Постанова

від 21.01.2014 по справі 826/18268/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2014 року справа № 826/18268/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в банках та стягнення податкової боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, у розмірі 185 146,87грн., - встановив:

Позивач, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» (далі - відповідач) про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в банках та стягнення податкової боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, у розмірі 185 146,87грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість, яка станом на час розгляду справи складає загальну суму 185 146,87грн. Вказаний борг виник внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податку в податкових деклараціях з податку на на додану вартість, які є узгодженими з дати їх подання та податковими повідомленнями - рішеннями про нарахування грошових зобов'язань. Самостійно відповідачем не здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу перед бюджетом. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. Тому є підстави для стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні обставинам викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд у судовому засіданні 15.01.2014 року вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» є юридичною особою, зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 09.02.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30676525, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.11-15)

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

ТОВ «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» до податкового органу подані податкові декларації з податку на додану вартість:

- за серпень 2012 року № 67309 від 20.09.2012 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 181 175,00грн.;

- за вересень 2012 року № 75768 від 22.10.2012 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1 023,00грн.;

- за жовтень 2012 року № 89772 від 20.11.2012 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1 834,00грн. (а.с.16-24)

Також, податковим органом за результатами камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на податок на додану вартість відповідача складені акти № 1794/15-4 та № 1795/15-4 від 04.09.2012 року на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій від 04.09.2012 року № 0018731504 на суму 1 020,00грн., № 0018721504 на суму 170,00грн., які надсилались відповідачу поштою з рекомендованим повідомленням. (а.с.25-30)

Відповідачем узгоджені податкові зобов'язання по податку на додану вартість самостійно не сплачені, у зв'язку з чим виник податковий борг на загальну суму 185 146,87грн.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України)

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 року № 0018731504 та № 0018721504 в судовому порядку не оскаржувалия.

Таким чином, на час розгляду справи податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 року, за якими позивач стягує податковий борг, є чинними.

В п.57.3 ст.57 кодексу зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На час розгляду справи відповідачем податковий борг на загальну суму185 146,87грн. не сплачений, що підтверджено матеріалами справи і зворотним боком облікової картки платника податків по податку на додану вартість станом на 31.12.2013 року. (а.с.55-59)

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було надіслано поштою податкову вимогу від 08.10.2012 року № 2922, яка надіслана відповідачу поштою. (а.с.31-32)

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, за приписами п.п.20.1.33, 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Із матеріалів справи вбачається відсутність інформації про наявність нерухомого майна, зареєстрованого за відповідачем, відсутні зареєстровані за відповідачем транспортні засоби та зважаючи на те, що стосовно відповідача до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника за місцезнаходженням, суд приходить до висновку, що наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, який обслуговує платника податків який має податковий борг.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. (п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України)

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Суд зазначає, що згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом, щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до ст.57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - задовольнити.

Накласти арешт в межах суми податкового боргу у розмірі 185 146,87грн. на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» (код ЄДРПОУ 30676525), що знаходяться на рахунках у банку: № 26008799995475 (українська гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк» (МФО банку 380838); № 26003202227900 (українська гривня) в АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецзовнішторг» (03150 м. Київ, вул. А.Барбюса, буд.5-А, код ЄДРПОУ 30676525) суму податкового боргу в розмірі 185 146 (ста восьмидесяти п'яти тисяч ста сорока шести) грн. 87коп. з податку на додану вартість шляхом перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецзовнішторг»: № 26008799995475 (українська гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк» (МФО банку 380838); № 26003202227900 (українська гривня) в АТ «УкрСиббанк» (МФО банку 351005) на бюджетний рахунок № 31112029700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 14010100.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова