Рішення

від 12.02.2014 по справі 907/1300/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2014р. Справа № 907/1300/13

За позовом Малого приватного підприємства "Сян", с. Боберка, Турківський р-н., Львівська обл.

до Дочірнього підприємства "Мармонт-Україна", м. Берегово

про стягнення загальної суми 33 722,43грн. (в тому числі сума 30 717,20 грн. - основний борг, сума 2 116,54грн. - нарахована пеня, сума 888,69грн. - три проценти річних).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача : яка на власний розсуд

від відповідача: яка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Мале приватне підприємство "Сян", с. Боберка, Турківський р-н., Львівська обл. (далі - позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства "Мармонт-Україна", м. Берегово (далі - відповідач) про стягнення суми 30 717,20 грн. основного боргу, з урахуванням поданої, у судовому засіданні 27.01.2014р. по даній справі представником позивача - Старцун М.І., діючим від імені позивача за довіреністю від 22.01.2014р. (а.с.59), письмової заяви від 27.01.2014р. про зменшення розміру позовних вимог (а.с.60).

Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та повторно свого уповноваженого представника у засідання суду не направив.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

Про час і місце розгляду даної справи відповідач належним чином повідомлений судом на підставі ухвали суду від 27.01.2014р. про відкладення розгляду справи №907/1300/13 на 12.02.2014р., яка не поверталась на адресу суду, що засвідчує обставину її отримання відповідачем.

Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Керівником відповідача надіслано до матеріалів справи письмове клопотання від 11.02.2014р. у вигляді факсограми про відкладення розгляду справи на березень місяць 2014р., що пов"язано з його перебуванням у відрядженні у Київській області (а.с. 64).

Дане письмове клопотання, із зазначеним у ньому керівником відповідача проханням, є повторним, що підтверджується матеріалами справи (а.с.58).

Враховуючи ту обставину, що відповідачеві неодноразово надавалась судом можливість викласти свою письмову позицію на заявлений позивачем позов, зокрема щодо заявленої вимоги про стягнення суми 30 717,20грн. основного боргу, що відповідачем зроблено не було, оскільки такий письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування до матеріалів справи не подано та про наявність на те причин, суду не повідомлено, про що зазначено вище, а тому суд не вбачає наявність підстав для задоволення вищезазначеного письмового клопотання відповідача, в особі його керівника.

Суд зазначає, що при наявності дійсного бажання у відповідача прийняти участь у розгляді даної справи, останній не був позбавлений судом щодо вибору кола суб"єктів такого представлення інтересів відповідача у господарському суді, що ним повторно зроблено не було та також відповідачем не наведено жодного обгрунтування щодо необхідності безпосередньої участі керівника відповідача у розгляді даної справи.

Також слід зазначити, що позивачем надіслано до матеріалів справи листа від 12.02.2014р. у вигляді факсограми, яким повідомлено суд, що надісланий позивачем 27.11.2013р. на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення 03.12.2013р. даного поштового відправлення відповідачеві, від відповідача на адресу позивача не повертався (а.с.65-66).

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2014р. позовні вимоги підтримав повністю у зменшеному розмірі позовних вимог, з посиланням на обставини, зазначені позивачем у позовній заяві (а.с. 5-8) та з посиланням на підтвердження таких позовних вимог долученими до матеріалів справи доказами. Зокрема, посилався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за укладеною Угодою №12 від 12.04.2012р. по оплаті в повному обсязі виконаних робіт, у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 30 717,20 грн. основного боргу та яка є предметом позовних вимог у зменшеному розмірі.

Враховуючи вищенаведені обставини, спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується судом, в межах строку передбаченого вимогами ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Малим приватним підприємством „Сян" (далі - Підрядник, позивач) та Дочірнім підприємством „Мармонт - Україна" (далі - Замовник, відповідач) було укладено Угоду №12 від 12.04.2012р. (далі - Угода, а.с.12 - 14), предметом якої було зобов"язання Підрядника, за дорученням Замовника, щодо виконання реконструкції складу Турківської НВК №2 під котельню.

Підрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами та правилами, державними стандартами та іншими нормативними документами ( п.1.2 даної Угоди).

Відповідно до Угоди строк закінчення виконання робіт до 30.11.2012р., загальна вартість робіт визначається кошторисною документацією і становить 97 717,20грн..

Відповідно до п.4.1 Угоди Замовник щомісячно здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Для придбання матеріалів Замовник перераховує Підряднику до початку робіт кошти для закупівлі будівельних матеріалів в сумі 30 000грн. ( п.4.2 Угоди)

Відповідно до п.5.1 Угоди Замовник в 10-денний термін після підписання актів приймання виконаних робіт, повинен своєчасно провести оплату за виконані роботи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) та відповідно до вимог п.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується наявність: узгодженої Договірної ціни на реконструкцію складу Турківської НВК №2 під котельню, підписаної та скріпленої печатками сторін (а.с.15-16); Кошторису з розрахунком договірної ціни Реконструкція складу Турківської НВК №2 під котельню, підписаного та скріпленого печаткою сторін (а.с.17-20); Розрахунку поточної вартості матеріалів, виробів та конструкцій до кошторису „Реконструкція складу Турківської НВК №2 під котельню" (а.с.21-22); Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, підписана та скріплена печаткою сторін (а.с.23); Акту типової форми №КБ - 2В приймання виконаних будівельних робіт за кошторисом „Реконструкція складу Турківської НВК №2 під котельню" на загальну суму 97 717,20грн. , який підписаний та скріплений печаткою сторін, від позивача 09.11.2012р. та відповідача 12.11.2012р. без жодних зауважень чи застережень (а.с.24-28). Також долучений розрахунок поточної вартості матеріалів, виробів та конструкцій до акту виконаних робіт по кошторису „Реконструкція складу Турківської НВК №2 під котельню" (а.с.29-31).

Долученим до матеріалів справи витягом з банківського рахунку позивача підтверджено факт перерахування відповідачем на користь позивача: 07.05.2012р. суми 30 000,00грн. та 15.05.2012р. суми 30 000,00грн. (а.с.32-33).

Наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 37 717,20грн. станом на 01.02.2013р., підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 20.02.2013р., підписаним та скріпленим печаткою сторін (а.с.35).

Відповідачем у періоді 11.06.2013р. було частково погашено заборгованість у сумі 7 000,00грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з банківського рахунку позивача (а.с.34).

Інша сума 30 717,20грн. залишилась не сплаченою відповідачем та відповідно заборгованістю відповідача перед позивачем.

Позивачем вживались заходи щодо можливого погашення відповідачем у добровільному порядку вищезазначеної суми боргу, шляхом надсилання позивачем на адресу відповідача претензії від 20.09.2013р. (а.с.36), що підтверджується поштовою квитанцією (а.с.36 на звороті). Дана претензія відповідачем залишилась без виконання, в результаті чого, станом на день подання позову, наявна заборгованість у сумі 30 717,20грн..

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 30 717,20 грн. за виконані роботи та у матеріалах справи відсутні докази щодо зворотнього, тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30 717,20 грн., з урахуванням письмової заяви від 27.01.2014р. про зменшення розміру позовних вимог , є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 720,50грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Мармонт-Україна" / м. Берегово, вул. Набережна Верке, 1, код ЄДРПОУ 22081660 / на користь Малого приватного підприємства "Сян" /Львівська область, Турківський район, с. Боберка, код ЄДРПОУ 20787427/ суму 30 717,20грн. боргу та суму 1 720,50грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець