Постанова

від 28.05.2009 по справі 16/36/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/36/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" травня 2009 р. Справа № 16/36/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Михайлова М.В., Журавльова О.О.,

(згідно з розпорядженням голови суду від 29.04.2009 року №66 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Заріцька О.В., за дов., Херувімов А.В., генеральний директор,

від відповідача –Скоробогатов О.В., за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Южспецгідрокомплект”, м. Херсон

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18 березня 2009 року   

у справі №16/36/09

за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Южспецгідрокомплект”, м.Херсон

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Житлопромбуд-8”, м.Миколаїв

про стягнення 86244 грн. 37 коп., -    

встановив:

Акціонерне товариство закритого типу „Южспецгідрокомплект” (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Житлопромбуд-8” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 86244,37 грн., у тому числі 84849,45 грн. заборгованості за замовлене відповідачем обладнання (витратомір серії FXE-4000-DE46F(MAG-XE)ДУ400 та вторинного електромагнітного перетворювача FXE4000-E4(MAG-XE) і 1394,92 грн. пені за прострочку оплати вказаного обладнання. При цьому позивач обґрунтовує свої вимоги укладеним на підставі ст.640 і 642 Цивільного кодексу (ЦК) України договором з відповідачем, який звернувся з пропозицією поставки йому цього обладнання і частково в сумі 5000грн. сплатив виставлений рахунок-фактуру на суму 89749,45 грн. вартості замовленого обладнання.

У відзиві на позов відповідач його не визнає, посилаючись на те, що між ним і позивачем дійсно був укладений усний договір поставки вказаного обладнання, всі умови якого обговорювались з позивачем в телефоній розмові і дійшли згоди про поставку обладнання не більше ніж через 98 днів з моменту внесення авансу на його розрахунковий рахунок, тобто не пізніше 15.11.2008р. Строк поставки цього обладнання, як далі зазначає відповідач, по домовленості з позивачем закінчувався не пізніше 19.11.2008р., але оскільки цей строк позивачем був порушений, тому він відмовився від замовленого обладнання.

Рішенням місцевого господарського суду від 18 березня 2009 року (суддя Фролов В.Д.) у позові відмовлено з підстав, викладених відповідачем у відзиві на позов, тобто при відмові позивача поставити обладнання відповідачу в установлений строк останній вправі був відмовитись від його прийняття у відповідності зі ст.ст. 663 і 665 ЦК України.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити йому строк на подання апеляційної скарги (такий строк відновлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.04.2009р. при прийнятті апеляційної скарги до провадження), оскаржене рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду першої інстанції в оскарженому рішенні фактичним обставинам справи, яким визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, між сторонами (позивачем і відповідачем) була досягнута усна домовленість про поставку обладнання, а саме: витратоміру серії FXE-4000-DE4F(MAG-XE)ДУ400 та вторинного електромагнітного перетворювача FXE4000-E4(MAG-XE).

15.08.2008 року позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №ФН-0000229 на оплату замовленого ним обладнання на суму 89849,45 грн. (а.с.11), який 18.08.2008 року відповідачем на виконання зазначеного платіжним дорученням №4091 8100Т оплачений у розмірі 5000,00 грн. як аванс за поставку замовленого обладнання (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Доказом укладення договору на поставку замовленого обладнання є, зокрема, сплата авансу відповідачем.

Отже, між позивачем та відповідачем склались договірні відносини з поставки вказаного обладнання, що визнав відповідач у відзиві на позов (а.с.42-43).

Відповідно до ст.712 ЦК України до договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Із матеріалів справи вбачається, що фірма-виробник –АББ-Лтд –зазначеного обладнання 13.08.2008р. повідомила позивача про його поставку останньому на замовлення відповідача на протязі 15 тижнів з моменту повідомлення (а.с.20), тобто це обладнання могло бути поставлено позивачу з подальшою поставкою його відповідачу не раніше грудня місяця 2008 року.

Тому посилання відповідача у відзиві на позов на те, що між ним і позивачем було домовленість про поставку обладнання не пізніше 15.11.2008р. і що строк виконання зобов'язання закінчився 19.11.2008р., а також, що протягом всього терміну поставки обладнання представники фірми позивача в телефонних розмовах відкладали дату його поставки, не відповідає дійсності і нічим відповідачем не підтверджено.

Матеріали справи свідчать, що позивач у грудні (15.12.2008р. 29.12.2008р.) 2008 року письмово повідомляв відповідача про поставку замовленого останнім обладнання і з проханням сплатити його залишкову вартість у сумі 84849,45 грн. (а.с.14 і 16). Ці повідомлення відповідачем були отримані відповідно 18 і 30 грудня 2008 року, про що свідчить кур'єрська пошта про вручення їх директору відповідача (а.с.15 і 17).

Не дивлячись на такі повідомлення, відповідач залишив їх без реагування.

Правові наслідки порушення покупцем зобов'язання передбачені ст.692 ЦК України, згідно якої при відмові покупця від прийняття та оплати товару продавець має право за своїм вибором вимагати його оплати або відмовитись від договору купівлі-продажу (ч.4 ст.692 ЦК).

Оскільки позивач не є виробником замовленого відповідачем обладнання і останнє є ексклюзивним, тобто не виготовляється шляхом серійного виробництва (підтверджено позивачем документально на вимогу суду апеляційної інстанції), а було отримано позивачем після часткової сплати його вартості виробнику обладнання для передачі відповідачу на виконання умов договору, то відповідач зобов'язаний прийняти замовлене ним обладнання зі сплатою його залишкової вартості в сумі 84849 грн. 45 коп.

Що стосується стягнення з відповідача пені в сумі 1394,92 грн. за прострочку оплати обладнання на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. (набрав чинності з 14.01.1997р.), то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки статтями 1 і 3 названого Закону передбачено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Така ж відповідальність платника грошових коштів передбачена і в ч.2 ст.343 Господарського кодексу України.

Оскільки між сторонами була укладена усна домовленість про поставку обладнання без укладення письмового договору з встановленням розміру неустойки (пені) за невиконання грошового зобов'язання, що є необхідною умовою відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, то пеня, нарахована позивачем, стягненню не підлягає, оскільки нарахована безпідставно.

На зазначені вище обставини суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення, не звернув уваги і не дав їм належної правової оцінки, а тому це рішення підлягає скасуванню як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи і прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Южспецгідрокомплект” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18 березня 2009 року у справі №16/36/09 скасувати.

Позов АТЗТ „Южспецгідрокомплект” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Житлопромбуд-8” (54042, м.Миколаїв, вул. Скороходова, 211, п/р 26003001304848 у філії ЗАТ „ОТП банк” м.Миколаїв, МФО 326911, код ЄДРПОУ 05409952) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Южспецгідрокомплект” (73028, м. Херсон, вул. Чорноморська, 16, п/р 6006375 у ХФ ВАТ „Кредипромбанк”, МФО 352651, код ЄДРПОУ 24114783) 84849 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 45 коп. залишкової вартості замовленого обладнання, 1265 (одну тисячу двісті шістдесят п'ять) грн. 76 коп. держмита, у тому числі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 27 коп. за подання апеляційної скарги і 118 (сто вісімнадцять) грн. на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            В.М.Тофан

Судді                                                                                          М.В.Михайлов

                                                                                                    О.О.Журавльов