Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/23048/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23048/13 10.02.14 За позовом: Приватного підприємства "Система комплексної безпеки "Сатурн-2000"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеобуд СП"

про: стягнення 138 174,80 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Поштар Т.П. - пред. по довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Система комплексної безпеки "Сатурн-2000" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеобуд СП" 138 174,80 грн., з яких 131 974,36 грн. - сума боргу та 6200,44 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем в якості передоплати за Договором підряду №30/6 від 30.06.2010р. було перераховано відповідачу 1 001 235,40 грн. Відповідачем було виконано роботи лише на суму 834 115,98 грн. Позивач вказує, що він звертався до відповідача з претензією №02-09/01 від 01.09.2011р. та вимогою №66-04/01 від 17.04.12р. про повернення невикористаної відповідачем частини переплати. Відповідач надав позивачу гарантійний лист від 23.04.2013р. №01/23-04, яким визнано зобов'язання за Договором та повідомив суд про початок повернення грошових коштів з травня 2013 року, проте, повернув лише 3 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.13р. порушено провадження у справі №910/23048/13 та призначено справу до розгляду на 23.12.13р.

У судове засідання 23.12.13р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.11.13р. не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 23.12.13р. заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю виконання сторонами вимог ухвали суду від 29.11.13р., ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.13р. продовжено строк розгляду справи №910/23048/13 на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 10.02.2014р.

20.01.14р. до суду від представника позивача надійшла заява від 15.01.2014р. про зміну підстав, в якій позивач зазначив про відмову від Договорі підряду на підставі ст.849 ЦК України та просив суд стягнути з відповідача завдані позивачу збитки в розмірі 131 119,42 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з абз. 3 п.п. 3.12 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Відповідно до абз. 2 п.п. 3.12 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

23.12.13 року суд розпочав розгляд справи по суті, що вбачається з протоколу від 23.12.13р., у зв'язку з чим, заява позивача від 15.01.2014р. про зміну підстав позову (вх.№06-20/1602/14 від 20.01.2014р.), яка подана позивачем після початку розгляду справи по суті, залишається судом без розгляду.

У судове засідання 10.02.14р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.14р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься лист суду, якими на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася ухвала суду від 23.12.13р., яка повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, та не надав документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

10.02.2014р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 10.02.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір підряду №30/6 від 30.06.2010р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, в рамках господарської діяльності підрядник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик власними силами і засобами у відповідності до діючих будівельних норм і правил, виконати за дорученням замовника з використанням своїх матеріалів і матеріалів замовника ремонтно-будівельні роботи: ремонт фасаду будівлі (допоміжні роботи), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу, за порядком і на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.1.4. Договору, роботи вважаються виконаними підрядником і прийняті замовником з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-прийому виконаних належним чином робіт.

Відповідно до п.1.5. Договору, строки виконання робіт: початок - 1 липня 2010р., закінчення - 15 вересня 2010р.

Згідно з п.2.1. Договору, загальна сума Договору на момент його підписання, визначається договірною ціною, що складається з Кошторису, куди входить вартість робіт і вартість матеріалів і складає 550 185,35 грн., крім того, ПДВ 20 % - 110 037,07 грн., всього 660 222,42 грн.

Відповідно до п.3.1. Договору, оплата за цим Договором проводиться замовником.

Пунктом 3.1.3. Договору визначено порядок і строки розрахунків:

- 1 платіж - складає 122196,63 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 20366,11 грн., здійснюється протягом 3 банківських днів з дня підписання Договору.

- остаточні розрахунки здійснюються в семиденний термін по завершенню робіт і двосторонньому підписанню Акта здачі-приймання робіт.

Згідно з п.4.1. Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання, 30 червня 2010р., і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Роботи за договором повинні бути виконані підрядником відповідно до графіка виконання робіт і наданих кошторисів.

В подальшому сторонами Договору укладено Додаткову угоду від 06.09.2010р., Додаткову угоду від 30.11.2010р., Додаткову угоду від 31.12.2010р., Додаткову угоду від 01.02.2011р. до Договору.

Додатковою угодою від 06.09.2010р. пункт 1.5. Договору викладено в наступній редакції: «строки виконання робіт: початок - 1 липня 2010р., закінчення - 30 листопада 2010р.».

Додатковою угодою від 30.11.2010р. пункт 1.5. Договору викладено в наступній редакції: «строки виконання робіт: початок - 1 липня 2010р., закінчення - 31 грудня 2010р.».

Додатковою угодою від 31.12.2010р. пункт 1.5. Договору викладено в наступній редакції: «строки виконання робіт: початок - 1 липня 2010р., закінчення - 31 січня 2010р.».

Додатковою угодою від 01.02.2011р. до Договору пункт 1.5. Договору викладено в наступній редакції: «строки виконання робіт: початок - 1 липня 2010р., закінчення - 31 липня 2010р.».

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу 1023303,29 грн., а саме: 29.06.2011р. відповідачем сплачено 26 906,47 грн., 25.05.2011р. сплачено 26 574,36 грн., 07.06.2011р. відповідачем сплачено 64 078,24 грн., 28.04.2011р. сплачено 25 168,64 грн., 23.05.2011р. сплачено 10 000,00 грн., 11.04.2011р. сплачено 28 950,77 грн., 21.04.2011р. сплачено 18 484,45 грн., 25.01.2011р. сплачено 10 095,04 грн., 28.03.2011р. сплачено 75 054,32 грн., 17.11.2010р. сплачено 25 053,34 грн., 27.12.2010р. сплачено 101 077,92 грн., 27.10.2010р. сплачено 45 361,69 грн.,02.11.2010р. сплачено 50 000,00 грн., 15.09.2010р. сплачено 26 951,68 грн., 11.10.2010р. сплачено 134 191,86 грн., 05.08.2010р. сплачено 83 760,79 грн., 21.06.2011р. сплачено 33 000,00 грн., 26.07.2010р. сплачено 13 129,26 грн., 18.11.2011р. відповідачем сплачено 22 067,89 грн., 04.08.2011р. відповідачем сплачено 50 000,00 грн., 01.07.2010р. відповідачем сплачено 122 196,63 грн., 28.03.2011р. сплачено 1199,94 грн., 29.03.2011р. сплачено 10 000,00 грн., 11.04.2011р. сплачено 10 000,00 грн., 28.04.2011р. сплачено 10 000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та копіями видаткових касових ордерів.

Судом, також, встановлено, що відповідачем було виконано роботи на суму 889 183,88 грн., що підтверджується:

- актом №1-11-11 на зливну каналізацію на суму 55 067,89 грн.;

- актом на влаштування крильця та навісу від 29.07.2011р. на суму 113 160,73 грн.;

- акт №1-06-11 від 08.06.2011р. на суму 64 078,24 грн.;

- актом на облаштування цоколя, бетонного козирка. Демонтажні роботи №1-05-11 від

25.05.2011р. на суму 26 574,36 грн.;

- актом на облаштування цоколя, бетонного козирка. Демонтажні роботи №1-05-11 від

21.04.2011р. на суму 18 484,45 грн.;

- актом на виготовлення і монтаж огородження на кришу (заключний етап) №1-01-11 від

24.01.2011р. на суму 10 095,04 грн.;

- актом виконаних робіт на виготовлення і монтаж огородження на кришу №7-11-10 від 27.12.2010р. на суму 38 740,46 грн.;

- актом ремонтних робіт по підсобним приміщенням №6-11-10 від 27.12.2010р. на суму 91 622,45 грн.;

- актом №1-10-10 від 27.12.2010р. на суму 92 290,33 грн.;

- актом на влаштування цоколя, бетонного козирку. Демонтажні роботи. №1-09-10 від 27.12.2010р. на суму 26 529,16 грн.;

- актом виконаних робіт на обробку гаражу та підсобних приміщень №10-11-10 від 13.12.2010р. на суму до оплати 24 590,75 грн. (з урахуванням зменшення суми, зазначеної в акті 37 810,96 грн. на вартість матеріалів 13 220,20 грн., які надані замовником (позивачем);

- актом виконаних робіт на додаткові роботи по крівлі №9-11-10 від 24.11.2010р. на суму до оплати 11 786,01 грн. (з урахуванням зменшення суми, зазначеної в акті 14 756,11 грн. на вартість матеріалів 2970,10 грн.).

- актом виконаних робіт по гідроізоляції та бетонуванню площадки основи підсобних приміщень №4-11-10 на суму 13 129,26 грн.;

- актом виконаних робіт на демонтаж підсобних приміщень №3-11-10 від 17.11.2010р. на суму 8 813,86 грн.;

- актом виконаних робіт на додаткові фасадні роботи по раніше виконану утепленню №2-11-10 від 17.11.2010р. на суму 21 530,24 грн.;

- актом виконаних робіт на додаткові роботи по фасаду будівлі №1.2-11-10 від 17.11.2010 р. на суму 16 239,48 грн.;

- актом виконаних робіт на фасадні роботи №1-09-10 від 17.11.2010р. на суму 256 451,17 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази виконання відповідачем робіт.

З матеріалів справи вбачається, що листом №66-04/01 від 17.04.12р. позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, які були перераховані позивачем на закупівлю матеріалів для виконання робіт.

Гарантійним листом №01/23-04 від 23.04.2013р. відповідач повідомив позивача про визнання зобов'язань за Договором та початок перерахування коштів з травня 2013 року.

Судом встановлено, що відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти, сплачені позивачем за Договором в розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30 від 27.08.2013р.

З огляду на те, що позивачем було перераховано відповідачу у якості оплати за Договором 1023303,29 грн. , натомість, відповідачем було виконано роботи загальною вартістю 889 183,88 грн. та повернуто позивачу 3 000,00 грн., невикористана відповідачем сума перерахованих позивачем грошових коштів склала 131119,41 грн.

Як зазначає позивач, він звертався до відповідача з претензією №02-09/01 від 01.09.2011р. та №66-04/01 від 17.04.2012р. про повернення повернення невикористаної суми грошових коштів у розмірі 131 119,42 грн., що були перераховані позивачем. Однак, як вказує позивач, відповідачем грошові кошти у розмірі 131 119,42 грн. повернуто не було.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір підряду №30/6 від 30.06.2010р. є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Звертаючись з вимогами про стягнення з відповідача 131 974,36 грн. позивач обґрунтував свої вимоги нормами ст.1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Судом встановлено, що згідно з п.4.1. Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання, 30 червня 2010р., і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Роботи за договором повинні бути виконані підрядником відповідно до графіка виконання робіт і наданих кошторисів.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов'язків сторін договірних зобов'язань.

Пунктом 10.2.2. Договору, сторони, передбачили, що цей договір може бути розірвано однією із сторін у випадках, визначених законодавством України.

Для договору підряду частиною 4 ст.849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

В матеріалах справи міститься лист позивача від 19.11.13р. про відмову від Договору підряду №30/6 від 30.06.2010р.

Судом встановлено, що позивачем лист від 19.11.13р. про відмову від Договору направлено відповідачу 19.11.13р., що підтверджується фіскальним чеком №9694 від 19.11.13р.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановлених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" № 1149 від 12.12.2007р., лист позивача про відмову від Договору було отримано відповідачем не пізніше 22.11.2013р.

Факт отримання листа позивача від 19.11.13р. про відмову від Договору, відповідачем не заперечувався та належними доказами не спростовано

Згідно з п.3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи те, що одностороння відмова від договору підряду, з огляду на положення ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з відповідачем (субпідрядником), а також, з огляду на те, що лист позивача про відмову від Договору від 19.11.13р. було отримано відповідачем не пізніше 22.11.2013р., суд приходить до висновку, що Договір підряду №30/6 від 30.06.2010р. станом на час розгляду справи судом є розірваним.

Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З огляду на те, що Договір підряду №30/6 від 30.06.2010р. розірвано, то в силу норм ст.1212 ЦК України, невикористані грошові кошти отримані відповідачем за Договором підлягають поверненню позивачу, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 131 974,36 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі, який за перерахунком суду становить 131 119,41 грн.

Одночасно з цим, в позовній заяві позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 6200,44 грн., нараховані позивачем за 561 день прострочення платежу.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з норм ст. 625 ЦК України, нарахування 3 % річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, здійснюється лише за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання.

Однак, в період, за який позивач нарахував та просить суд стягнути 3 % річних ані договором, ані законом не було встановлено обов'язку відповідача повернути перераховані позивачем на виконання Договору грошові кошти.

Як було встановлено судом вище, Договір є розірваним 22.11.13р., у зв'язку з чим, позивачем, на підставі ст.1212 ЦК України, заявлено вимогу про повернення позивачу перерахованих грошових коштів на виконання умов Договору.

В той же час, зобов'язання, які виникають внаслідок одержання майна без достатньої правової підстави, виключають можливість їх прострочення до набрання рішенням суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів законної сили, оскільки саме суд встановлює факт безпідставного отримання коштів.

Враховуючи те, що на безпідставно отримані грошові кошти до набрання рішенням суду законної сили не можуть нараховуватись 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки такі кошти не можна вважати боргом, який виник внаслідок невиконання умов договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 6200,44 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеобуд СП" (02088, м.Київ, вул.Промислова, буд.2, код ЄДРПОУ 33443038) на користь Приватного підприємства "Система комплексної безпеки "Сатурн-2000" (04116, м.Київ, вул.Старокиївська, буд.9, код ЄДРПОУ 30303850) 131 119 (сто тридцять одну тисячу сто дев'ятнадцять) грн. 41 коп. - суми боргу та 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 39 коп. - судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 12.02.2014 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Капцова Т. П.