Постанова

від 27.01.2014 по справі 801/4041/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2014 р. (11:30 год.) Справа №801/4041/13-а

Окружний адміністративний суду Автономної Республіки Крим у складіголовуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

до Комунального підприємства «Керченське спеціалізоване підприємство «Міськсвітло»

про накладення арешту на розрахункові рахунки,

без участі представників сторін,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби до Комунального підприємства "Керченське спеціалізоване підприємство «Міськсвітло» про накладення арешту на розрахункові рахунки Комунального підприємства «Керченське спеціалізоване підприємство «Міськсвітло» (р/р № 26045010072251, № 26001000090210 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023; № 26001060921504, № 26040054900398, № 26054054914897 у КРИМ.РУПАТКБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свій обов'язок по своєчасній сплаті податків та зборів, не сплачує за судовим рішеннямподатковий борг. Позивачем здійснені заходи щодо розшуку майна підприємства, однакза даними бюро технічної інвентаризації, органу на автомобільному транспорті,майно за відповідачем не зареєстровано. Посилаючись на положення ст.20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на рахунки у банках відповідача, оскільки Комунальне підприємство «Керченське спеціалізоване підприємство «Міськсвітло» має податковий борг та в нього відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

УхваламиОкружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.102).

Відповідач явку свого представника у судове засідання 27.01.2014 року не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач заперечення проти позову не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглянути справу у відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керченське спеціалізоване підприємство «Міськсвітло» (далі - КП «КСП «Міськсвітло») зареєстроване як юридична особа 06.08.2007 року, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-8).

Судом встановлено, що КП «КСП «Міськсвітло» взято на облікв ДПІ в м. Керчі АРК з 07.08.2007 року №3053 (а.с.9) та перебуває на обліку в Керченській ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК, зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що 16.04.2008 року видано свідоцтво № 100111922 (а.с.10).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача з ПДВ утворилася в результаті самостійно задекларованих сум податку на додану вартість на підставі наданих до податкового органу:

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9078871596від 14.12.2012 р. за листопад 2012 року у сумі - 23 611,00 грн. (а.с.33-34);

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9083886719 від 08.01.2013 р. за грудень 2012 року у сумі - 27 246,00 грн. (а.с.35-36);

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9007338653 від 18.02.2013 р. за січень 2013 року у сумі - 10 068,00 грн. (а.с.37-38).

Таким чином, заборгованість КП «КСП «Міськсвітло» з ПДВ, яка утворилася в результаті самостійно задекларованих сум податку на додану вартість на підставі податкової декларації № 9078871596 від 14.12.2012 р у розмірі 23 611,00 грн., податкової декларації № 9083886719 від 08.01.2013 р. в розмірі 27 246,00 грн., податкової декларації № 9007338653 від 18.02.2013 р. в розмірі 10 068,00 грн., складає 60 925,00 грн.

Судом встановлено, що 19.11.2012 р. посадовою особою ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість за серпень 2011 р. КП «КСП «Міськсвітло», за результатами якої складено Акт № 258/15-02/35266797 від 19.11.2012 р. (а.с.41-зворотний бік а.с.41).

З Акту перевірки № 258/15-02/35266797 від 19.11.2012 р. слідує, що перевіркою встановлено порушення, а саме: платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість по декларації за серпень 2011 р., в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Так, за серпень 2011 р. сума грошового зобов'язання 14 360,00 грн. сплачена з затримкою сплати 396 календарних днів (а.с.41-зворотний бік а.с.41).

На підставі Акту перевірки № 258/15-02/35266797 від 19.11.2012 р. ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. № 0003681502, яким за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 20% від суми простроченого платежу у розмірі 2872,00 грн., яке отримане головним бухгалтеромпідприємства, про що свідчить розписка посадової особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.39-зворотний бік а.с.39).

Як слідує з матеріалів справи, 06.12.2012 р. ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2011 р. КП «КСП «Міськсвітло», за результатами якої складено Акт № 284/15-02/35266797 від 06.12.2012 р. (а.с.43-зворотний бік а.с.43).

З Акту перевірки № 284/15-02/35266797 від 06.12.2012 р. слідує, що перевіркою встановлено порушення, а саме: платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість по деклараціям за серпень, вересень та жовтень 2011 р., в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Так, за серпень 2011 р. у сумі 3119,11 грн., за вересень 2011 р. у сумі 7678,00 грн. та за жовтень 2011 р. у сумі 18078,64 грн. сплата грошових зобов'язань проведена з затримкою більше 90 календарних днів (а.с.43-зворотний бік а.с.43).

На підставі Акту перевірки № 284/15-02/35266797 від 06.12.2012 р. ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 р. № 0003831502, яким за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 20% від суми простроченого платежу у розмірі 5775,15 грн., яке отримане головним бухгалтеромпідприємства, про що свідчить розписка посадової особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.42-зворотний бік а.с.42).

Також, судом встановлено, що 31.01.2013 р. ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2011 р. та січень 2012 р. КП «КСП «Міськсвітло», за результатами якої складено Акт № 21/15.2/35266797 від 31.01.2013 р. (а.с.47-48).

З Акту перевірки № 21/15.2/35266797 від 31.01.2013 р. слідує, що перевіркою встановлено порушення, а саме: платником несвоєчасно сплачено податок на додану вартість по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2011 р. та січень 2012 р., в порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Так, за жовтень 2011 р. у сумі 230,35 грн., за листопад 2011 р. у сумі 2532 грн., за грудень 2011 р. у сумі 2017 грн., за січень 2012 р. у сумі 30666 грн. сплата грошових зобов'язаньз затримкою більше 30 календарних днів (а.с.47-зворотний бік а.с.47).

На підставі Акту перевірки № 21/15.2/35266797 від 31.01.2013 р. ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 р. № 0000291502, яким за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 20% від суми простроченого платежу у розмірі 6683,12 грн., яке отримане головним бухгалтеромпідприємства, про що свідчить розписка посадової особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.45-зворотний бік а.с.45).

Таким чином, штрафні санкції за порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, визначені ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2012 р. № 0003681502 у розмірі 2872,00 грн., податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2012 р. № 0003831502 у розмірі 5775,15 грн., податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2013 р. № 0000291502 у розмірі 6683,12грн., у загальному розмірі 15 330,27 грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, відповідач є платником податків і зборів, зобов'язаний у строки, встановлені чинним законодавством, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 16.1.3. п.16.1. ст.16 ПК України, встановлено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 191.1.2. п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 47.1.1 п.47.1 ст.47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Також п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: п. 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; п. 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) тощо.

Відповідно до пп. 1 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

Також, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як слідує з матеріалів справи, за результатами перевірок (Акт перевірки № 258/15-02/35266797 від 19.11.2012 р., Акт перевірки № 284/15-02/35266797 від 06.12.2012 р., Акт перевірки № 21/15.2/35266797 від 31.01.2013 р.) встановлено порушення вказаних норм Податкового кодексу України, а саме: порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з ПДВ визначені відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2012 р. № 0003681502 у розмірі 2872,00 грн., податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2012 р. № 0003831502 у розмірі 5775,15 грн., податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2013 р. № 0000291502 у розмірі 6683,12грн., у загальному розмірі 15 330,27 грн. - правомірно.

Крім того, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 54 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. № 0003681502, податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 р. № 0003831502, податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 р. № 0000291502 отримані особисто головним бухгалтеромпідприємства, про що свідчать підписи посадової особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з абз. 1 п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, що на суму заборгованості КП «КСП «Міськсвітло» з ПДВ, яка утворилася в результаті самостійно задекларованих сум податку на додану вартість на підставі податкової декларації № 9078871596 від 14.12.2012 р у розмірі 23 611,00 грн., податкової декларації № 9083886719 від 08.01.2013 р. в розмірі 27 246,00 грн., податкової декларації № 9007338653 від 18.02.2013 р. в розмірі 10 068,00 грн., у загальному розмірі 60 925,00 грн. та накладених штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2012 р. № 0003681502 на суму штрафу 2872,00 грн., податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2012 р. № 0003831502 на суму штрафу 5775,15 грн., податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2013 р. № 0000291502 на суму штрафу 6683,12грн., у загальному розмірі 15 330,27 грн. нарахована пеня у розмірі 4790,66 грн., яка обліковується в автоматичному режимі в картці особового рахунку платника податків за період з 01.12.2012 р. по 02.03.2013 р. (а.с.23-32).

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за позовом складає 81 045,93 грн.

Вказана сума пені підтверджується матеріалами справи, а саме: даними картки особового рахунку платника з податку на додану вартість (а.с.23-32).

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, позивачем 06.04.2010 року виставлена перша податкова вимога № 1/112, яка отримана підприємством 06.04.2010 рокуу зв'язку з наявністю податкового боргу (а.с.15).

07.05.2010 року виставлена друга податкова вимога № 2/138, яка отримана підприємством 07.05.2010 року у зв'язку з наявністю податкового боргу (а.с.15).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012р. №1044/11/13-12, ні ПК України, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу. Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Приймаючи до уваги, що сума податкового боргу відповідачемпостійно прирощувалась, видані перша та друга податкові вимоги є чинними і винесення нової податкової вимоги не передбачено чиннимзаконодавством.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України. Суд зазначає, що станом на момент звернення позивача до суду пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України діяв із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 06.12.2012 р. № 5519-VI. Отже на момент звернення позивача до суду приписи пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлювали, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З 11.08.2013 р. набули чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. № 404-VII, за яким статтю 20 Податкового кодексу України викладено в новій редакції і право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податку у банках передбачено пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, згідно якого контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми п. 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому арешт із підстав, передбачених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках.

Судом встановлено, що 09.03.2010 року позивачем складено акт опису активів, на які розповсюджується право податкової застави (а.с.18).

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, тобто у добровільному порядку загальна сума заборгованості у розмірі 81 045,93 грн. відповідачем погашена не була.

З розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих КП «КСП «Міськсвітло»стягнуто суму податкового боргу з ПДВ такими постановами Окружного адміністративного суду АРК:

-від 26.07.2012 року в розмірі 59 395, 91 грн. (справа № 2а-7408/12/0170/12) (а.с.63-64);

- від 04.10.2012 рокув розмірі 61 274, 5 грн. (справа № 2а-10398/12/0170/5) (а.с.65-67);

- від 17.07.2013 рокув розмірі 158 084, 93 грн. (справа № 801/6548/13-а) (а.с.103-112).

Відповідно до статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначені вище постанови суду набрали законної сили, але не виконані відповідачем.

ДПІ у м. Керчі АРК ДПС направляла банку інкасові доручення, які залишені без виконання (а.с.49-50).

Згідно з п.95.1 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно довідки відповідача КП «КСП «Міськсвітло» є підприємством комунальної форми власності, рухомим та нерухомим майном на праві власності не володіє. Згідно рішення Виконавчого комітету Керченської міської радивід 30.06.2009 року №632 та експертної оцінки КП «КСП «Міськсвітло» прийняло на баланс об'єкти нерухомого майна згідно додатку № 3 на загальну суму 3 244 785, 36 грн. Підприємство не є власником даного майна, а є його балансоутримувачем.

КП «КСП «Міськсвітло» для здійснення господарської діяльності використовує спецавтотранспорт, орендований у УЖКГ м. Керчі згідно договору оренди. Автотранспорт, який належить на правах власності підприємству, відсутній (а.с.21).

Тобто, в даному випадку реалізація майна, яке є у податковій заставі не можлива у зв'язку з тим, що КП «КСП «Міськсвітло»не є власником даного майна, а є його балансоутримувачем.

Судом також з'ясовано, що позивачем були здійснені заходи щодо встановлення наявності майна КП «КСП «Міськсвітло» з метою погашення податкового боргу, проте такого майна встановлено не було, що підтверджується:

- листом КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації від 29.04.2011 року № 2481 (а.с.52);

- листом Керченського відділення РЕР приУДАІ ГУ МВС України в АРК (а.с.52-зворотній бік).

Отже, судом встановлена відсутність зареєстрованого майна у КП КСП «Міськсвітло» для погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, згідно із пунктом 10.1. якої обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків (п. 10.2 Інструкції ).

Пунктом 10.3. Інструкції встановлюється, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до викладеного, арешт на рахунки клієнта у банку може бути накладений рішенням суду на всі кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення або із зазначенням конкретної суми. В разі не визначення у рішенні суду конкретного номеру рахунку, але з визначення суми, арешт накладається в залежності від наявної суми на кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Позивач просить накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача (р/р № 26045010072251, № 26001000090210 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023; № 26001060921504, № 26040054900398, № 26054054914897 у КРИМ.РУПАТКБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436).

Враховуючи те, що податковим органом безрезультатно вчинені всі можливі заходи для стягнення податкової заборгованості з відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на розрахункові рахунки Комунального підприємства «Керченське спеціалізоване підприємство «Міськсвітло» (ЄДРПОУ 35266797; 983000, АР Крим, м. Керч, вул. Пірогова, буд. 6), які знаходяться у банках, зокрема, р/р № 26045010072251, № 26001000090210 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023; № 26001060921504, № 26040054900398, № 26054054914897 у КРИМ.РУПАТКБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кушнова А.О.