Постанова

від 23.01.2014 по справі 801/4008/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2014 р. 13:13 Справа №801/4008/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Лєбєдєвої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного Управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - Кардончик В.Г., паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - Волощук Д.М., паспорт НОМЕР_2;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного Управління Міндоходів в АР Крим та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001662208 від 29.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 00 коп. та №0001672208 від 29.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на сто сім тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у нього були законні підстави для включення до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, отриманими від контрагентів у перевіряємий період.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, наведених у запереченнях на нього. Відповідач вказує, що аналізом наявної інформації та проведеною перевіркою ТОВ «Асоціація Таір» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ПП «Ньютехнолоджи» (код за ЄДРПОУ 36951648), ПП «Аланар» (код за ЄДРПОУ 36951716), ПП «Севелитстрой» (код за ЄДРПОУ 35096833), ПП «Стар-Гоу» (код за ЄДРПОУ 36647793) за період 01.10.2009 по 31.12.2012р. Відповідач стверджує, що ТОВ «Асоціація Таір» обмінювалось документами на товари з зазначеними контрагентами, які мають ознаки фіктивного підприємства. Субєкти господарювання працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно діяльності один одного.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 квітня 2013 року задоволено клопотання позивача та призначено судову експертизу по справі (а.с.210).

Представник ДПІ у м. Сімферополі у судовому засіданні подав заперечення на висновки судово-економічної експертизи, в якому зазначив, що не погоджується з результатами експертизи (т.а.с.241-247).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Асоціація Таір» зареєстровано 11.12.1990 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 436976 серії А00 (а.с.89).

Відповідно до Свідоцтва від 08.07.2002 року № 00954787 НБ №180971 ТОВ "Асоціація Таір" зареєстровано в якості платника податку на додану вартість та присвоєно індивідуальний податковий номер 142743901296 (а.с.90).

ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір» (ЄДРПОУ 14274391) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ньютехнолоджи» код за ЄДРПОУ 36951648, ПП Аланар» код за ЄДРПОУ 36951716, ПП «Севелітстрой» код за ЄДРПОУ 35096833, ПП «Стар-Гоу» код за ЄДРПОУ 36647793 за період з 01.10.2009 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт від 18.03.2013 року №1678/22.8/14274391 (а.с.12-28), відповідно до висновків якого встановлені порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, п. 44.1 ст. 44, п.138.1., п.138.2, 138.6, 138.8, пп. 138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 202 785грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р., а також порушення п.185.1 ст. 185, п. 198.1, п.198.3, 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на суму 95 834грн.

Позивачем були подані заперечення до вказаного акта до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС (а.с.29-31).

Відповідно до листа ДПІ у м.Сімферополі від 29.03.2013 №7383/22.8 «Щодо розгляду заперечень» (а.с.32-33) враховані зауваження ТОВ «Асоціація Таір», з акту перевірки виключені донарахування з податку на прибуток у сумі 805грн. та з ПДВ у сумі 700грн. по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой», які відбулись у жовтні 2010 року, висновки акту перевірки викладені у нової редакції, згідно якої встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 201 980грн., та ПДВ на суму 95 134грн.

Враховуючи викладене, взаємовідносини позивача з ПП «Севелітстрой», які відбулись у жовтні 2010 року не досліджуються судом.

В акті №1678/22.8/14274391 від 18.03.2013 року зазначено, що перевірками ПП «Ньютехнолоджи», ПП Аланар», ПП «Стар-Гоу» встановлено факти формування податкового кредиту від постачальників з ознаками «фіктивності», реальність проведених господарських операцій по яким спростовано актами зустрічних звірок. Вказано, що враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів». Таким чином перевіркою встановлено, що ТОВ «Асоціація Таір» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами за період з 01.10.2009 по 31.12.2012р. ТОВ «Асоціація Таір» обмінювалось документами на товари з зазначеними контрагентами, які мають ознаки фіктивного підприємства.

29 березня 2013 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення №0001662208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 00 коп. та №0001672208 від 29.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на сто сім тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 00 коп. (а.с.34-35).

Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС з врахуванням листа від 29.03.2013 №7383/228 «Щодо розгляду заперечень».

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI .

Відповідно до норм п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняються більш ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 193 та статтею 194 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання платником податку товарів та послуг, використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, наявність належним чином оформленої накладної.

Також згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність предметом якої, як зазначено в акті перевірки, є зокрема роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Також судом встановлено, що відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація ТАІР" для досягнення своїх цілей товариство здійснює певні види діяльності серед яких реалізація продукції і товарів як власного так і невласного виробництва через оптову, роздрібну торгівлю, мережу власних магазинів, павільйонів, кіосків і т.д. (а.с.87-88).

Судом встановлено, що між ТОВ «Асоціація Таір» (Покупець) та ПП «Ньютехнолоджи» (Продавець) укладений договір на постачання побутової техніки від 11.10.2010 №15/10-10/114/3-10 (а.с.99-100).

На виконання умов вказаного договору у грудні 2010 року та лютому 2011 року сторонами підписані накладні на загальну суму 365 611,00грн., вартість без ПДВ 304 675,83грн., ПДВ 60 935,17грн. (а.с.116-121,123124).

Між ТОВ «Асоціація Таір» (Покупець) та ПП «Аланар» (Продавець) укладений договір на постачання побутової техніки від 11.10.2010 №18/10-10/115/3-10 (а.с.97-98).

На виконання умов вказаного договору у грудні 2010 року та лютому 2011 року сторонами підписані накладні на загальну суму 205 193,00грн., вартість без ПДВ 170 994,17грн., ПДВ 34 198,83грн. (а.с.107, 109-110).

Між ТОВ «Асоціація Таір» (Покупець) та ПП «Стар-Гоу» (Продавець) укладений договір на постачання побутової техніки від 11.10.2010 №21/10-10/113/3-10 (а.с.101-102).

На виконання умов вказаного договору у березні та квітні 2011 року сторонами підписані накладні на загальну суму 410 482,00грн., вартість без ПДВ 342 068,34грн., ПДВ 68 413,66грн. (а.с.127-133).

Разом від ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» за вказаними накладними ТОВ «Асоціація Таір» отримало товарів на загальну суму 981 286,00грн., вартість без ПДВ 817 738,34грн., ПДВ 163 547,66грн.

Згідно з п.5.1 вказаних договорів товар, що є предметом поставки за Договором, відвантажується на адресу Покупця у погоджені сторонами терміни для кожної партії. Пунктом 4.2. Договору вказано що поставка товару здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС-2000, базис поставки DDP за адресою м. Сімферополь вул. Монтажна 2а.

Судом досліджені накладні, видаткові накладні, отримані ТОВ «Асоціація Таір» від ПП «Ньютехнолоджи», ПП Аланар», ПП «Стар-Гоу» та встановлено, що вони оформленні відповідно до вимог чинного законодавства та мають необхідні реквізити та підписи сторін.

Розрахунки між ТОВ «Асоціація Таір» та ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» за вказані товари здійснені у безготівковій формі.

На підтвердження оплати по вказаним договорам позивачем надано платіжні доручення (а.с.162-192).

Судом встановлено, що первинними документами (платіжними дорученнями) підтверджено проведення розрахунків за отримані товари та послуги ТОВ «Асоціація Таір» від ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» відповідно до вказаних договорів та накладних.

Також судом досліджена книга реєстрації довіреностей ТОВ «Асоціація Таір» від 05.06.2007 року (а.с.103-106).

Також суд зазначає, що згідно з висновками судово-економічної експертизи № 151/13 від 04.10.2013 року встановлено, що документами первинного та податкового обліку ТОВ «Асоціація Таір», а саме: головної книги по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.10.2009 по 31.12.2012, обігово-сальдової відомості, платіжними дорученнями, підтверджено оплату за поставлені товари, на загальну суму 981 286,00грн. Відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 01.06.2011 (картки рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками") кредиторська заборгованість ТОВ «Асоціація Таір» перед ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» за поставлені згідно вказаних накладних товари відсутня.

Вищезазначені операції на підставі карточки рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.10.2009 по 31.12.2012 відображено ТОВ «Асоціація Таір» у бухгалтерському обліку наступним чином:

Дт рахунку 281 «Товари» Кт рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 817 738,34грн.

Дт рахунку 641 "Розрахунки за податками" Кт рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 163 547,66грн.

Таким чином, встановлено що операції щодо придбання та використання товару у господарській діяльності, а також рух активів були відображені в бухгалтерських документах позивача.

Вказаним висновком судово-економічної експертизи також встановлено, що первинними бухгалтерськими документами ТОВ «Асоціація Таір» (накладними, видатковими накладними) у повному обсязі підтверджується отримання товарів (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Асоціація Таір», придбаних у контрагентів ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» (а.с.219-230).

Судом досліджено використання придбаного від контрагентів товару у господарської діяльності позивача, а саме судом встановлено що згідно з накладними про внутрішнє переміщення (а.с.134-161), матеріальних звітів за період з 01.10.2009 по 31.12.2012 фактично використані в господарський діяльності ТОВ «Асоціація Таір» товари, отримані від:

- ПП «Ньютехнолоджи», на загальну суму 365 611,00грн., вартість без ПДВ 304 675,83грн., ПДВ 60 935,17грн.;

- ПП «Аланар» - на загальну суму 205 193,00грн., вартість без ПДВ 170 994,17грн., ПДВ 34 198,83грн.;

- ПП «Стар-Гоу» - на загальну суму 410 482,00грн., вартість без ПДВ 342 068,34грн., ПДВ 68 413,66грн.

Таким чином, судом встановлено, що товари загальною вартістю 981 286,00грн., вартість без ПДВ 817 738,34грн., ПДВ 163 547,66грн., придбані у ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу», використані в господарській діяльності ТОВ «Асоціація Таір» згідно зі ст.134 ПКУ.

Товари, отримані ТОВ «Асоціація Таір» від ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» - побутова техніка - пов'язані із основним видом діяльності - роздрібною торгівлею побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах, у зв'язку з чим можуть бути включені до складу витрат.

Таким чином, фактичні витрати у сумі 817 738,34грн., що нараховані ТОВ «Асоціація Таір» на придбання товарів у ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу», у повному обсязі відповідають вимогам законодавства та сформовані на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що товари (побутова техніка) загальною вартістю 981 286,00грн., вартість без ПДВ 817 738,34грн., ПДВ 163 547,66грн., придбані у ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Стар-Гоу» оприбутковані на склад ТОВ «Асоціація Таір» та використовувались у подальшій господарській діяльності ТОВ «Асоціація Таір» згідно з ст.134 ПКУ, а саме - для забезпечення магазинів роздрібної торгівлі позивача та подальшої реалізації кінцевому споживачу.

Тобто, судом встановлено, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується використання придбаного у ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» товару та його подальше використання у діяльності ТОВ «Асоціація Таір» (а.с.134-161).

Законом України № 334 п.16.1. ст.16 передбачено, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Згідно з п. 16.2. ст. 16 ЗУ № 334 податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону (25 %), від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до п. 149.1. ст. 149 ПКУ податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з п.152.1. статі 152 ПКУ податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Оскільки витрати, пов'язані із придбанням товарів у ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» повністю підтверджені первинними документами, то заниження об'єкту оподаткування та податку на прибуток не підтверджено.

Таким чином, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 18.03.2013 року №1678/22.8/14274391 щодо заниження податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 31.12.2012 (з врахуванням листа ДПІ у м.Сімферополі від 29.03.2013 №7383/228 «Щодо розгляду заперечень» (а.с. 32-33) у сумі 201 980,00грн., первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір» не підтверджено.

Також висновком судової економічної експертизи № 151/13 від 04.10.2013 року (а.с.219-230) підтверджено, що:

1. Висновки, викладені в акті перевірки державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 18.03.2013 року №1678/22.8/14274391 щодо заниження податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 31.12.2012 (з врахуванням листа ДПІ у м.Сімферополі від 29.03.2013 №7383/228 «Щодо розгляду заперечень» (а.с. 32-33) у сумі 201 980,00грн., первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір» не підтверджено.

2. Висновки, викладені в акті перевірки державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 18.03.2013 року №1678/22.8/14274391 (з врахуванням листа ДПІ у м.Сімферополі від 29.03.2013 №7383/228 «Щодо розгляду заперечень» (а.с.32-33) щодо заниження податку на додану вартість у сумі 95 134грн. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються.

3. Реальність здійснення ТОВ «Асоціація Таір» господарських операцій з контрагентами, вказаними в акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 18.03.2013 року №1678/22.8/14274391, підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами: накладними, видатковими накладними за період з 01.10.2009 по 31.12.2012, обігово-сальдовими відомостями, матеріальними звітами за період з 01.10.2009 по 31.12.2012.

Оцінюючи висновки ДПІ щодо нікчемності здійснених операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинними документами вважаються документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Проте, будь-які документи (у тому числі й договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією вважається операція (дія або подія) яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року зазначено наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 р. (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), а тому згідно з ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Також суд наголошує, що згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судом встановлено, що ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мали ідентифікаційні номери: ПП «Ньютехнолоджи» код за ЄДРПОУ 36951648, ПП Аланар» код за ЄДРПОУ 36951716, ПП «Стар-Гоу» код за ЄДРПОУ 36647793 (а.с.91-93).

Відносно твердження відповідача щодо того, що ПП «Ньютехнолоджи» не знаходиться за податковою адресою суд зазначає наступне. Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №969 від 21.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Судом досліджено також наявність у позивача трудових ресурсів, в матеріалах справи є штатний розпис ТОВ «Асоціація Таір».

Також судом досліджено договір оренди №76/4-10 від 01 січня 2010 року відповідно до якого ТОВ "Універсам Марія" (Орендодавець) з одного боку та ТОВ "Асоціація ТАІР (Орендар) з іншого боку уклали договір згідно з яким орендодавець надає орендареві в тимчасове користування 480 кв.м площі, що знаходяться за адресою м. Сімферополь, пр. Перемоги, 56. Зазначено що в оренду передається 400 кв.м торгової площі, 50 кв.м підсобної площі, 30 кв.м площі під офіс.

Відповідно до договору оренди № 78/4-10 від 6 січня 2010 року ТОВ "Кримторгстройінвест" (орендодавець) та ТОВ "Асоціація ТАІР" (орендар) уклали договір за яким орендодавець надає орендареві в тимчасове користування 120 кв.м площі, що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна, 2А. Також в матеріалах справи є акт прийому-передачі приміщення від 6 січня 2010 року.

Вказані в акті відповідача твердження щодо того, що у контрагентів відсутній технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби та інше суд зазначає наступне.

Суд вказує, що у позивача відсутній обов'язок перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу», а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних активів у ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Аланар», ПП «Стар-Гоу» (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

Отже, суд зауважує, що за таких обставин ТОВ «Асоціація Таір» не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, за його взаємовідношення з іншими контрагентами та за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за відсутність ресурсів або активів для здійснення господарської діяльності за умови необізнаності покупця щодо такої.

Частиною 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідач не довів правомірність прийняття ним оспорюваних по справі податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Асоціація Таір» підлягають задоволенню.

Згідно з ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат. Суду надані документи на підтвердження сплати вартості експертного дослідження у сумі 24729 (т.1,а.с.235-237) та сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (а.с.1), тому суд вважає за можливе стягнути на користь позивача вказані судові витрати.

Суд зазначає, що відповідно до калькуляції №151/13 затрат на проведення судово-економічної експертизи вартість її проведення складена відповідно до вимог Постанови КМ України від 26.06.2007 № 870.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001662208 від 29.03.2013 року зі збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 217926 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - на 201980,00 грн. та за штрафною санкцією на 15946,00 грн.;

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001672208 від 29.03.2013 року зі збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 107877 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - на 95134,00 грн. та штрафною санкцією на 12743,00 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Асоціація Таір» (ЄДРПОУ 14274391) судові витрати у розмірі 27023 (двадцять сім тисяч двадцять три) 00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.