18/16-09
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2009 Справа№ 18/16-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Марунич Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковтун С.Л., представник, довіреність №Д-19/01/09 від 19.01.09;
від відповідача: Савицька І.В., юрисконсульт, довіреність № ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мед-сервіс групп”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. у справі № 18/16-09
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Мед-сервіс групп”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 15 844 грн.
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Техренткомпані” звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мед-сервіс групп” (з урахуванням доповнень до позовної заяви а.с.43-44) збитків в розмірі 15 844 грн., завданих порушенням договору оренди нежитлового приміщення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. у справі № 18/16-09 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено; Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Мед-сервіс групп” на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Техренткомпані” збитки в розмірі 14 744,00 грн, 1 100 грн. за послуги адвоката, 147,44 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Мед-сервіс групп” звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість і незаконність рішення та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просило скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково в розмірі фактично завданої шкоди, що становить 378,06 грн.
Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав.
Розпорядженням голови судової палати Неклеси М.П. від 20.05.2009р.справу № 18/16-09 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Павловського П.П., суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
25.05.09р. представник відповідача заявив клопотання про призначення судової експертизи.
Колегією суддів подане клопотання залишено без задоволення з огляду на необґрунтованість клопотання.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2007р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (1) №02 для розміщення офісу строком до 01.04.2010р.(а.с.9-13)
Актом прийому-передачі від 01.05.2007р. №1 відповідач прийняв від позивача частину нежитлових приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ламана, 17. (а.с.17)
До вказаного договору сторони укладали додаткову угоду №1 від 27.04.2007р. та вносили зміни і доповнення договорами №2 від 30.05.2008р. та №3 від 31.07.2008р.(а.с.14-16)
Відповідно до договору №3 від 31.07.2008р. про внесення змін та доповнень до основного договору сторони змінили строк договору до 01.08.2008р. та вирішили достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення за ініціативою орендаря. Сторони погодили, що відповідач повинен не пізніше 04.09.2008р. вивезти все своє майно, а також передати по акту прийому-передачі позивачу об'єкт оренди в стані не гіршому, ніж він був переданий відповідачу з урахуванням природного зносу.
Пунктом 3.3.10 Договору №02 передбачено, що передача об'єкта оренди від орендаря до орендодавця оформляється Актом прийому-передачі. Об'єкт оренди повинен бути повернений в тому ж стані, в якому він був переданий орендарю, без механічних пошкоджень.
Актом прийому-передачі №2 від 04.09.2008р. відповідач передав, а позивач прийняв з оренди частину нежитлових приміщень за вищевказаною адресою. (а.с.26) Зі змісту акту прийому-передачі вбачається, що на момент підписання цього акту у позивача виникла претензія до відповідача щодо пошкодження останнім кахельної плитки в санвузлах орендованого приміщення в результаті демонтування електросушарок.
Позивач зазначає, що в порушення п.3.4.2. Договору №02 від 27.04.2007р. відповідач без письмової згоди останнього установив електросушарки для рук та підвів електропроводку в санвузлах шляхом свердлення стін.
Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Аналогічний припис міститься у статті 224 Господарського кодексу України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності).
У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.
Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник, а об'єктом правопорушення –зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну –протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як видно, позивач вважає, що в порушення умов договору відповідач передав об'єкт оренди позивачу з недоліками, а саме: стіни орендованих санвузлів викладені кахельною плиткою частково просвердлені, тріснувши та відбиті внаслідок установки та послідуючого демонтування електросушарок.
В силу статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому, згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, частиною 2 ст.22 ЦК України, встановлено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Наведене названою нормою формулювання означає, що можуть бути стягнені не будь-які передбачувані доходи, а ті доходи, які кредитор мав реально одержати при відсутності порушення. Тому з боржника не можуть бути стягнені не одержані кредитором доходи за відсутності доказів того, що кредитор готовий був до вчинення дій, спрямованих на одержання прибутку, мав для цього всі майнові та організаційній можливості, але з вини боржника ці дії не були доведені до логічного завершення, або ці дії повністю були вчинені, але не принесли очікуваних доходів з вини боржника.
Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Таким чином, ТОВ “Техренткомпані” не довело ні порушення ТОВ “Мед –сервіс групп” зобов'язання за договором у вигляді збитків на суму 14 744, 00 грн., оскільки позивачем саме за своєю ініціативою зроблено ремонтно –відновлювальні роботи чотирьох санвузлів , а тому правових підстав для задоволення заявленого позову немає.
Судова колегія дійшла до висновку, що невід'ємні поліпшення даного орендованого приміщення не можуть розцінюватись як збитки в розумінні Закону.
Отже, позивачем неправильно заявлені позовні вимоги в розумінні застосованих норм законодавства.
З урахуванням меж перегляду справи у апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини не були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду не відповідають цим обставинам і їм не дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому є підстави для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню а рішення господарського суду Дніпропетровської області –скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мед-сервіс групп” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. у справі № 18/16-09 задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. у справі № 18/16-09 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.В.Швець
Суддя О.В. Чус
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2009 |
Оприлюднено | 01.06.2009 |
Номер документу | 3714447 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Павловський П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні