Постанова

від 06.02.2014 по справі 802/118/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 лютого 2014 р. Справа № 802/118/14-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не сплатив в повному обсязі суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10970 грн. 78 коп. Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена, управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі звернулось до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча 25 січня 2014 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява, у якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у адміністративниій справі за адресою реєстрації. Проте, 24 січня 2014 року до суду повернувся поштовий конверт з відміткою відділення поштового зв'язку про причини невручення - "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, враховуючи положення частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Внаслідок несплати єдиного внеску за відповідачем рахується заборгованість по його сплаті в загальному розмірі 10970 грн. 78 коп.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.04-05).

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 КАС України компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі (вул. Леніна, 40А, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300, код ЄДРПОУ 20097444) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10970 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 78 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович