Рішення

від 12.02.2014 по справі 902/103/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 лютого 2014 р. Справа № 902/103/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Бюро економічної безпеки та правового захисту "Скорпіон-А", м.Вінниця

до: Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", с.Війтівка Бершадський район Вінницька область

про стягнення 52 000 грн.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників

позивача : Кухарчук Л.В, довіреність № б/н від 10.02.2014 року, паспорт серії ВН №218993, виданий Бердичівським МРВ УМВС України у Житомирській області, 19.09.2003 року.

Корнійчук А.В., директор, рішення засновників № 1 від 25.07.2008 року, паспорт серії АА № 815180, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 14.08.1998 року.

відповідача: Резнік П.О., довіреність № 266 від 08.04.2013 року, паспорт серії АВ № 694157, виданий Бершадським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.03.2006 року.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява Приватного підприємства "Бюро економічної безпеки та правового захисту "Скорпіон-А" до Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 52 000,00 грн. заборгованості, яка виникла в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем в частині проведення оплати за договором про надання охоронних послуг № 28/07/13 від 28.07.2013 року, судовий збір, а також витрати на послуги адвоката.

Ухвалою від 29.01.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/103/14 та призначено до розгляду на 12.02.2014 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В засіданні суду представником відповідача подано заяву про визнання позову про стягнення 52 000,00 грн. боргу, яка прийнята судом до розгляду.

Також в судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання представником відповідача про відкладення розгляду справи з метою погашення боргу в добровільному порядку проти чого не заперечує позивач.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про його відхилення в зв'язку його безпідставністю та необгрунтованістю.

В засіданні суду 12.02.2014 року оголошувалась перерва в межах дня.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

28.07.2013 року між Приватним підприємством "Бюро економічної безпеки та правового захисту "Скорпіон-А" (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (Замовник) укладено договір № 28/07/13 про надання охоронних послуг (а.с.9-13, т.1).

За умовами договору Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації в подальшому об'єкт. Вид охорони визначаєт ься за згодою сторін, як інспекторська-сторожова (п.1.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що оплата суми договору (вартості охоронних послуг з ПДВ), яка визначена пунктом 2.1 цього Договору, здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця щомісячно до 5-го числа місяця.

Фактичне надання Виконавцем послуг згідно Договору фіксується Сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяця (п.2.3 Договору).

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору № 28/07/13 від 28.07.2013 року позивачем з липня 2013 року по серпень 2013 року надано відповідачу охоронні послуги загальну на суму 64 000,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період (а.с.14-15, т.1).

Також судом встановлено, що в рамках договору від 28.07.2013 року № 28/07/13 за отримані послуги відповідачем 13.01.2014 року загалом сплачено 12 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, довідкою банку № Э.VI.0.0.0.0/20-92 від 06.02.2014 року (а.с.28, 46, т.1).

Таким чином борг відповідача становить 52 000,00 грн. (64 000,00-12 000,00).

Також судом встановлено, що Замовник звернувся з претензією до Виконавця (№ 441 від 16.08.2013 року) з вимогою відшкодування заподіяних збитків в зв'язку з недостачею птиці (8 700,41 грн.) та відсутністю товарно-матеріальних цінностей (333,00 грн.) (а.с.16-22, т.1).

12.12.2013 року Виконавець звернувся з вимогою № 12-12/2013 до Замовника про оплату наданих послуг на суму 64 000,00 грн. вказуючи на відсутність обов'язку сплати збитків в сумі 8 700,41 грн. за недостачу голів птиці, оскільки визначення розміру вказаних збитків, а також фіксування факту відбулось в порушення п.п.6.3, 6.5, 7.3 Договору.

Також у вказаній вимозі Виконавець вказав на відшкодування вартості товарно-матеріальних цінностей в сумі 333,00 грн., що підтверджується долученою до вимоги квитанцією № 8931.121.1 від 10.12.2013 року (а.с.23-27, т.1).

Непроведення відповідачем оплати за надані позивачем послуги слугувало підставою звернення останнього з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З врахуванням викладеного позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 52 000,00 грн. з відповідача за надані послуги згідно договору від 28.07.2013 року № 28/07/13 є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають умовам договору та чинному законодавству, а тому підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Дійшовши такого висновку судом взято до уваги процесуальну позицію відповідача, яка зводиться до повного визнання заявленого позову .

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Також при прийнятті рішення судом розглянуто вимоги про стягнення 3 500,00 грн. витрат на послуги адвоката за результатами чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування вказаних витрат за рахунок відповідача виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ст.30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи обгрунтовуючи необхідність стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 3 500,00 грн. позивач надав суду договір № 01-04/12/2013 від 04.12.2013 року, квитанцію № 8931.121.3 від 10.12.2013 року, акт наданих послуг від 10.02.2014 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 744 від 24.02.2012 року видане Юрцеву В.С. (а.с.29-32, 44, т.1).

Дослідивши вказані докази суд дійшов висновку, що останні не підтверджують понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту договору № 01-04/12/2013 від 04.12.2013 року про надання юридичних послуг останній укладено між позивачем та фізичною особою-підприємцем Юрцевим Василем Степановичем, як і акт наданих послуг від 10.02.2014 року.

Зміст квитанції № 8931.121.3 від 10.12.2013 року свідчить про те, що позивачем сплачувались кошти за юридичні послуги згідно договору № 01-04/12/2013 від 04.12.2013 року.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем сплачено 3 500,00 грн. за надання юридичних послуг згідно договору № 01-04/12/2013 від 04.12.2013 року Юрцеву В.С. не як адвокату, а як фізичній особі-підприємцю, що виключає можливість відшкодування цих коштів з відповідача в якості понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката.

12.02.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", вул.Леніна, 170, с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412 (ідентифікаційний код-04366719) на користь Приватного підприємства "Бюро економічної безпеки та правового захисту "Скорпіон-А", вул.Київська, 16, к.708,м.Вінниця, 21032 (ідентифікаційний код-36063311) - 52 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 827 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 лютого 2014 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.