Рішення

від 19.05.2009 по справі 20/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  20/90

19.05.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр «Техагроресурс»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Технології Україна»

про               стягнення  62 994,30грн.

                      Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача       Жураківський А.М.- предст. (дов. від 10.04.2009р.)

Від відповідача   не з'явився

Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  62 994,30рн.-заборгованості (30 000,00грн.-основного боргу, 15 000,00грн.-штрафу, 2634,30грн. -3% річних, 15630,00грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №1 від 31.03.2006р.

Ухвалою суду від 21.04.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/90 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 06.05.2009р.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 21.04.2009р. відкладено.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу за адресою, що зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13,  представників у судові засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

          На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними  у ній матеріалами.

          Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                            В С Т А Н О В И В:

          31.03.2006р. між ТОВ «Техноцентр «Техагроресурс», в якості продавця (далі-позивач) та ТОВ «Агро-Еко-Технології Україна», в якості покупця (далі-відповідач) було укладено договір поставки №1, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця білковий концентрат.

          Відповідно до п. 1.2 договору найменування, кількість і ціна окремих партій товару вказується в рахунках-фактурах або додатках, які є невід'ємними частинами даного договору.

          У додатку №1 до договору сторони визначили, що продажу підлягає товар –білковий концентрат у кількості 20,000тон, загальною ціною з ПДВ -100 000,00грн. Строк сплати до 10 квітня 2006р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною У-00000002 від 03.04.2006р. на суму 100 000,00грн.

Відповідач оплатив вартість товару частково у розмірі 70 000,00грн.

Проте, у встановлений договором строк відповідач вартість товару у розмірі 30 000,00грн. не оплатив.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 30 000,00грн. основного боргу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 30 000,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 15 000,00грн. штрафу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 договору за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченого товару.

Ознайомившись з розрахунком штрафу позивача, нарахування якого передбачено       п.5.1 договору, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі  15 000,00грн.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стягнення 3% річних  у сумі 2634,30грн. та збитків від інфляції у сумі 15 630,00грн. за розрахунком позивача суд вважає обґрунтованим.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача.

Щодо клопотання позивача про покладення на відповідача витрат позивача на юридичні послуги  у розмірі 6 000,00грн., суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

На вимогу суду позивачем не надано суду доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС», із яким позивачем укладено договір №03/04 про надання юридичних послуг від 03.04.2009р., має статус адвокатського бюро, колегії, фірми, контори чи іншого адвокатського об‘єднання. Представник позивача, який представляв у суді інтереси позивача, не надав суду доказів того, що він має статус адвоката.

У зв'язку з наведеним, суд відмовляє у  задоволенні клопотання позивача про покладення на відповідача витрат позивача на юридичні послуги.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

            1.  Позовні вимоги  задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Технології Україна» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 33060339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр «Техагроресурс»»(м. Київ, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 3, код ЄДРПОУ 32240556) 30 000,00грн. - основного боргу, 15 000,00грн.-штрафу, 15 630,00грн. –збитків від інфляції, 2634,30грн. -3% річних, 629,94грн. - державного мита, 118,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                        В.В. Палій