Рішення

від 11.02.2014 по справі 760/1913/13- ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Цивільна справа №760/1913/13-ц

№2/760/1480/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Гайдайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Арт-Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика», ОСОБА_1, ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про визнання недійсними договорів, стягнення компенсації та стягнення немайнової шкоди,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика», ОСОБА_1, ОСОБА_2 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, стягнення компенсації та стягнення немайнової шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 березня 2010 року на підставі Договору про передачу авторських та суміжних прав, укладеного з ФОП ОСОБА_3, набув виключні майнові авторські та суміжні права на твір (фонограму) «ІНФОРМАЦІЯ_1» як у сольному виконанні ОСОБА_2, так і в дуетному виконанні ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які, в свою чергу, на момент передачі позивачу належали ФОП ОСОБА_3 на підставі Договору про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15 березня 2010 року, укладеного між ним та ОСОБА_2

Вказував, що про факт незаконного використання прав на твір (фонограму) «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідачами ТОВ «Класик Партнер» а ТОВ «Чесна музика» йому стало відомо в грудні 2011 року, після того як вказані відповідачі пред'явили до позивача вимоги про відшкодування їм компенсації за незаконне розповсюдження твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» як у дуетному виконанні ОСОБА_5 та ОСОБА_2, так і в сольному виконанні ОСОБА_2.

Позивач зазначає, що відповідачі дійсність Договору про передачу авторських та суміжних прав від 29.03.2010р. та Договору про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15 березня 2010 року, - визнають та не оспорюють.

Також позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2, укладаючи Договір про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15.03.2010р., гарантував ФОП ОСОБА_3, що на момент відчуження йому виключних майнових авторських та суміжних прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 був єдиним правоволодільцем та будь-які треті особи не можуть мати претензій стосовно прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що спірні договори: Договір № 2805 від 28 травня 2009р., укладений між ТОВ «Классик Партнер» і ОСОБА_2, та Ліцензійний договір № А9-1505/1 від 15.05.2009 р., укладений між ТОВ «Классик Партнер» та ОСОБА_1, а також Ліцензійний договір № 077/2 невиключна ліцензія від 20 лютого 2010 року, укладений між ТОВ «Классик Партнер» та ТОВ «Чесна музика», - були укладені відповідачами в 2011 році, а не 15 і 28 травня 2009 року та 20 лютого 2010 року, як те зазначалось в спірних договорах.

Позивач зазначає, що до таких незаконних дій відповідачі ТОВ «Класик Партнер», ТОВ «Чесна Музика», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення за рахунок стягнення незаконної компенсації з позивача, і в зв'язку з порушенням прав позивача просили стягнути з вказаних відповідачів солідарно 76 580,00грн. компенсації .

Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_3 відшкодування немайнової шкоди в розмірі 8 000,00грн. позивач обґрунтовував тим, що відповідач ФОП ОСОБА_3 невчасно передав позивачу Договір про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15.03.2010р., чим спричинив затягування конфліктної ситуації з приводу належності прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ТОВ «Чесна Музика» та представник ТОВ «Класик Партнер» і ОСОБА_2 позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтовували тим, що до даних спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми законодавства України, оскільки договір був укладений на території Російської Федерації та між особами, які є суб'єктами Російської Федерації, а також обґрунтовували тим, що права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» передавались виключно ТОВ «Класик Партнер», ОСОБА_2 та ТОВ «Чесна Музика». Заперечення проти стягнення з відповідачів компенсації обґрунтовували тим, що відсутність порушень авторських та суміжних прав виключає сплату компенсації

ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне частково задовольнити первісні позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач набув виключні майнові авторські та суміжні права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» як у сольному виконанні ОСОБА_2, так і в дуетному виконанні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі договору про передачу авторських та суміжних прав від 29 березня 2010 року, укладеного між ПП «Арт-Трейдінг» та ФОП ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 14-16). Станом на час відчуження прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» ПП «Арт-Трейдінг» ФОП ОСОБА_3 володів ними на підставі Договору про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15 березня 2010 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 8-10)

На підставі п. 5.1., 5.2. Договору про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15 березня 2010р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2, судом встановлено, що ОСОБА_2 як Правовласник гарантує, що станом на момент укладення даного договору права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» належать виключно йому та не передані третім особам і претензії щодо прав на даний твір не можуть бути заявлені жодною третьою особою. (т. 1 а.с. 8-10).

На підставі п. п. 5.1.1, 5.1.3, 5.1.4, 5.1.5 Договору про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15.03.2010р., укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, судом встановлено, що ОСОБА_2 гарантував, що він є єдиним володільцем авторських та суміжних прав на фонограму «ІНФОРМАЦІЯ_1» як в сольному виконанні ОСОБА_2, так і в дуетному виконанні ОСОБА_2 та ОСОБА_5, та на момент підписання договору, не існує ніяких прав, обмежень та вимог третіх осіб по відношенню до творів/фонограм, прав; тільки Правоволоділець ОСОБА_2 має право передавати Права, і на дату укладення Договору не існує ні одного договору або довіреності, або документа, що має силу договору, за яким третя особа має право розпоряджатись будь-якими правами з Прав, або в силу яких Право володілець був би обмежений в можливості розпоряджатись Правами.

З пояснень сторін судом встановлено, що відповідачі не оспорюють, в тому числі і в судовому порядку, ні Договір про передачу авторських та суміжних прав № 15/03/10 від 15.03.2010р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ні Договір про передачу авторських та суміжних прав від 29 березня 2010 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Арт-Трейдінг».

Беручи до уваги вказані факти, а також звертаючи увагу на те, що Заява № 1-1619 від 02.07.2012р. (а.с. 146), була складена відповідачем ОСОБА_2 під час розгляду спору судом з метою обґрунтувати свої заперечення проти позову, суд приймає її як письмові пояснення відповідача, але оцінює критично, оскільки вказана заява спростовується іншими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

В ході судового розгляду, з метою встановлення давності складання оспорюваних договорів, судом було призначено судову технічну експертизу документів. Представники відповідачів ТОВ «Чесна Музика», ТОВ «Класик Партнер» та ОСОБА_2 категорично заперечували проти призначення судової технічної експертизи документів, і в подальшому ухилились від проведення призначеної експертизи, безпідставно не надавши витребовувані експертом зразки відбитків печаток.

Відповідно до ч.1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

В зв'язку з тим, що судова експертиза призначалась для визначення давності складання та підписання оспорюваних позивачем договорів, і безпідставно ухилившись від подання експерту зразків відбитків печаток для порівняння з нанесеними в договорах, відповідачі фактично перешкодили провести судову технічну експертизу оспорюваних договорів, тому суд приходить до висновку, що відповідачі намагались приховати факт складання та підписання оспорюваних договорів і значно пізніший часовий проміжок, ніж той що зазначений в оспорюваних договорах.

Тому суд вважає за необхідне визнати встановленим факт складання та підписання оспорюваних договорів: Договір № 2805 від 28.05.2009р., укладений між ТОВ «Класик Партнер» і ОСОБА_2, Ліцензійний договір № А9-1505/1 від 15.05.2009р., укладений між ТОВ «Класик Партнер» та ОСОБА_1, а також Ліцензійний договір № 077/2 невиключна ліцензія від 20.02.2010 року, укладений між ТОВ «Класик Партнер» та ТОВ «Чесна Музика», - не 28.05.2009р., 15.05.2009р. та 20.02.2010р. відповідно, а в значно пізніший часовий проміжок.

Відповідно до п. п. 3, 5 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний право чин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюється законами.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про міжнародне приватне право» до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Відповідно до п. п. 3, 5, 7 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: у справах про відшкодування шкоди, якщо її завдано на території України; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні, або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, долучені до матеріалів справи суд вважає доведеним факт складання відповідачами оспорюваних договорів в значно пізніший період, ніж вказаний ними в текстах оспорюваних договорів.

Тому суд приходить до висновку і вважає встановленим той факт, що ФОП ОСОБА_3 з 15 березня 2010 року на законній підставі володів та розпоряджався виключними майновими авторськими та суміжними правами на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» у як у сольному виконанні ОСОБА_2, так і в дуетному виконанні ОСОБА_2 та ОСОБА_5, і правомірно реалізував своє право на відчуження вказаних прав позивачу ПП «Арт-Трейдінг» 29 березня 2010 року на підставі Договору про передачу авторських та суміжних прав.

Враховуючи вказане вище суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання недійсними оспорюваних договорів та визнання незаконними дій ТОВ «Класик Партнер», ТОВ «Чесна музика», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незаконними в частині порушення виключних майнових авторських та суміжних прав позивача на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» у виконанні ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Судом встановлено, що факт порушення виключних майнових авторських та суміжних прав позивача на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» мав місце на території України, саме порушення прав має триваючий характер і не припинено на даний час, оскільки відповідачі ТОВ «Класик Партнер» та ТОВ «Чесна Музика» продовжують користуватись та розпоряджатись даними правами.

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» позивач вправі витребувати в порушника авторського права і (або) суміжних прав дохід, отриманий внаслідок порушення вказаних прав, або сплату компенсації від 10 до 50 000 мінімальних розмірів заробітних плат.

Враховуючи вказане вище суд приходить до висновку, що відповідачі ТОВ «Класик Партнер» та ТОВ «Чесна Музика», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 безпідставно користуються та розпоряджаються виключними майновими авторськими та суміжними правами на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», тому позовна вимога позивача про стягнення з ТОВ «Класик Партнер», ТОВ «Чесна музика», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь позивача компенсації за порушення майнових авторських та суміжних прав в розмірі 76 580,00грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт ухилення ФОП ОСОБА_3 від вирішення спірної ситуації, яка склалась навколо належності прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» сторонам даного спору.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідач ФОП ОСОБА_3 в квітні 2012 року передав позивачу документи, що підтверджують належність, станом на 29 березня 2010 року, виключних майнових авторських та суміжних прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» саме ФОП ОСОБА_3 Жодних інших вимог по сприянню в вирішенні даної спірної ситуації позивач до відповідача ФОП ОСОБА_3 не заявляв.

Таким чином суд приходить до висновку, що в частині стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь позивача 8000,00 грн. немайнової шкоди, спричиненої бездіяльністю, вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 175, 179, 180, 207 ГК України, ст. ст. 203, 215, 228, 234, 236 ЦК України, ст. ст. 37, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК суд, -

вирішив:

Позов Приватного підприємства «Арт-Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна Музика», ОСОБА_1, ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про визнання недійсними договорів, стягнення компенсації та стягнення немайнової шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір відчуження прав на фонограму №2805 від 28 травня 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер» та ОСОБА_2.

Визнати недійсним ліцензійний договір №А9-1505/1 від 15 травня 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер» та ОСОБА_1.

Визнати недійсним ліцензійний договір №077/2 невиключна ліцензія від 20 лютого 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чесна музика».

Визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер» в частині порушення виключних майнових авторських та суміжних прав Приватного підприємства «Арт-Трейдінг» на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» у виконанні ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика» (ЄДРПОУ 33628584) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер» (ОДРН 1087746349272) на користь Приватного підприємства «Арт-Трейдінг» (ЄДРПОУ 33145092) компенсацію за порушення майнових авторських та суміжних прав в розмірі 76 580,00грн. (сімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути в рівних частках з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика» (ЄДРПОУ 33628584) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик Партнер» (ОДРН 1087746349272) на користь Приватного підприємства «Арт-Трейдінг» (ЄДРПОУ 33145092) 765 гривень 80 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зінченко С. В.