Рішення

від 10.02.2014 по справі 907/1243/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2014 Справа № 907/1243/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уж - Ойл" м.Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рахівське автотранспортне підприємство 12139", м. Рахів

про стягнення заборгованості в сумі 36 527,37 грн., в т.ч., 32 979,46 грн. - сума основного боргу, 2 515,92 грн.-пені, 1031,99 грн. - 3% річних

Суддя Й.Й. Кадар

За участю представників:

Від позивача - Блохіна В.Ю., представник за довіреністю №б/н від 15.11.2013 року;

Від відповідача - Гіді М.Т., представник за довіреністю б/н від 13.01.2014 року;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Уж - Ойл" м. Ужгород заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Товариства з обмеженою відповідальністю "Рахівське автотранспортне підприємство 12139", м. Рахів про стягнення заборгованості в сумі 36 527,37 грн., в т.ч., 32 979,46 грн. - сума основного боргу, 2 515,92 грн.-пені, 1031,99 грн. - 3% річних

В судовому засіданні 30.01.2014р. за участі представників сторін позивача - Блохіна В.Ю., представник за довіреністю б/н від 15.11.2013 року, відповідача - Гіді М.Т., представник за довіреністю б/н від 13.01.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 05.02.2014р. на 14:30год., 05.02.2014р. перерву продовжено на 10.02.2014р. на 10:03год.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання по повній та своєчасній оплаті за поставлені нафтопродукти згідно Договору № 22/02/12 від 22.02.2012 року.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник позивача позов підтримав, покликаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами, просить позов задоволити.

Представником відповідача в судовому засіданні 14.01.2014р. на виконання вимог суду подано відзив, яким проти позову заперечує. Також зазначає про неправильне нарахування позивачем заборгованості відповідно до видаткових накладних, зазначає про те що, акт звірки станом на 30 вересня 2013, не може бути взятим до уваги, оскільки підписаний невстановленою особою. Крім того, вважає нарахування пені незаконною, оскільки пеня як вид штрафних санкцій не була передбачена договором. До відзиву на позов також додав платіжне доручення №211 від 14.01.2014 про сплату 2 000,00 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за отримані нафтопродукти.

В судовому засіданні 30.01.2014р. відповідач додатково поданими письмовими поясненнями просить суд у зв'язку з скрутним фінансовим становищем розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Додатково поданими в судовому засіданні 05.02.2014р. письмовими поясненнями представник позивача просить суд позов задоволити з врахуванням здійсненої відповідачем 14.01.2014р. оплати на суму 2000грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.02.2014р. долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення про № 226 від 03.02.2014р. про часткову сплату заборгованості в сумі 500 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2012 року між ТОВ «Уж-Ойл» (Постачальник) та ТОВ «Рахівське АТП 12139» (Покупець) було укладено договір на відпуск нафтопродуктів по відомостях №22/02/12. Згідно договірних домовленостей постачальник зобов'язався здійснювати відпуск нафтопродуктів: дизельного палива по відомостях, а покупець, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання проводити попередню оплату за нафтопродукти, а у випадку виникнення заборгованості за розрахунках не пізніше трьох днів після звірки взаєморозрахунків з погасити заборгованість шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок ТОВ «Уж-Ойл».

Згідно додаткової угоди №Ц-1 до Договору від 22 лютого 2012 року оплата вартості товару - дизельного палива здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в сумі, що рівна вартості товару згідно виставленого рахунку. Оплата рахунку проводиться на протязі трьох банківських днів.

За твердженням позивача протягом дії вказаного Договору в 2012 та 2013 роках ТОВ «Уж-Ойл» здійснювало відпуск ТОВ «Рахівське АТП 12139» дизельного палива, вартість якого зі спливом певного часу відповідачем перераховувалась на розрахунковий рахунок позивача або висилась готівкою в касу постачальника. Щомісячно сторони звіряли взаєморозрахунки та підписували відповідні акти.

Постачальник по даному Договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних №РН-0002907 від 13 листопада 2012 року - 2201,19 грн.; №РH-0002918 від 14 листопада 2012 року на суму 1708,47 грн.; №РН- 0002929 від 15 листопада 2012 року - 1595,72 грн.; №РН-0002938 від 16 листопада 2012 року - 2583,61 грн.; №РН-0002943 від 17 листопада 2012 року - 1711,34 грн.; №РН-0002948 від 18 листопада 2012 року - 2221,28 грн.; №РН-0002957 від 19 листопада 2012 року -2130,67 грн.; №РП-0002964 від 20 листопада 2012 року -- 2034,01 грн.; №РН-0002972 від 21 листопада 2012 року - 1599,11 грн.; №РН-0002979 від 22 листопада 2012 року-2181,41 грн.; №РН-0002986 від 23 листопада 2012 року - 2213,80 грн.; №РН-0002996 від 24 листопада 2012 року -1723,44 грн.; №РН-0002999 від 25 листопада 2012 року - 1673,11 грн.; №РН-0003011 від 26 листопада 2012 року - 1609,15 грн.; №РН-0003019 від 27 листопада 2012 року - 1961.54 грн.; №РН-0003026 від 28 листопада 2012 року - 1706,52 грн.; №РН-0003033 від 29 листопада 2012 року - 1720.26 грн.; №РН-0003043 від 30 листопада 2012 року - 2611,50 грн.; №РН-0000735 від 26 квітня 2013 року - 582,24 грн.; №РН-0000748 від 28 квітня 2013 року - 435,55 грн.; №РН-0000769 від 30 квітня 2013 року - 396,29 грн.; №РН-0000781 від 1 травня 2013 року-381,60 грн.: №РН-0000788 від 2 травня 2013 року - 396,96 грн.; №РН-0000799 від 4 травня 2013 року - 366,53 грн., позивачем за період з листопада 2012р. по травень 2013р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 37544,11 грн.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем умов Договору, щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару. Відповідачем частково проведено оплату за поставлений товар на суму 4400 грн., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи платіжними дорученнями. Внаслідок часткової сплати за поставлений товар, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позову становить 32979,46 грн., що також відображено в долученому до матеріалів справи акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2013р., який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У ч.І ст. 530 ЦК України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В даному випадку відповідачем в процесі провадження по справі, а саме 14.01.2014р. та 03.02.2014р. здійснено часткове погашення заборгованості за поставлений товар на суму 2500грн., про що позивачем та відповідачем подано суду відповідні докази, а саме платіжні доручення № 211 від 14.01.2014р. на суму 2000грн. та № 226 від 03.02.2014р. на суму 500грн., які судом долучені до матеріалів справи.

Отже, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості за поставлений товар на суму 2500 грн., провадження у справі в цій частині на суму 2500грн. належить припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки, в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлений товар отриманий згідно з видатковими накладними, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30 479,46 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні нарахування та три проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора та в отриманні компенсації (плати від боржника) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочку виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.12.2012р. по 10.12.2013р. суму 1031,99 грн. - 3% річних.

Нараховані позивачем три відсотки річних за період з 01.12.2012р. по 10.12.2013р. в сумі 1031,99 грн., судом проаналізовані, підтверджені належним розрахунком, а отже підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Пеня як штрафна санкція за неналежне виконання грошового зобов'язання встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими грошовими коштами.

Сплата покупцем неустойки в розмірі 1% від розміру несплаченої суми за кожен день прострочення передбачено п. 5.3. Договору від 22 лютого 2012 року. Однак, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» містить вимогу до розміру пені, яка не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача за невиконання свого договірного обов'язку щодо оплати отриманого товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 11.12.2012р. по 07.11.2013р. в сумі 2515,92. При цьому, зазначає, що пеня з урахуванням приписів ст. 232 ГК України нарахована за шість місяців, починаючи: з моменту підписання відповідачем акту звірки за листопад 2012 року + 3 дні = сума отриманого палива за період з 14 по 30 листопада 2012 року та з моменту підписання конкретної видаткової накладної + 3 дні = сума отриманого палива згідно видаткових накладних від 26, 28, 30 квітня 2013 року та 1, 2, 4 травня 2013 року.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік встановлена щодо стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, строк позовної давності по стягненню пені в сумі 2338,69 грн. з суми заборгованості 32984,94грн. за період з 11.12.2012р. по 01.06.2013р. уже сплив (пеня нарахована позивачем починаючи з моменту підписання відповідачем акту звірки за листопад 2012 року + 3 дні = сума отриманого палива за період з 14 по 30 листопада 2012 року). Нарахування пені на вказану суму заборгованості мало розпочатись через три дні від дня виставлення рахунку (видаткової накладної) та припинитися через шість місяців, тобто відповідно з 17.11.2012р. по 17.05.2013р.; з 18.11.2012р. по 18.05.2013р.; з 19.11.2012р. по 19.05.2013р. з 20.11.2012р. по 20.05.2013р.; з 21.11.2012р. по 21.05.2013р.; з 22.11.2012р. по 22.05.2013р.; з 23.11.2012р. по 23.05.2013р.; з 24.11.2012р. по 24.05.2013р.; з 25.11.2012р. по 25.05.2013р.; з 26.11.2012р. по 26.05.2013р.; з 27.11.2012р. по 27.05.2013р.; з 28.11.2012р. по 28.05.2013р.; з 29.11.2012р. по 29.05.2013р.; з 30.11.2012р. по 30.05.2013р.; з 01.12.2012р. по 01.06.2013р.; з 02.12.2012р. по 02.06.2013р. з 03.12.2012р. по 03.06.2013р., а сама пеня могла бути заявлена до стягнення в межах року, що передує зверненню позивача до суду із відповідною вимогою (позовна заява подана 12.12.2013 року).

Що стосується нарахованої позивачем пені за не сплату поставленого товару згідно видаткових накладних №РН-0000735 від 26 квітня 2013 року - 582,24 грн.; №РН-0000748 від 28 квітня 2013 року - 435,55 грн.; №РН-0000769 від 30 квітня 2013 року - 396,29 грн.; №РН-0000781 від 1 травня 2013 року-381,60 грн.: №РН-0000788 від 2 травня 2013 року - 396,96 грн.; №РН-0000799 від 4 травня 2013 року - 366,53 грн. за період з 30.04.2013р. по 07.011.2013р. в сумі 177,23грн., то така визначена у відповідності до ст. 232 ГК України, судом проаналізована, підтверджена належним розрахунком та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача 31 688,68 грн., в т.ч., 30479,46 грн. - сума основного боргу, 1031,99 грн. - 3% річних та 177,23 грн. - пені.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1492,60грн. підлягає віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду належить відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, застосовуючи заходи передбачені ст. 121 ГПК України слід мати на увазі, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватись інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан.

Виходячи із наведеного, чинне законодавство у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Підставою надання розстрочки заявник зазначає скрутне фінансове становище, в підтвердження чого надав фінансовий звіт за 2013р., що з урахуванням вищеприведеного не є достатнім та належним доказом для надання судом розстрочки по виконанню рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82 - 85, 121,Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рахівське автотранспортне підприємство 12139" (Закарпатська область, м. Рахів, вул. Ватутіна, 2, код ЄДРПОУ 03113973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уж - Ойл" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Станційна, 56А, код ЄДРПОУ 37231242) суму 31 688,68 грн. (тридцять одну тисячу шістсот вісімдесят вісім гривень 68коп.) в т.ч. 30479,46 грн. - сума основного боргу, 1031,99 грн. - 3% річних та 177,23 грн. - пені та суму 1492,60грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто дві гривні 60коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

3. Провадження у справі стосовно позовних вимог на суму 2500 грн. основного боргу припинити.

4. В задоволенні позовних вимог на суму 2338,69грн. пені відмовити.

5. В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

6. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.02.2014р.

Суддя Й.Й.Кадар