Рішення

від 13.02.2014 по справі 909/1507/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 р. Справа № 909/1507/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства "Спеціалізована

ремонтно-будівельна компанія "Портал",

юридична адреса: вул. Паркова,буд.6,кв.88,м. Івано-Франківськ, 76018

адреса для листування: вул.16липня,буд.18,с.Крихівці,Івано-Франківської міської ради,76493

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпоміськбуд",

юридична адреса: вул. Курінного Чорноти,буд.10,кв.22,м.Івано-Франківськ,76018

адреса для листування : вул. Дністровська, буд,22, м.Івано-Франківськ,76018

про: стягнення заборгованості в сумі 191 233,52грн., з яких: 182 000,00грн. - основний борг, 7 421,68грн. - пеня, 1 811,84грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Клюс О.Р., (довіреність б/н від 30.12.2013р.);

від відповідача: Чех М.В., (довіреність №01-01/14 від 22.01.2014р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПП "Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія "Портал" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТзОВ "Кіпоміськбуд" заборгованість 204 890,80грн., з яких: 182 000,00грн. - основний борг, 14 105,00грн. - пеня, 8 785,80грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 23.01.14р. оголошувалась перерва до 30.01.14р.

Ухвалою від 30.01.14р., судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення позовних вимог № 9 від 23.01.14р. (вх№941/14 від 23.01.14р.), а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову (основний борг - 182 000,00грн., пеня - 7 421,68грн., 3% річних - 1 811,84грн.).

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору на поставку ліфтового обладнання №4 від 26.01.11р., згідно умов якого, Постачальник/позивач передав у власність Замовника/відповідача по видаткових накладних №8 від 29.02.12р., №11 від 30.03.12р., товар (ліфт пасажирський №1, №2) в кількості 2 одиниці, на загальну суму 344 000,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 182 000,00грн. (162 000,00грн. - відповідачем сплачено);

- невиконання відповідачем п.1 укладеної між сторонами Додаткової угоди №2 від 15.07.13р. до Договору, яким встановлено графік погашення заборгованості в сумі 182 000,00грн. (40 000,00грн. до 01.08.13р., 30 000,00грн. до 01.09.13р., 40 000,00грн. до 01.10.13р., 72 000,00грн. до 01.11.13р.);

- неодноразове звернення до відповідача з вимогами вих№108 від 04.07.13р., вих№153 від 27.08.13р., про погашення заборгованості, які залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. 5.2. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 7 421,68грн. - пені;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої, позивачу нараховано 1 811,84грн.- 3% річних;

- норми ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.01.14р. Однак, судовому засіданні 23.01.14р., наявність заборгованості за поставлений товар в сумі 182 000,00грн. підтвердив, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Приватним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія "Портал"

(Постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіпоміськбуд" (Замовник/відповідач) укладено Договір на поставку ліфтового обладнання №4 від 26.01.11р.

Додатковою угодою №1, сторонами внесено зміни до Розділу 1 (Предмет та ціна договору) та Розділу 2 (Порядок розрахунків та терміни поставки) Договору на поставку ліфтового обладнання №4 від 26.01.11р.

Згідно п.1.1. Додаткової угоди №1 до Договору, Постачальник зобов"язується поставити ліфтове обладнання фірми "ОTIS": ліфт пасажирський №1 - в/п 360 кг. на 10 зупинок, в кількості 1 одиниця, ліфт пасажирський №2 - в/п 360 кг. на 10 зупинок, в кількості 1 одиниця, а Замовник сплатити вартість обладнання на умовах цього Договору.

Загальна вартість Договору становить 344 000,00грн.: ліфт №1 в/п 360 кг. на 10 зупинок, ціна за одиницю - 162 000,00грн., в т.ч. ПДВ, ліфт №2 в/п 360 кг. на 10 зупинок, ціна за одиницю - 182 000,00грн., в т.ч. ПДВ. (п.1.2. Додаткової угоди №1 до Договору).

Пунктом 2.1. Додаткової угоди №1 до Договору, встановлено, що продаж обладнання здійснюється на умовах поетапної попередньої оплати Замовником на розрахунковий рахунок Постачальника по безготівковому рахунку: 1-й етап - 50 000,00грн. вартості Договору (п.1.2.) до 25.02.11р. на підставі рахунку Постачальника, 2-й етап - 50 000,00грн. вартості Договору (п.1.2.) до 25.03.11р. на підставі рахунку Постачальника, 3-й етап - 62 000,00грн. вартості Договору (п.1.2.) до 25.04.11р. на підставі рахунку Постачальника, 4-й етап - 50 % вартості ліфта №2 (91 000,00грн.) (п.1.2.Договору) до 10.04.12р. на підставі рахунку Постачальника, 5-й етап - 50 % вартості ліфта №2 (91 000,00грн.) (п.1.2.Договору) до 30.04.12р. на підставі рахунку Постачальника.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Замовник, платіжними дорученнями №80 від 11.03.11р., №92 від 29.03.11р., №195 від 29.08.11р. (а.с.20-22), здійснив передоплату за ліфтове обладнання на загальну суму 150 000,00грн. В свою чергу, Постачальник/позивач передав у власність Замовника/відповідача по видаткових накладних №8 від 29.02.12р., №11 від 30.03.12р. (а.с.17-18), товар (ліфт пасажирський №1, №2) в кількості 2 одиниці. Платіжним дорученням №119 від 10.08.12р. (а.с.23), відповідачем проведено часткову оплату за отримане від позивача ліфтове обладнання в сумі 12 000,00грн. Станом на дату подання позову, поставлений позивачем ліфт №1 на суму 162 000,00грн., обумовлений Договором, оплачений відповідачем в повному обсязі. Неоплаченим залишився отриманий ліфт №2 вартістю 182 000,00грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою вих№108 від 04.07.13р., про погашення заборгованості за отримане ліфтове обладнання (а.с.24). У відповідь на яку, відповідач просив розстрочити сплату заборгованості в сумі 182 000,00грн. через складне фінансове становище підприємства (а.с.25).

Пунктом 1, укладеної між сторонами Додаткової угоди №2 від 15.07.13р. до Договору, встановлено графік погашення Замовником заборгованості в сумі 182 000,00грн.: 40 000,00грн. до 01.08.13р., 30 000,00грн. до 01.09.13р., 40 000,00грн. до 01.10.13р., 72 000,00грн. до 01.11.13р.

Проте, відповідачем порушено взяті на себе зобов"язання, в частині внесення платежів, встановлених п.1 Додаткової угоди №2 від 15.07.13р. до Договору №4 від 26.01.11р.

Позивачем, 27.08.13р., повторно направлено на адресу відповідача вимогу вх№ 153 (а.с.26), про оплату заборгованості за поставлений товар. Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт наявності заборгованості за поставлений товар в сумі 182 000,00грн.

Станом на 13.02.14р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір на поставку ліфтового обладнання №4 від 26.01.11р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 182 000,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Договору, встановлено, що при порушенні термінів оплати вартості обладнання Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% вартості Договору за кожен день прострочки, але не більше 10% вартості Договору.

Враховуючи вище зазначені правові норми та п. 5.2.Договору, позивачем нараховано відповідачу 7 421,68грн. - пені, 1 811,84грн. - 3% річних (розрахунок а.с. 40-41).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені та 3% річних за період вказаний позивачем у розрахунку. Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня підлягає стягненню в сумі 7 420,59грн., 3% річних в сумі 1 778,96грн., оскільки, розбіжність в сумі нарахованої пені та 3% річних, виникла внаслідок методологічної помилки позивача при здійсненні розрахунку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позов визнав.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 182 000,00грн.- заборгованості, 7 420,59грн.- пені, 1 778,96грн.- 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 1,09грн. - пені, 32,88грн. - 3% річних відмовити.

Слід зазначити, що зменшення розміру позовних вимог, згідно п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору (п.4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем зменшено позовні вимоги (заява № 9 від 23.01.14р.), а спір вирішено виходячи зі зменшеної ціни позову, суд прийшов до висновку, про необхідність повернення позивачу - ПП "Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія "Портал" з Державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 273,15грн.

Судовий збір в сумі 3 824,67грн., в силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ПП "Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія "Портал" до відповідача ТОВ "Кіпоміськбуд" про стягнення заборгованості в сумі 191 233,52грн. -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпоміськбуд", вул. Курінного Чорноти, буд.10, кв.22, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 35022379) на користь Приватного підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія "Портал", вул. Паркова, буд.6, кв.88, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 33860532) - 182 000,00грн. (сто вісімдесят дві тисячі грн. 00коп.)- заборгованості, 7 420,59грн. (сім тисяч чотириста двадцять грн. 59коп.) - пені, 1 778,96грн. (одну тисячу сімсот сімдесят вісім грн. 96 коп.) - 3% річних 3 823,90грн. (три тисячі вісімсот двадцять три грн. 90коп.) - судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпоміськбуд", вул. Курінного Чорноти, буд.10, кв.22, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 35022379) 1,09грн. - пені, 32,88грн. - 3% річних - відмовити.

Повернути Приватному підприємству "Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія "Портал", вул. Паркова, буд.6, кв.88, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 33860532) з Державного бюджету 273,15грн. (двісті сімдесят три грн. 15коп.) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.14р.

Суддя С.Кобецька