Рішення

від 20.05.2009 по справі 12/21-09-16/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/21-09-16/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2009 р.                                                            Справа № 12/21-09-16/60-

вх. № 2410/6-16

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Шило Н.Є., довіреність №167 від 18.12.08 р.;

відповідача - не з`явився;   

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ  

до  Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика "СОЛОДКИЙ ВІК"  

про стягнення 1589034,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 589 034,82 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 1 518 379,21 грн., заборгованість за комісіями за додатковий строк - 47 128,73 грн., заборгованість за процентами 23 526,72 грн. посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору про факторингове обслуговування №160805-006/Ф від 16.08.2005 р. щодо проведення розрахунків в порушення умов договору та ст.ст.525, 526, 553, 554, 1054, 1077 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Надав пояснення щодо суті спору вказав, що представник позивача на вимогу ухвали суду з`являвся на адресу відповідача, однак за вказаною адресою відповідач не знаходиться, в наслідок чого акт звірки не був підписаний.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати заборгованості суду не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити  факторові  своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із  грошовою вимогою, право якої він відступає.

16.08.2005 р. між АКБ "ТАС-Комерцбанк"", правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого виступає Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика"Солодкій Вік" (далі - Відповідач) було укладено договір про факторингове обслуговування № 160805-006/Ф (далі - Договір Факторингу). До заначеного Договору Факторингу були укладені додаткові угоди № 1 від 05.01.2006 р. та 27.06.2006 р., № 2 від 08.09.2006 р., № 3 від 30.12.2006 р., № 4 від 02.04.2007 р., № 5 від 11.04.2007 р., які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно до п. 2.1. Договору Факторингу відповідач зобов'язався уступити позивачеві (Фактору) вимоги до дебіторів відповідача, грошових коштів (включаючи неустойку), право на які належить відповідачеві на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до Контракту, а Позивач зобов'язався придбати зазначені права вимоги коштів від Дебіторів відповідача і передати за плату грошові кошти, у розмірі рівному вартості уступленого відповідачем позивачу права вимоги грошових коштів від дебіторів відповідача, у порядку й у випадках, передбачених даним договром.

Відповідно  п. 5.3.1. Договору Факторингу позивач не пізніше наступного дня після підписання Реєстру переданих документів по Угоді перераховує Аванс у розмірі, передбаченому в Реєстрі переданих документів по Угоді, на поточний рахунок відповідача.

Між позивачем та відповідачем були пдписані Додаткові угоди (реєстр документів) до Договору Факторингу: № 5/205 від 03.05.2007 р., № 5/208 від 31.05.2007 р., № 5/209 від 31.05.2007 р., № 5/210 від 31.05.2007 р., № 5/211 від 31.05.2007 р., № 5/212 від 05.06.2007 р., № 5/213 від 22.06.2007 р., № 5/214 від 25.06.2007р., №5/215 від 27.06.2007р., (а.с. 79-87) далі – Додаткові Угоди до Договору факторінгу), відповідно  до умов яких, на виконання своїх зобов'язань по Договору Факторингу позивач перерахував на рахунки відповідача кредитні кошти в розмірі 1 573 537,41, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 93-140).

Заборгованість відповідача за кредитом складає 151 8379,21 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача від 23.10.2008р.,  доказів, що підтверджували б її сплату  відповідач суду не надав.

Згідно п.5.3.2. Договору Факторингу відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу плату за надані послуги відповідно до Тарифів, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п.  1.14. Договору Факторингу тарифи - це шкала, встановлена додатком № 1 до даного договору, відповідно до якої визначається сума коштів, що сплачується відповідачем позивачу в якості:

- комісії за надані Позивачем послуги по управлінню дебіторською заборгованістю відповідача;

- плата за розрахунково-касове обслуговування відповідача;

- плати за наданий фактором аванс за фактичний термін його надання;

- комісії за надання Додаткового терміну.

Заборгованість відповідача по оплаті за надані послуги відповідно до Тарифів станом на 25.10.2008 р. складає 70 655,45 грн., (заборгованість за комісіями за додатковий строк - 47128,73 грн.,  заборгованість за процентами - 23526,72 грн.), доказів, що підтверджували б її сплату відповідач суду не надав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги  і  заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору;  ці дані встановлюються письмовими і  речовими  доказами,  висновками судових експертів,  поясненнями представників сторін та інших осіб,  які беруть участь в  судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості- є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 1518379,21 грн. заборгованості за кредитом, 47 128,73 грн.  заборгованості за комісіями за додатковий строк та 23 526,72 грн. заборгованості за процентами належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Солодкий вік", код ЄДРПОУ 32448339 (61146, м.Харків, вул. Блюхера, 21 (у т.ч. р/р 2600701009401 в Центральному відділені ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) на користь Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", код ЄДРПОУ 19356840  (01032, м.Київ, вул. Комінтерну, 30 ( у т.ч. к/р 32002170101 в ОПЕРУ НБУ по м.Києву і Київській області, МФО 300164) –1 518 379,21 грн. заборгованості за кредитом, 47 128,73 грн.  заборгованості за комісіями за додатковий строк та 23 526,72 грн. заборгованості за процентами, 15 890,34 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

              Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2009р.