Рішення

від 11.02.2014 по справі 906/66/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" лютого 2014 р. Справа № 906/66/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Гекалюк О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мількевич Т.Л., представника за довіреністю від 15.01.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" в особі

Регіонального виробничого управління "Київавтогаз" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест-Бердичів" (с.Мирославка,

Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 21023,80 грн.

Дочірнє підприємства "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Регіонального виробничого управління "Київавтогаз" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест-Бердичів" про стягнення боргу в сумі 21023,80грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.01.2014р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 11.02.2014р. та зобов'язано сторони надати документи, необхідні для розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 21023,80грн.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000213082969 про вручення 30.01.2014р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с.39).

Неявка представника відповідача в судове засідання та неподання останнім письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті. Спір розглянуто за наявними матеріалами справи у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест-Бердичів" (відповідач/покупець) та Дочірнім підприємством "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" (позивач/продавець) було укладено договір №15/146/13-К (далі - договір, а.с.8-9), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується здійснювати реалізацію стисненого природного газу за безготівковим розрахунком в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити стиснений природний газ як моторне паливо.

Реалізація стисненого природного газу відбувається шляхом заправки автомобілів

покупця згідно зі списком (додаток № 1 до даного договору) в мережі автомобільних

газонаповнювальних компресорних станцій продавця (надалі за текстом - АГНКС), які знаходиться за адресою: АГНКС м. Бердичів (п.2.1. договору).

У пункті 2.2. договору сторони обумовили, що список автомобілів, які мають право заправлятись на АГНКС продавця згідно з умовами цього договору, подається покупцем продавцю не пізніше 7-го числа кожного місяця. Такий список підписується від покупця посадовою особою, яка має право підписання договорів, і скріплюється печаткою покупця.

Згідно із п.п.2.3, 2.4. договору, для отримання стисненого природного газу у продавця покупець зобов'язаний до 1-го числа кожного місяця надавати продавцю довіреність на отримання вказаного пального водіями покупця. У разі, якщо стиснений природний газ буде отримуватись покупцем на декількох АГНКС, то доручення на отримання стисненого газу повинно видаватись на кожну АГНКС окремо. У довіреності вказується П.І.Б. матеріально-відповідальної особи покупця.

Пунктом 2.6. договору сторони встановили, що перед заправкою автомобіля водій покупця надає наповнювачу балонів (працівнику продавця) шляховий лист та документи на газобалонне обладнання автомобіля.

Відповідно до п.2.7. договору, після заправки автомобіля водій покупця розписується у відомості продавця (додаток №2 до даного договору) про отримання відповідної кількості пального. Після чого матеріально-відповідальна особа продавця робить запис у шляховому листку водія покупця про отримання пального, ставить на листку свій підпис та штамп АГНКС та видає касовий чек.

Вартість стисненого природного газу, яким заправляються автомобілі покупця встановлюється продавцем на момент відпуску газу покупцю. Ціна продукції, що вказана в додатку №3 до договору, може змінюватись (п.п.3.1, 3.2. договору).

Згідно із п.4.1. договору, покупець здійснює оплату за стиснений природний газ у безготівковій формі на умовах 100% передоплати на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 10 даного договору. Датою здійснення передоплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий paxунок продавця.

У пункті 4.2. договору визначено, що для обчислення платежу та здійснення покупцем передплати продавець повинен оформити рахунок-фактуру з зазначенням об'єму стисненого газу, який буде відпускатись з АГНКС продавця.

Цей договір набуває чинності з дати підписання та діє протягом одного року (п.10.1 договору).

Також, 06.06.2013р. сторони підписали:

- додаток №1 до договору №15/146/13-К від 06.06.2013р., в якому визначили список автомобілів, які можуть заправлятись стисненим природним газом на АГНКС продавця (а.с.10);

- додаток №2 до договору №15/146/13-К від 06.06.2013р. - відомість обліку АГНКС відпуску стисненого природного газу автомобілям покупця, в якому визначили перелік інформації, яку необхідно зазначати у даній відомості (а.с.10 на звороті);

- додаток №3 до договору №15/146/13-К від 06.06.2013р. - ціна продукції, в якому встановили, що ціна за 1000куб.м. стисненого природного газу (продукції) становить: без урахування ПДВ - 5500,00грн., крім того ПДВ - 1100,00грн., разом - 6600,00грн. (а.с.11).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного 06.06.2013р. між сторонами договору №15/146/13-К, позивач у період з червня 2013року по жовтень 2013року передав, а відповідач прийняв стиснений природний газ на загальну суму 41863,80грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи:

- видатковою накладною №КРН-004982 від 30.06.2013р. на суму 7517,40грн. (а.с.23) та відомістю №1 обліку АГНКС №1 м.Бердичів відпуску стисненого природного газу автомобілям ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" за червень 2013р. (а.с.28-29),

- видатковою накладною №КРН-005749 від 31.07.2013р. на суму 10197,00грн. (а.с.24) та відомістю №2 обліку АГНКС №1 м.Бердичів відпуску стисненого природного газу автомобілям ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" за липень 2013 року (а.с.30-31),

- видатковою накладною №КРН-006947 від 31.08.2013р. на суму 13827,00грн. (а.с.25) та відомістю №3 обліку АГНКС №1 м.Бердичів відпуску стисненого природного газу автомобілям ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" за серпень 2013 року (а.с.32-33),

- видатковою накладною №КРН-007640 від 30.09.2013р. на суму 4639,80грн. (а.с.26) та відомістю №4 обліку АГНКС №1 м.Бердичів відпуску стисненого природного газу автомобілям ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" за вересень 2013 року (а.с.34),

- видатковою накладною №КРН-008845 від 31.10.2013р. на суму 5682,60грн. (а.с.27) та відомістю №5 обліку АГНКС №1 м.Бердичів відпуску стисненого природного газу автомобілям ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" за жовтень 2013р. (а.с.35-36), а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.18-22).

Дії позивача по передачі стисненого природного газу відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного стисненого природного газу, за визначеною ціною свідчать про те, що у відповідача виникло зобов'язання по оплаті за отриманий стиснений природний газ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий стиснений природний газ виконав частково, перерахувавши позивачу грошові кошти на загальну суму 20840,00грн., а саме: 06.06.2013р. в сумі 2000,00грн., 14.06.2013р. в сумі 1700,00грн., 21.06.2013р. в сумі 1400,00грн., 27.06.2013р. в сумі 2100,00грн., 04.07.2013р. в сумі 2000,00грн., 09.07.2013р. в сумі 1320,00грн., 16.07.2013р. в сумі 1320,00грн., 22.07.2013р. в сумі 3000,00грн., 06.08.2013р. в сумі 3000,00грн., 27.08.2013р. в сумі 3000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.47-48).

Таким чином, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 21023,80грн. (41863,80грн. - 20840,00грн.).

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.1 договору №15/146/13-К від 06.06.2013р., покупець здійснює оплату за стиснений природний газ у безготівковій формі на умовах 100% передоплати на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 10 даного договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, стиснений природний газ поставлявся позивачем відповідачу без 100% передоплати, що свідчить про те, що сторонами фактично змінено умови договору в частині проведення розрахунку.

У відповідності з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" своїх зобов'язань за договором №15/146/13-К від 06.06.2013р., ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Регіонального виробничого управління "Київавтогаз" звернулось до відповідача з вимогою (претензія №1254-02/21.05.1 від 12.12.2013р.) про погашення заборгованості в розмірі 21023,80грн. (а.с.12); докази отримання відповідачем (а.с.49).

Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість не погасив, що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу товару, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із довідною позивача, станом на 11.02.2014р. за ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" існує заборгованість в сумі 21023,80грн. (а.с.42).

На час розгляду справи, ТОВ "Бізнес-Інвест-Бердичів" не надало суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий стиснений природний газ на суму 21023,80грн.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо). Наявність заборгованості в сумі 21023,80грн. відповідач визнав, що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.01.2014р. (а.с.43).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 21023,80грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 626, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 175,193 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест-Бердичів" (13341, Житомирська область, Бердичівський район, с.Мирославка, вул.Лікарняна, 68-Б, ідентифікаційний код 38243055) на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Регіонального виробничого управління "Київавтогаз" (03134, м.Київ, вул.Григоровича-Барського, 2, ідентифікаційний код 36265925)

- 21023,80грн. боргу,

- 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.02.14

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.з пов.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)