Рішення

від 19.05.2009 по справі 1989-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1989-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009Справа №2-31/1989-2009

за позовом - Прокурора Бахчисарайського району АРК (98404. м. Бахчисарай, вул.Кооперативна, 3а) в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)

до відповідачів:

1)   Тінистівської сільської ради (98460, АРК, Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Зарічна,23)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Фермер ЛТД” (96435, АРК, Бахчисарайський район, с. Углове, вул. Аграрна, 61; ЗКПО 30933424)

про визнання недійсним правочину

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури АРК – Горна К.В., посв. № 08059

від позивача – Бекірова Д.І., дов. у справі  

від відповідача 1 – Воронянська Н.І., дов. у справі

від відповідача 2 – Баранова Л.О., дов. у справі

Обставини справи:

Прокурор Бахчисарайського району АРК звернувся до господарського суду АРК в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК з позовом до відповідачів - Тінистівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фермер ЛТД”  про визнання недійсним правочину „Угоди про внесення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів” від 01.01.2009 р. укладений між Тінистівською сільською радою та ТОВ „Фермер ЛТД”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що угода про внесення  плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів  від 01.01.2009р. не відповідає приписам Земельного кодексу України, зміст правочину суперечить актам цивільного та земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним. В правове обґрунтування прокурор посилається на ст.203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.   

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві. Вказує, що правочин є недійсним з моменту його укладення, тому не має значення для розгляду позову за суттю, що в подальшому сторони за угодою  усунули порушення закону і розірвали спірну угоду.

Представник позивача підтримав правову позицію прокурора і просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні заявили про  згоду з позовними вимогами, але письмових відзивів суду не надали. Вказують на добровільне усунення порушень земельного законодавства шляхом укладення 23.03.2009р. додаткової угоди про розірвання  спірної угоди від 01.01.2009р.

Справа слуханням відкладалась в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між Тінистівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД» була укладена угода про внесення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, відповідно до якої ТОВ «Фермер-ЛТД» використовує земельну ділянку площею 2,3га без правовстановлюючих документів для обслуговування МТФ в с.Некрасовка.

За згодою сторін дана угода укладена строком на 1 рік та встановлена оплата за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 800грн. За цією угодою ТОВ «Фермер-ЛТД» зобов'язується до оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку сплачувати щомісячно 66,67 грн. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на розрахунковий рахунок Тінистівської сільської ради, а також зобов'язується оформити правовстановлюючі  документи на земельну ділянку (договір оренди) протягом 12 місяців та надати їх у Тінистівську сільську раду.

23.03.2009р. Тінистівська сільська рада та ТОВ «Фермер-ЛТД» уклали додаткову угоду про розірвання угоди від 01.01.2009р. про внесення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.  

Прокурор Бахчисарайського району АРК, діючи в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АРК, звернувся до господарського суду АРК з даним позовом, мотивуючи його тим, що в момент вчинення правочину сторонами не додержано вимог, встановлених ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України. Зміст правочину не відповідає положенням земельного законодавства щодо виникнення права користування земельною ділянкою і моменту з якого це право може бути реалізовано.  

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позов прокурора  є обґрунтованим і підлягає задоволенню  виходячи з наступного.  

Предметом спору у даній справі  є дійсність (чи недійсність) укладеної між сторонами угоди  про внесення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема,  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Отже, відповідність змісту правочину актам цивільного законодавства при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а не відповідність   -  є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних рад у сфері земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням земель комунальної власності, обмеження використання земель громадянами та юридичними особами у випадках порушення вимог земельного законодавства.

Змістом статті 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.  

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником чи користувачем документа, що підтверджує право власності чи право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст.ст.2, 5 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. При цьому об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Вимогами ст.ст.6, 13-21 Закону України «Про оренду землі» визначені правові підстави оренди землі в Україні. Порядок придбання земельної ділянки за договором оренди, суттєві умови договору оренди, зокрема, наявність проекту відводу земельної ділянки та рішення власника щодо надання цієї ділянки у користування.

З аналізу наведених правових норм випливає, що право користування земельною ділянкою, у тому числі і тою, на якій розташована будівля чи споруда, виникає і оформлюється   в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (ст.ст.120, 123 – 126). Зокрема, підставою для одержання земельної ділянки в оренду із земель комунальної власності   є  рішення органу місцевого самоврядування про надання  ділянки  у користування на певних умовах, якому передує розроблення проекту відведення цієї ділянки.

Укладена спірна угода не відповідає наведеним приписам земельного законодавства. Зміст цієї угоди, якою визначено право ТОВ «Фермер-ЛТД»  користування земельною ділянкою пл.2,3 га в с. Некрасівка без правовстановлюючих документів,  суперечить положенням ст.ст.124,125, 126 Земельного кодексу України щодо виникнення права користування земельною ділянкою і моменту з якого це право може бути реалізовано відповідачем.

Крім того, розпорядження землями територіальної громади, зокрема надання у користування, належить виключно  до повноважень сільської ради, і не відноситься до компетенції сільського голови, яка визначена ст..42 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні».

З наведеного суд дійшов висновку, що угода про внесення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 01.01.2009 р., укладена між Тінистівською сільською радою та ТОВ „Фермер ЛТД”, є такою, що суперечить вимогам земельного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсною.

Таким чином, викладене є підставою для задоволення позову прокурора.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідачів  в порядку ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 25.05.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсною угоду про внесення плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 01.01.2009 р., укладену між Тінистівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД».

3.          Стягнути з Тінистовської сільської ради (Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Зарічна, 23, ОКПО 26366566) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку отримувача  ГУ ГКУ в АРК м.Сімферополь, отримувач: держбюджет м.Сімферополь) 42,50грн. державного мита.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фермер ЛТД” (96435, АРК, Бахчисарайський район, с.Углове, вул.Аграрна, 61; ОКПО 30933424) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку отримувача: ГУ ГКУ в АРК м.Сімферополь, отримувач: держбюджет м.Сімферополь) 42,50 грн. державного мита.

5.          Стягнути з Тінистовської сільської ради (Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Зарічна, 23, ОКПО 26366566) в дохід державного бюджету м.Сімферополь (отримувач: державний бюджет м.Сімферополь, р/р 31218259700002 в УГК в м.Сімферополь ГУ ГКУ в АРК ОКПО 34740405, МФО 824026, код платежу – 22050000, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи у господарському суді АРК) 52,00грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фермер ЛТД” (96435, АРК, Бахчисарайський район, с. Углове, вул. Аграрна, 61; ОКПО 30933424) в дохід державного бюджету м.Сімферополь (отримувач: державний бюджет м.Сімферополь, р/р 31218259700002 в УГК в м.Сімферополь ГУ ГКУ в АРК, ОКПО 34740405, МФО 824026, код платежу – 22050000, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи у господарському суді АРК) 52,00грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.