Постанова

від 19.05.2009 по справі 5/98-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/98-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2009                                                                                       Справа№  5/98-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Чохи Л.В., Тищик І.В.,

секретар судового засідання Врона С.В.

представники сторін:

від позивача: Поляков О.М., довіреність №4-д  від 12.01.09,  представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства Дослідного господарства “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  17.03.09р. у справі №5/98-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Всесвіт”, м.Дніпропетровськ

до державного підприємства Дослідного господарства “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН, с.Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 23 232 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2009р. товариством з обмеженою відповідальністю “Всесвіт” заявлено позов про стягнення з державного підприємства Дослідного господарства “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН (далі –ДП ДГ “Дніпро”) 23232 грн. заборгованості за дизельне пальне, відпущене за довіреністю представника відповідача ЯПЗ №850136 від 18.09.08р. та накладною №РН-0001043 від 18.09.08р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009  року у справі №5/98-09 (суддя Шевченко С.Л.) з відповідача на користь позивача стягнуто 23232 грн. суму основного боргу, 232, 32 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманої продукції; факт наявності заборгованості підтверджується видатковими документами та актом звірки взаєморозрахунків.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та в задоволені позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права. Зазначає, що вжив усіх залежних від нього заходів для виконання господарських зобов'язань перед позивачем, але введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у ЗАТ  “Промінвестбанк” виявилося обставиною непереборної сили; за відсутності вини підприємство не може бути притягнуто до відповідальності.  

В відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання ДП ДГ “Дніпро” було повідомлене належним чином (а.с.35).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.08р. позивачем було відвантажено за накладною №РН-0001043, а представником відповідача за довіреністю серії ЯПЗ №850136 від 18.09.08р. отримано дизельне пальне в кількості 4840 літрів на загальну суму 23232 грн., що не заперечується відповідачем.

На оплату вказаної суми одночасно з відпущеним пальним був вручений рахунок-фактура №СФ-0001140 від 18.09.08р.

Таким чином, цивільні права та обов'язки сторін виникли внаслідок дій позивача та відповідача з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відвантаження товару, отримання товару, видача рахунку на  оплату товару свідчать про існування між сторонами відповідних зобов'язань.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

06.01.09р. відповідачу був направлений лист №05/01 з вимогою погасити заборгованість.

Доказів виконання зобов'язання з оплати отриманого пального відповідач не наддав, факт наявності заборгованості не спростував, в зв'язку з чим задоволення позовних вимог господарським судом є правомірним, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства боржник від обов'язку виконати зобов'язання не звільняється.

Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання визначена розділом V Господарського кодексу України, відповідно до приписів якого захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання забезпечується застосуванням до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно, боржник (за наявності передбачених законом підстав та відсутності його вини у невиконанні спірного зобов'язання), дійсно, як то стверджує відповідач, може бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань у сфері господарювання.

В наведених скаржником в апеляційній скарзі ст. ст. 614, 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України мова йде про підстави господарсько-правової відповідальності та про підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, застосування до відповідача будь-яких господарських санкцій позивач не вимагав, внаслідок чого твердження скаржника про порушення господарським судом норм матеріального права  є безпідставним і не приймається до уваги колегією суддів.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -     

                            ПОСТАНОВИВ :    

         Апеляційну скаргу державного підприємства Дослідного господарства “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН, с.Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.

        Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. у справі №5/98-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  Л.В. Чоха

Суддя                                                                                  І.В. Тищик