 ). Розрахунок судом перевірено.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, які згідно  розрахунків Позивача становлять: інфляційні - 697,66грн.,  3% річні - 96,65грн. ( а.с. 4 ). Розрахунки судом перевірено.

Отже загальна сума заборгованості Відповідача становить 10099 грн. 68 коп. в т.ч: 8508грн. - основний борг,  697,66грн. інфляційні нарахування, 96,65грн. - 3% річних, 797,37 грн.- пені.

 Під час розгляду справи Відповідач  21.05.09р. подав суду докази сплати основного боргу в сумі  8508 грн., що підтверджено оригіналами платіжних доручень  № 1574 від 18.05.09р. про сплату 3508 грн. ( а.с. 37 ), № 1232 від 13.04.09р. про сплату 5000 грн. ( а.с. 38 ).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 10099,68грн.  підлягають задоволенню частково.

Стягненню підлягає   заборгованість  в сумі 1591,68 грн. в т.ч: 697,66грн. інфляційні нарахування, 96,65грн. - 3% річних, 797,37 грн. - пені,  з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита  в сумі 102 грн. та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу  в сумі 118 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито стягується в повному обсязі так як відповідачем частково сплата заборгованості в частині основного боргу була здійснена після  порушення провадження у справі і прийняттю позовної заяви до розгляду.

Так  як, відповідачем частково оплачено основний борг в сумі 8508 грн.  то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49,  п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд -   

    ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерне виробничо-комерційне товариство відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика"  (вул. Хмільна 30,Рівне,33000,   код ЄДРПОУ 00382214,    на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Парамедіка" (вул. Бакінськіх Комісаров 17 а,Донецьк,83096,  код ЄДРПОУ 32182827) - 1591 ( одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна ) грн. 68 коп. в тому числі:    інфляційні в сумі 697 ( шістсот дев'яносто сім )грн. 66коп.,  3% річних в сумі 96(дев"яносто шість) грн. 65коп., пені в сумі - 797 (сімсот дев'яносто сім)грн. 37 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі № 18/33 в  частині стягнення основного боргу в сумі 8508 грн. на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                                         

повний текст рішення підписано "28" травня 2009 року

Помічник судді

Дика І.Я.