Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/23718/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23718/13 10.02.14 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістантикор"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Планета - Міст"

про: стягнення 1 288 280, 66 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники:

від позивача Тарасов І.М. - пред. за довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва 06.12.13р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістантикор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Планета - Міст" про стягнення 1288280, 66 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним на підставі Договору субпідряду №0939/11-Т від 29.07.2011р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 1 222 575,96 грн. Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 1460,84 грн. та пеню в розмірі 64 243,86 грн.

В результаті автоматичного розподілу вказаної позовної заяви, остання була передана для розгляду судді Капцовій Т.П.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістантикор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Планета - Міст" про стягнення 1288280, 66 грн. було передано судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. суддею Картавцевою Ю.В. за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/23718/13 та призначено розгляд справи на 27.01.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з лікарняного, передано справу №910/23718/13 для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р. справу №910/23718/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено розгляд справи на 27.01.14р.

У судове засідання 27.01.14р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.14р. відкладено розгляд справи на 10.02.2014р.

У судове засідання 10.02.14р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 20.12.13р. та 05.02.13р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 10.12.13р. та ухвалу суду від 27.01.14р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 10.12.13 року та ухвала суду від 27.01.14р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, та не надав документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 10.02.14р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 10.02.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.07.2011. між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (генпідрядник) укладено Договір субпідряду №0939/11-Т від 29.07.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, генпідрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором виконати загальнобудівельні роботи з антикорозійного захисту конструкцій транспортної розв'язки біля станції метрополітену «Дніпро» у Печерському районі м.Києва на свій ризик власними і залученими силами відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно з п.2.1. Договору, договірна ціна робіт є динамічної, визначається відповідно з ДБН Д.1.1-1-2000 та складає 1 393 966,00 грн. (без ПДВ), крім того ПДВ 20 % - 278 793,20 грн., разом з ПДВ - 1 672 759,20 грн. Договірна ціна робіт є орієнтовною та буде уточнюватися після затвердження проектно-кошторисної документації та фактично виконаних об'ємів робіт.

Згідно з п.4.2.1. Договору, до початку виконання робіт за Договором генпідрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 35 % від загальної вартості робіт на придбання лакофарбових матеріалів. Погашення авансу здійснюється шляхом зарахування 35 % вартості виконаних і прийнятих субпідрядником робіт у звітному місяці.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що генпідрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи субпідряднику протягом 5-ти банківських днів з дня надходження коштів від замовника за ці роботи.

Відповідно до п.4.3. Договору, генпідрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3).

Згідно з п.20.8. Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань: в частині розрахунків - до їх повного виконання, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення терміну гарантії.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 1 672 758,72 грн., що підтверджується: Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень №1/08/11 від 31.08.2011р. на суму 1 529 697,97 грн., Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року №2/08/ від 31.08.2011р. на суму 143060,75 грн. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року від 31.08.2011р.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені в повному обсязі не були.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 02.08.11р. сплачено позивачу 200 000,00 грн., а 14.09.11р. сплачено 200 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Відповідно до п.4.7. Договору, субпідрядник відраховує 3 % від вартості Договору генпідряднику за надання послуг на покриття витрат, пов'язаних із забезпеченням технічною документацією, організацією і корегуванням, прийманням виконаних робіт та інше. На вартість наданих послуг здійснюється взаємозалік за рахунок вартості робіт, що виконані субпідрядником за підсумком поточного місяця на підставі актів ф.КБ-2в, КБ-3.

Судом встановлено, що відповідачем позивачу були надані послуги генпідряду, вартість яких склала 3 % від вартості Договору, а саме, 50 182,76 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх печатками Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 31.08.2011р.

30.09.2011р. між позивачем та відповідачем укладено Угоду про припинення зобов'язань заліком від 30.09.2011р.

Пунктами 1 та 2 Угоди про припинення зобов'язань заліком від 30.09.2011р. сторони погодили, що сторона 1 (відповідач) має кредиторську заборгованість за виконані роботи згідно Договору субпідряду №0939/11-Т від 29.07.2011р. перед стороною 2 (позивачем) в сумі 1272758,72 грн., а сторона 2 (позивач) має заборгованість за послуги генпідряду перед стороною 1 (відповідачем) сумі 50182,76 грн.

Відповідно до п.3 Угоди про припинення зобов'язань заліком від 30.09.2011р., сторони домовились, що з моменту підписання даної Угоди, на підставі ст.601 ЦК України припиняються зустрічні однорідні вимоги, зазначені в п.1 та 2 даної Угоди в розмірі 50182,76 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, зобов'язання позивача перед відповідачем по оплаті за послуги генпідряду, надані на підставі Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 31.08.2011р., є припиненими, а заборгованість відповідача перед позивачем за Договором зменшується на суму 50 182,76 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 1 672 758,72 грн. , відповідачем сплачено 400 000,00 грн. та приймаючи до уваги, що зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті за Договором на суму 50 182,76 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, то на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 1 222 575,96 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір субпідряду №0939/11-Т від 29.07.2011р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.4.2. Договору, генпідрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи субпідряднику протягом 5-ти банківських днів з дня надходження коштів від замовника за ці роботи.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч.2 ст.528 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Також, згідно з ч.2 ст.838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Отже, спірні правовідносини між сторонами склалися на підставі договору субпідряду, а тому обов'язок підрядника прийняти та оплатити виконану роботу субпідрядником витікає з положень ч. 1 ст. 854 ЦК України та умов Договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою, зокрема, замовника.

Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №31/171 від 26.10.2010 р., №5023/3071/12 від 20.02.2013р., №8/348 від 27.03.2013р.

За таких підстав, положення пункту 4.2. Договору в частині здійснення розрахунків «з дня надходження коштів від замовника за ці роботи» не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що суперечать приписам ст.617 ЦК України, виходячи зі змісту якої, випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (в даному випадку - відсутність фактичних надходжень з міського бюджету) не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з п.4.3. Договору, генпідрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3).

З огляду на те, що Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень №1/08/11 від 31.08.2011р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року №2/08/ від 31.08.2011р. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року від 31.08.2011р. підписані сторонами 31.08.11р., відповідач повинен, з врахуванням строку, встановленого п.4.2.Договору, оплатити виконані позивачем роботи в термін до 08.09.2011р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк, встановлений п.4.2. Договору, відповідачем в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрат та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 1 222 575,96 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1460,84 грн. та пеню в розмірі 64 243,86 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст.612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 122 575, 96 грн. за період з 11.07.2013р. по 02.12.2013р.

За перерахунком суду, в межах заявленого позивачем періоду, розмір 3 % річних становить:

122 575,96 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 145 (за період з 11.07.2013р. по 02.12.2013р.) = 1460,84 грн.

Таким чином, розмір 3 % річних становить 1460,84 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1460,84 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у розмірі 64 243,86 грн. з суми боргу 1 222 575,96 грн. за період з 11.07.13р. по 02.12.13р.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені до говором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом вище, відповідач повинен був провести розрахунок з позивачем в термін до 08.09.2011р., у зв'язку з чим, право позивача на нарахування пені виникає з 08.09.2011р. Оскільки, шестимісячний строк для нарахування пені, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, спливає 07.03.12р., то позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем за період з 11.07.2013р. по 02.12.2013р. задоволенню не підлягають.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 12000,00 грн. - суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема, адвокатом може бути громадянин України, з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до п.6.3. Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «Олександр Переможко та партнери» укладено Договір на надання правової допомоги №16-10/2013-1 від 16.10.2013р. відповідно до п.1.1 якого позивач (замовник) доручив адвокатському об'єднанню «Олександр Переможко та партнери» (виконавцю) надавати юридичні послуги і взяв на себе зобов'язання сплачувати за надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених договором.

Додатковою угодою №1 від 16.10.13р. до Договору на надання правової допомоги №16-10/2013-1 від 16.10.2013р. (далі - Додаткова угода №1 від 16.10.13р. до Договору) сторони узгодили наступний обсяг юридичних послуг: проведення аналізу документів та формування правової позиції у питанні стягнення заборгованості ТОВ «БМП Планета-міст» (філії «Техноспецбуд») перед замовником; підготовка та подача позову від замовника до ТОВ «БМП Планета-міст» (філії «Техноспецбуд») з приводу стягнення заборгованості; участь спеціалістів виконавця у судових засіданнях та представництво інтересів замовника в Господарському суді міста Києва.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 від 16.10.13р. до Договору, сторонами погоджена вартість послуг, визначених п.1 Додаткової угоди, яка є фіксованою та складає 12 000,00 грн.

Згідно з Ордером серії КС №001615 від 25.10.2013р. адвокатським об'єднанням «Олександр Переможко та партнери» уповноважено Тарасова Івана Миколайовича представляти інтереси позивача.

Як вбачається зі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4353/10 від 18.11.2010р., Тарасов Іван Миколайович є адвокатом та має право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження надання юридичних послуг у відповідності до умов Договору на надання правової допомоги №16-10/2013-1 від 16.10.2013р. та Додаткової угоди №1 від 16.10.13р. до вказаного Договору, позивачем до матеріалів справи долучено Акт про надання юридичних послуг №1 від 31.12.2013р.

Судом встановлено, що на підставі рахунок-фактуру №73 від 22.11.2013р. на оплату юридичних послуг згідно Додаткової угоди №1 від 16.10.13р. до Договору, виставленого Адвокатським об'єднанням «Олександр Переможко та партнери» позивачем було сплачено 12 000,00 грн., що підтвердується копіями банківських виписок від 16.12.13р. та 05.12.13р.

З огляду на те, що адвокат Тарасов І.М. брав участь у судових засіданнях у справі №910/23718/13 і в матеріалах справи містяться копії банківських виписок, що підтверджують оплату позивачем наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку про те, що витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 12000,00 грн., у відповідності до ст. 44, ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Планета - Міст" (01023, м.Київ, вул.Шота Руставелі, буд.31 Б, код ЄДРПОУ 33167472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістантикор" (03148, м.Київ, вул.Жмеринська, буд.22, код ЄДРПОУ 32775132) 1 222 575 (один мільйон двісті двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 96 коп. - суми боргу, 1460 (тисячу чотириста шістдесят) грн. 84 коп. - 3 % річних, 11401 (одинадцять тисяч чотириста одну) грн. 59 коп. - витрати за послуги адвоката та 24 480 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 74 коп. - суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.02.14 р.

Суддя Капцова Т. П