Постанова

від 29.11.2006 по справі 11/258-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/258-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.11.06                                                                                       Справа №11/258-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Радченко О.П. судді  Радченко О.П.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Акімова Т.М.

за участю представників

позивача: Булига І.М., довіреність № 0442 від 05.06.2006р.  

відповідача: не з'явився   

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «Ірина»,          с. Заводівка Горностаївського району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2006р.

у справі № 11/258-06                

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” в особі Херсонської філії,  м. Херсон

73000, м. Херсон, вул. Карла Маркса, 36  

до Фермерського господарства «Ірина», с. Заводівка Горностаївського району Херсонської області

74610, Херсонська область, Горностаївський район, с. Заводівка, вул. Леніна, 54

про стягнення 89.989,34 грн.

Встановив:

15.06.2006р. Відкрите акціонерне товариство “Кредобанк” в особі Херсонської філії,  м. Херсон, (далі-позивач), звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства «Ірина», с. Заводівка Горностаївського району Херсонської області, (далі-відповідач) про стягнення 89.989,34 грн. заборгованості за договором про перевід боргу від 01.07.2004р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.07.2006р. у справі           №11/258-06 (суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь позивача стягнуто 89.989,34 грн. боргу, 899,89 грн. державного мита, 118,00 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотивовано положеннями статті 526 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач в своїй апеляційній скарзі вважає рішення господарського суду Херсонської області від  20.07.2006р. у справі №11/258-06 таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить вищезазначене рішення скасувати, справу направити на новий розгляд. Відповідач зазначив, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про час і місце проведення судового засідання. Також відповідач зазначив, що частково оплатив борг платіжним дорученням №55 від 15.08.2005р. на суму  6.000,00 грн. На його думку, договір про перевід боргу від 01.07.2004р. не може бути підставою для стягнення з нього заборгованості, оскільки договір купівлі-продажу заставленого майна від 01.07.2004р. не був виконаний, відповідач сільськогосподарську техніку не придбав.    

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що посилання відповідача на отримання ухвал господарського суду про призначення розгляду справи вже після дати призначення не відповідає дійсності, оскільки відповідачем направлялися повідомлення про неможливість взяти участь в засіданні та клопотання про відкладення, також факт подання апеляційної скарги без порушення строку також свідчить про своєчасне отримання рішення суду. Позивач повідомив, що між ним та ПСП «Приморський» 11.03.2002 р. було укладено два кредитні договори: №19 та №19/1, договір про перевід боргу від 01.07.2004р. відповідачем укладався за кредитним договором №19, а кошти в сумі 6.000,00 грн., сплачені платіжним дорученням №55 від 15.08.2005р., спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором №19/1. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду  – без змін

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2832 від 10.10.2006р. справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого – Кричмаржевський В.А. (доповідач), Коробка Н.Д., Мірошниченко М.В.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 29.11.2006р., у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази у справі.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3414 від 28.11.2006р. справу передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючого –  Радченко О.П. (доповідач), суддів: Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2006р. не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.   

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

11.03.2002 року між Акціонерним товариством «Західно-Український Комерційний Банк», правонаступником якого є ВАТ "Кредобанк", (позивач у даній справі) згідно зі Статутом ВАТ «Кредобанк», та Приватним сільськогосподарським підприємством «Приморський»  (надалі – ПСП «Приморський»)  було укладено кредитний договір №19 доповнений додатковими угодами: від 14.03.2002р., від 04.06.2002р., 11.12.200 р. (далі – Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору позивач відкрив ПСП «Приморський» кредитну лінію строком до 11.08.2003р. Об'єкт кредитування – поповнення обігових коштів для придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та запасних частин для сільськогосподарської техніки, зернових та оплата згідно з договором б/н від 14.03.2002р. з максимальним лімітом заборгованості 150.000,00 грн. зі сплатою 37 відсотків річних (п.п. 1.1-1.2 Кредитного договору в редакції додаткових угод від 04.06.2002р. та від 11.12.2002р.).

Позивач зобов'язався відкрити ПСП «Приморський» позичкові рахунки                    №206281560 та №207141560 для видачі коштів по кредитній лінії, рахунки №206841560 та №2078811560 для оплати відсотків, рахунок №360091560 для оплати відсотків авансом (п. 3.1.1 Кредитного договору в редакції додаткової угоди від 14.03.2002р.).

Відповідач зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредитів в терміни, визначені в строкових зобов'язаннях, та відповідно з графіком руху коштів по кредитній лінії, які є невід'ємною частиною Кредитного договору (п. 3.2.4 Кредитного договору).

Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 7.6 Кредитного договору).

01.07.2004р. між ПСП «Приморський», позивачем та відповідачем (новий боржник) укладено договір про перевід боргу (далі – Договір про перевід боргу). Цим Договором регулюються взаємовідносини сторін з приводу переводу ПСП «Приморський» боргу, який виник з Кредитного договору.

ПСП «Приморський» за згодою позивача переводить борг в сумі 138.039,03 грн., який виник по зобов'язанням ПСП «Приморський» згідно з Кредитним договором, на відповідача (нового боржника) з моменту укладення Договору про перевід боргу (п.2.1 Договору про перевід боргу).

З переводом боргу до відповідача переходять всі обов'язки, засновані на відносинах між ПСП «Приморський» та позивачем за Кредитним договором (п.2.2 Договору про перевід боргу).

Відповідач зобов'язується прийняти на себе боргові зобов'язання за Кредитним договором в сумі 138.039,03 грн., які існують на момент переводу боргу та можуть виникнути в майбутньому за рахунок несвоєчасного виконання графіку погашення боргу та сплачувати прийняті на себе боргові зобов'язання згідно з графіком погашення (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною Договору про перевід боргу (п. 2.3 Договору про перевід боргу).

Договір про перевід боргу вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань (4.2 Договору про перевід боргу).

Відповідач свої зобов'язання щодо погашення боргових зобов'язань у встановлені Договором про перевід боргу строки не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 89.989,34 грн., що підтверджується відповідним банківським витягом (а.с.31).

Стягнення з відповідача на користь позивача 89.989,34 грн. заборгованості за Договором про перевід боргу  стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.520 ЦК України боржник  у  зобов'язанні  може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст.193 Господарського кодексу України.

Договір про перевід боргу відповідає всім вимогам діючого законодавства і підлягає виконанню.

Відповідач доказів своєчасного погашення боргових зобов'язань за Договором про перевід боргу ні суду першої інстанції, на суду апеляційної інстанції не надав.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором про перевід боргу.       

Твердження скаржника стосовно того, що колегією суддів до уваги не приймається  з огляду на наступне.

Твердження скаржника щодо недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неналежне сповіщення відповідача про час та місце розгляду позовної заяви не приймається колегією суддів до уваги, оскільки відповідач не надав суду ніяких доказів на підтвердження своїх доводів (довідку з підприємства поштового зв'язку тощо). У відповідності до ст.64 ГПК України сторонам у справі надсилаються ухвали про порушення провадження у справі із зазначенням часу і місця   розгляду позовної заяви. На виконання зазначеної норми закону судом було направлено сторонам у справі два примірника ухвали про порушення провадження у справі від 16.06.2006р. рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції господарського суду Херсонської області від 19.06.2006р. (а.с.1). Згідно з нормами діючого законодавства (в т.ч. Наказу ДПА України від 01.12.2000р. №614) - місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта підприємницької діяльності це - місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної  особи,  що зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто, саме за адресою, визначеною у свідоцтві про  державну реєстрацію, судом направляються всі процесуальні документи. В свідоцтві про державну реєстрацію відповідача та в довідці №1052 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (копії міститься в матеріалах справи) зазначено наступну юридичну адресу (місцезнаходження) підприємства - відповідача: 74610, Херсонська область, Горностаївський район, с. Заводівка, вул. Леніна, 54. Саме цю адресу вказав позивач у позовній заяві, а відповідач у своїй апеляційній скарзі. За цією адресою, зазначеною у позовній заяві, (74610, Херсонська область, Горностаївський район, с. Заводівка, вул. Леніна, 54) було направлено ухвалу суду. Про отримання відповідачем 21.06.2006р. (саме до проведення судового засідання – 11.07.2006р.) вищезазначеної ухвали про порушення провадження у справі свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32), а також письмове клопотання відповідача №37 від 06.07.2006р. про відкладення розгляду справи (а.с.33). Ухвалою від 11.07.2006р. місцевим господарським судом було відкладено розгляд справи на 20.07.2006р., зазначена ухвала надіслана сторонам 12.07.2006р. (за вісім днів до чергового судового засідання), про що свідчить штамп вихідної кореспонденції господарського суду Херсонської області від 12.07.2006р. (а.с.37). Відповідно до Роз'яснень ВАСУ № 02-5/289 від 18.09.1997р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про  час  і  місце  її  розгляду судом,  якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою,  зазначеною  у позовній  заяві (п. 3.6).   

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Скаржник не надав суду жодних доказів неотримання  ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи          №11/258-06 або отримання після проведення судового засідання.  

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тобто даною статтею передбачено право, а не обов'язок господарського суду відкладати судове засідання.

Крім того, ст 75 ГПК України передбачено, що в разі не подання сторонами відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, про що зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.   

Платіжне доручення №55 від 15.08.2005р. про сплату 6.000,00 грн., на яке посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень в апеляційній скарзі, в графі призначення платежу містить запис: «Погашення відсотків згідно кредитної угоди № 19/1 без ПДВ». Як вже зазначалось вище, Договір про перевід боргу регулює взаємовідносини сторін з приводу переводу ПСП «Приморський» боргу, який виник з Кредитного договору №19 від 11.03.2002 р. Згідно з умовами Договору про перевід боргу відповідач зобов'язався прийняти на себе боргові зобов'язання за Кредитним договором №19 від 11.03.2002р. Слід зазначити, що другий позичковий рахунок № 207141560 було відкрито позивачем ПСП «Приморський» в рамках Кредитного договору (додаткова угода від 14.03.2006р.), у зв'язку із зміною цільового використання ПСП «Приморський» кредитних коштів (купівля сільгосптехніки). В автоматизованій банківський програмі Б-2, що використовується для ведення бухгалтерських операцій, даний позичковий рахунок було зареєстровано під №19/1. Підстави відкриття ПСП «Приморський» позичкового рахунку №207141560 випливають з Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Національного банку України №388 від 21.11.1997р., який був чинний на той час.      

Отже платіжне доручення №55 від 15.08.2005р. не можна розцінювати як доказ часткового погашення боргу відповідачем перед позивачем за Договором про перевід боргу.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на укладення 01.07.2004р. з позивачем та ПСП «Приморський» договору купівлі-продажу заставленого майна і невиконання ним своїх зобов'язань за цим договором не має відношення до спірних правовідносин за Договором про перевід боргу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Отже, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд  

Постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ірина», с. Заводівка Горностаївського району Херсонської області, залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2006 р. у справі № 11/258-06 – без змін.

Головуючий суддя Радченко О.П.

 судді  Радченко О.П.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.